
Аналіз рівня відхилення фактичної собівартості гофрованого картону від планової за окремими статтями витрат:
В результаті порівняння показників планової та фактичної собівартості, а також окремих статей витрат в першу чергу виявляється велике відхилення в ціні на повернені відходи: у калькуляції фактичної собівартості їх ціна збільшилась 8,84 грн. проте за рахунок їх значно меншого використання відхилення між плановою та фактичною калькуляцією склало лише - 0,01 грн.
Значного відхилення при використанні хімікатів та електроенергії в результаті порівняння планових на фактичних витрат не виявлено.
Зменшились витрати на заробітну платню робітників, що досягається шляхом впровадження нових автоматизованих систем та устаткування, які потребують менших трудових витрат.
В результаті вищевказаних відхилень отримана фактична собівартість виявилась на 15,18 тис. грн. на 1 тис.м2 готової продукції більшою ніж планувалась.
План організаційно-технічних заходів щодо зниження собівартості гофрованого картону на кпк:
Собівартість продукції – це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення і збут продукції. Низька собівартість продукції залежить від: інтенсивності використання виробничих ресурсів на підприємстві, модернізації обладнання, впровадження новацій і інновацій, впровадження нових технологій та техніки й ін.
Фактори, що впливають на непродуктивні витрати підприємства:
втрата від браку продукції;
псування матеріалів;
зношення обладнання;
простої;
утримання та експлуатація устаткування;
недостатньо висока кваліфікація персоналу;
неякісна сировина;
Шлях до зниження собівартості продукції:
Використання більш дешевих матеріалів;
Автоматизація робочих місць;
Впровадження нових технологій та систем управління;
Покращення системи логістики;
Зниження матеріаломісткості і трудомісткості продукції;
Посіліті вхідній контроль сировини;
Підвіщіті кваліфікацію ремонтного и експлутаціонного персоналу;
Посилити мотівацію персоналу: розробити та впровадити стимулювання за проведення якісного ремонту шляхом видачі премії за збільшення трівалості міжремонтного циклу;