
- •11 Дніпропетровський державний аграрний університет Еколого-меліоративний факультет Кафедра експлуатації
- •Відповідальний за випуск проф. О.В. Орлінська Зміст
- •1. Загальні положення
- •2. Визначення перевищень у нівелірних ходах
- •3. Прив`язка пунктів знімальної мережі
- •Загальні положення
- •Ув`язка виміряних кутів
- •Обчислення дирекційних кутів сторін ходу
- •Перехід від дирекцій них кутів до румбів
- •2.4 Обчислення і ув`язка прирощень координат
- •Загальні положення
- •Побудова точок ходу по координатах
- •Польовий журнал нівелювання (фрагмент)
- •2.2 Контроль правильності вимірювань та ув`язка перевищень
- •Обчислення висот точок ходу
- •3. Обробка розімкнутого нівелірного ходу
- •1. Загальне положення
- •Журнал тахеометричного знімання (фрагмент)
- •Нанесення пікетних точок на план
- •Оформлення топографічного плану
- •Обчислення і ув`язка перевищень між точками мензульного ходу
- •Загальні положення
- •Загальні положення
- •2.2. Обробка результатів та побудова профілів
- •Проектування на профілі
- •Список літератури
- •Додаток 2
Польовий журнал нівелювання (фрагмент)
№ станції і № нівелюв. точки |
Відліки по рейках |
Переви-щення hср,, мм |
Середне переви- щення hсер, мм |
ГП, м |
Висота точки,м |
||
задня |
передня |
проміжна |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
R |
Αn |
|
|
|
|
|
HR |
I |
|
вк |
с |
hч |
|
||
I |
|
|
|
hк |
hсер |
||
|
Σ З=
|
ΣП= |
|
|
|
|
|
2.2 Контроль правильності вимірювань та ув`язка перевищень
Обробку польового журналу починають з виконання посторінкового контролю:
- в графі 2 і 3 складають усі записані відліки (крім PO) ΣЗ і ΣП;
- слідом знаходять різницю чисел в графах 2 і 3 та ділять її навпіл
;
-в графі 5 складають усі перевищення з
обліком знака, суму яких також ділять
навпіл
;
в графі 6 знаходять суму усіх середніх перевищень. При цьому повинно виконуватися рівняння
(2.1)
Після виконання посторінкового контролю виконують загальний контроль по журналу аналогічно посторінковому.
Знайдені середні значення перевищень ув`язують, обчислюючи практично одержану нев`язку
(2.2)
Для замкнутого нівелірного ходу
(2.3)
Тоді
(2.4)
Для визначення fh її порівнюють з допустимим значенням, яке при технічному нівелюванні дорівнює
,
(2.5)
де L – довжина ходу, км.
Коли умова (2.5) виконується, то здійснюють ув`язку нівелірного ходу розподіленням fh в усі виміряні середні перевищення у вигляді поправок порівну і з оберненим знаком, які округлюють з точністю до 0,001 м. Коли поправки неможливо розподілити порівну, то найбільші вводять в перевищення в середині ходу.
Знайдені поправки записують в журналі над середніми перевищеннями червоними чорнилами.
Обчислення висот точок ходу
При виконанні технічного нівелювання можливо виконувати обчислення висоти першої точки ходу через горизонт приладу
ГП1 = НR + cч, (2.6)
де НR – висота вихідного репера; cч – відлік за чорним боком рейки, що встановлена на репері.
Висота першої точки ходу
Н1 = ГП1 – в1ч , (2.7)
де в1ч – відлік за чорним боком рейки, що встановлена на 1-й точці ходу.
Знайдене значення ГП записують в графу 7, а знайдене значення Н1 в
графу 8.
Висоти останніх точок ходу обчислюють послідовно починаючи від Н1 способом алгебраїчного складання з виправленими значеннями середніх перевищень
(2.8)
Контроль правильності обчислювань висот точок замкнутого нівелірного
ходу – це одержання в кінці обчислень висоти репера.
Коли необхідно обчислити висоти проміжних точок, то обчислюють горизонт приладу на тій станції, з якої записують відлік за чорним боком рейки, що встановлена на цій точці.