5 Розрахунок надійності

Надійністю називається властивість виробу виконувати задані функції, зберігаючи свої характеристики у встановлених межах протягом визначеного часу при визначених режимах і умовах використання, технічного обслуговування, режиму збереження і транспортування.

Поняття надійності тісно пов'язано з теорією ймовірностей. Надійність пристрою складається з надійності окремих елементів. Закони розподілу випадкових величин (інтервалів між відмовленнями і збоями, часом відновлення і т.д.) подають вичерпну інформацію про потоки відмовлень, збоїв і відновлень. Усі ці величини є випадковими, але вони дозволяють прогнозувати себе. Цей прогноз ґрунтується на практичному використанні електронних пристроїв.

При розрахунку надійності пристрою визначаються такі основні

показники надійності:

• загальна інтенсивність відмов пристрою;

• середній час напрацювання на відмову;

• імовірність безвідмовної роботи.

Розрахунок загальної інтенсивності відмов пристрою виконується за формулою:

,1/год. (5,1)

де λ_заг – інтенсивність відмов електронного приладу, 1/год.;

N_i – кількість елементів даного типу, од.;

λ_i – інтенсивність відмовлення елемента даного типу, 1/год.;

n – кількість типів елементів за призначенням, од.

При розрахунку інтенсивності відмов пристрою приймаються до уваги всі елементи схеми, включаючи пайки і перемикачі.

Результати розрахунку заносяться до таблиці 5.1, до неї заносяться всі елементи, що є на схемі, їх кількість та інтенсивність відмов елементу.

Таблиця 5.1 - Розрахунок загальної інтенсивності відмов схеми

Найменування	Інтенсивність відмов	Кількість елементів		Спільна інтенсивність відмов
Резистори	0,2	8		1,6
Транзистори германієві МП42Б, МП38А (P=200мВТ)	0,6	5		3
Конденсатор електролетичний	0,035	1		0,035
Конденсатор керамічний	0,15	1		0,15
Гучномовець динамічний	4	1		4
Батарея однорозрядна	30	1		30
Пайка	0,01	39		0,39
Друкована плата	0,7	1		0,7
λзаг			39,875

Розрахована загальна інтенсивність відмов схеми становить 39,875 1/год.

Середній час напрацювання на відмову розраховується за формулою:

, год. (5,2)

де T_в – середній час напрацювання на відмову, год.;

λ_заг – інтенсивність відмов елементів електронного приладу,1/год.

Імовірність безвідмовної роботи розраховується за формулою:

, ( 5.2)

де P – імовірність безвідмовної роботи;

T_в – середній час напрацювання на відмову, год.;

t – інтервал часу, год.

Для даного прикладу значення інтервалу часу t приймається від 1000 до 30000 годин роботи з інтервалом у 2500 годин і обчислюється імовірність безвідмовної роботи для кожного з цих значень.

Імовірність безвідмовної роботи пристрою при збільшенні інтервалу часу роботи зменшується. Результати розрахунків імовірності безвідмовної роботи для наочності розташовуються в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Розрахунок імовірності безвідмовної роботи пристрою

Інтервал часу (год.)	Імовірність безвідмовної роботи
1000	0,9609
2500	0,9051
5000	0,8192
7500	0,7415
10000	0,6775
12500	0,6075
15000	0,5498
17500	0,4977
20000	0,4504
22500	0,4077
25000	0,3690

ВИСНОВКИ

За час роботи на практиці навчилися розбирати маркування електричних деталей. Був придбаний|набутий| навик|навичка| роботи з|із| довідником. Навчились визначати параметри елементів, будувати принципові схеми та друковані плати за допомогою програм SPlan та SLayout. Були отримані|одержувати| знання про паяльні пристрої, припої та флюси. Була виготовлена та налаштована друкована плата |устрою|. Виконали|чинити| розрахунок надійності пристрою|устрою|.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ашихмин А.С. Цифроваясхемотехника. Шаг за шагом.–М.:Диалог– МИФИ, 2008. – 30с.

2. Бабич Н.П., Жуков И.А. Основыцифровой схемотехники.–М.: МК– Пресс 2007. – 480с.

3. Браммер Ю. А., Пащук И. Н. Импульсные и цифровые устройства. – М.:Высшая школа, 2006. – 351с.

4. Данилов И. А. Общая электротехника. – М.:Высшее образование, 2009. – 674с.

5. Карлащук В.И.. Электронная лаборатория на IBM PC. Программа Electronics Workbench и её применение. –М.:”СОЛОН-Р”, 2001. – 726с.

6. Колонтаєвський Ю, П., Сосков А. Г. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум. –К.:Каравела, 2004. – 428с.

7. Лопухин В.А., Шелест Д.К. Системы технологий компьютерного производства. Технология интегральных схем. –СПб.: Издательство Санкт-Петербургского государственного университета аэрокосмического приборостроения, 2000. – 124с.

8. Мілих В.І. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка.–

9. К.: Каравела, 2007. – 688с.

10. Москатов Е.А. Электронная техника.

11. Наумкина Л.Г. Цифровая схемотехника.– М.:Горная книга, 2008. – 308с.

12. Новожилов О. П. Электротехника и электроника.–М.:Гардарики, 2008. – 656с.

13. Петров К.С. Радиоматериалы, радиокомпоненты и электроника. –СПб.: Питер, 2005. – 528с.