1. Загальні положення

Висотне знімальне обґрунтування створюють у вигляді геодезичних мереж нівелювання ІV класу і технічного. На великих площах при створенні мереж згущення спочатку методом геометричного нівелювання будують рідкісну мережу пунктів, закріплених на місцевості, що потім згущують висотними нівелірними ходами. Висотну мережу згущення створюють прокладанням ходів технічного нівелювання між пунктами державної нівелювальної мережі, дотримуючись наступних основних умов:

рекогносцировку нівелірного ходу звичайно суміщають із раніше прокладеним теодолітним;
власне нівелювання виконують відповідно до вимог по нівелюванню ІV класу або технічного, обов`язково виконуючи польовий контроль.

Нівелювання починають від реперу державної мережі, встановлюючи нівелір посередині між точками земної поверхні, що нівелюють. Відстані від нівеліра до рейок контролюють за допомогою ниткового далекоміра, керуючись при цьому вимогами відповідно класу нівелювання. Після приведення нівеліра у робочий стан в польовий журнал при технічному нівелюванні записують відліки по середньої нитки сітки ниток за чорним боком задньої рейки; відлік за чорним боком передньої рейки, відлік за червоним боком передньої рейки, відлік за червоним боком задньої рейки.

Попередня обробка результатів вимірювань містить в себе перевірку польових журналів та оцінку нівелювання по нев`язкам в лініях і полігонах.

2. Визначення перевищень у нівелірних ходах

Отримані результати нівелювання на кожній станції завжди супроводжуються різноманітного роду похибками, що впливають на кінцевий результат. Це виражається у відмінності практично отриманого результату від його істинного значення. У зв`язку з цим, сума обмірювальних перевищень у нівелірному ході завжди буде відрізнятися від теоретичного значення на величину, яка названа нев`язкою ходу

(2.1)

Для замкнутого нівелірного ходу у вигляді багатокутника (полігон) теоретична сума перевищень повинна дорівнювати нулю (Σh_m =0), таким чином

практично отримана нев`язка для замкнутого нівелірного ходу буде дорівнювати сумі виміряних перевищень у цьому ході

(2.2)

Для розімкнутого нівелірного ходу, що прокладають між пунктами державної мережі, висоти яких відомі, нев`язка буде дорівнювати

(2.3)

де H_k , H_H - відповідно висота кінцевої і початкової точки ходу.

Для визначення допустимості отриманих значень f_h її необхідно порівняти з гранично малою припустимою величиною, яку при технічному нівелюванні обчислюють за виразом

, (2.4)

де L –довжина (периметр) нівелірного ходу, що виражена в км.

Практично отриману нев`язку f_h порівнюють із гранично припустимою величиною

. (2.5)

Якщо умова (2.5) виконується, тоді здійснюють ув`язування ходу шляхом розподілу поправок порівну на кожну станцію і зі знаком, оберненим знаку нев’язки. Поправки обчислюють за виразом

, (2.6)