
Тема 4
4. Основні принципи прогнозування стану технічних об’єктів
Застосування прогнозування є методичною основою для впровадження стратегії експлуатації та ремонту за зміною технічного стану авіаційної техніки.
Під прогнозом розуміється науково обґрунтоване судження про можливий стан об'єкта в майбутньому, яке базується на інформації про його поведінку у минулому, тобто передісторію його розвитку. Процес розробки прогнозів називається прогнозуванням. При вирішенні прогнозних задач розрізняють два етапи: теоретико-пізнавальний (отримання інформації про передісторію розвитку явища) та управлінський (формування управлінських рішень, які базуються на визначній тенденції розвитку об’єкта).
4.1. Часові ряди. Принципи їх використання у прогнозуванні
Практика дослідження зміни технічного стану (ТС) авіаційної техніки (АТ) полягає у вивченні динаміки його розвитку, тобто аналізу характеристик (параметрів технічного об’єкта) як функцій часу. Описання цих змін є процесом дослідження випадкових функцій, тобто функцій, значення яких у будь-які моменти часу є випадковими величинами. Випадкові функції однієї незалежної змінної, за яку, як правило, приймають час, називають випадковими процесами.
Припустимо, що у процесі
дослідження випадкової функції
,
яка є характеристикою випадкового
процесу
зміни ТС, реєстрація її значень
відбувається в часі
,
тобто у ході дослідження значення
характеристики
фіксується у певні моменти часу
.
Зібрана таким чином інформація має
характер так званих панельних
даних. Хронологічно
організовану послідовність
зафіксованих значень
,
величини
називають реалізацією цього випадкового
процесу. А у статистиці така послідовність
називається часовим
рядом (ЧР).
Ряд виду
називають одномірним
ЧР, оскільки дослідженню
підлягає тільки одна змінна
процесу
.
Якщо виникає проблема паралельного
дослідження деякої кількості змінних
процесу у часі з метою знаходження
закономірностей
у їх взаємодії,
то говорять про необхідність формування
багатомірного
ЧР.
Можна зазначити,
що усі задачі,
зв'язані
з
аналізом динаміки і прогнозом зміни ТС
АТ, передбачають використання як
статистичної інформаційної бази ЧР тих
чи
інших своїх показників. Як правило, у
задачах
прогнозування ТС розглядаються лише
дискретні
(за часом
спостереження)
одномірні ЧР для рівновіддалених
моментів
спостереження,
тобто
,
де
– заданий
часовий
такт. Такі ЧР носять
назву інтервальних. Специфічність
даних такого роду у авіації пов’язано
з тим, що фіксація значень прогнозуючих
параметрів окремих видів авіатехніки
технічних ТП відбувається під час
виконання окремих видів відновлювальних
робіт, які є рівновіддаленими одна від
іншої у часі. Окремі
значення
ЧР
називаються рівнями
цього ряду.
Основною метою статистичної обробки інформації у рамках вирішення задачі прогнозування є знаходження аналітичного виразу для зміни значення параметра прогнозування як функції часу. Особливістю такої аналітичної моделі прогнозу є те, що її можна подати сумою деякої систематичної складової і випадковими відхиленнями від її. Це знаходить своє відображення у тому, що відповідні ЧР часто подаються у виді суми:
(4.1)
де
- деяка невипадкова функція часу;
- випадкова величина
з
нульовою середньою і дисперсією
.
Функцію
,
що
характеризує детерміновану
складову
ЧР, називають трендом.
Тренд характеризує основну
тенденцію
у напрямку
розвитку процесу або його довгострокову
еволюцію. Тренд
є наслідком впливу на хід
процесу деяких постійно діючих факторів,
специфічних для нього. Випадкову
складову
,
яка виражає
відхилення
рівнів ЧР від його тренду, називають
випадковою
компонентою.
Випадкова компонента характеризує
дію випадкових
факторів на розвиток процесу. У
загальному
випадку будь-який ЧР розглядають як
результуючу сукупність чотирьох
компонент, а саме:
1) основної тенденції – головної детермінованої компоненти;
2) періодичної компоненти, наявність якої пов'язана із впливом так званої “сезонності” розвитку процесу;
3) циклічної компоненти, яка характеризує циклічні коливання, які властиві будь-якому відтворенню процесу (наприклад, цикли, які проходять між відновленнями ТС пристроїв на ремонтних підприємствах);
4) випадкової компоненти, яка утворюється у результаті впливу на процес деякої множини випадкових факторів.
Основну тенденцію ЧР характеризує тренд. Під трендом звичайно розуміють лінію регресії, яка описує зміну значення обраного оціночного показника процесу у часі. При дослідженні часових процесів з метою прогнозування зміни їх стану першою задачею є виявлення існування у такому процесі основної тенденції. Необхідність вирішення задачі викликана тим, що не всі ЧР, які плануються для використання при розв’язку задач прогнозування розвитку процесу, містять у собі інформацію про характер зміни цього процесу. Якщо при вирішенні задачі виявлення тенденції у зміні показника отримано негативний результат, то зібрані дані не можуть бути застосовані для подальшого прогнозування стану процесу.
Не наводячи теоретичних матеріалів, які описують процедуру перевірки гіпотези про існування основної тенденції у зібраній для прогнозування інформації, припустимо, що ця тенденція у ній виявлена. Наступною задачею отримання моделі прогнозу за обраним параметром технічного пристрою є аналітичне описання основної тенденції.