1.3. Системна концепція організації виробництва

Прагненням людини завжди було впорядкувати матеріальну сферу, надати їй певної системності і логічної цілісності. Цим завданням найкраще відповідав системний підхід як спосіб описування, пояснення і аналізу природи складних об'єктів, що досліджуються.

Одним із головних положень системного підходу є використання категорії системи при досліджені об'єктивних явищ і процесів.

Системою -називають сукупність елементів, що перебувають у відношеннях і взаємозв'язках між собою і утворюють певну цілісність і єдність.

Існування і функціонування системи обумовлено багатьма закономірностями: цілісності, комунікативності, інтегративності, ієрархічності тощо.

Система це поняття масштабне, дуже широке і обов'язково характеризу­ється основними складовими частинами: процесом, структурою і органі­зованістю.. При цьому, використовуємо системний підхід до роз­гляду підприємства як виробничої системи, наділеної всіма необхідними оз­наками процесу, який треба організувати в просторі й часі за принципом системності.

Головне завдання теорії систем полягає в тому, щоби, спираючись на сутнісне розуміння системи як сукупності взаємозв'язаних елементів, знайти адекватну сукупність законів, які зможуть пояснити поведінку, функціонування і розвиток систем різних класів.

Виробнича система виникла і відособилась в результаті суспільного поділу праці і спроможна самостійно чи у взаємодії з іншими аналогічними системами задовольняти потреби потенційних споживачів за допомогою здатності ви­робляти товари чи послуги. Виникнення виробничої системи зумовлене ви­никненням чи формуванням на ринку попиту на продукцію, яка відповідає запитам споживача. Тому, всяка виробнича система має орієнтуватися на тривале існування і тривале задоволення споживчого попиту.

Складною проблемою, зв'язаною з використанням виробничої системи, є проблема виділення її елементів.

Елементи системи - це відносно відокремлені частини системи, які не будучи системами даного типу, при їх безпосередній взаємодії створюють систему певного функціонального призначення. До елементів виробничої системи належить робоча сила, предмети праці та засоби праці.

Головні ознаки виробничої системи: цілісність і стійкість.

Цілісність - це найзагальніша категорія, яка інтегровано відображає властивості системи. Всі елементи взаємозв'язані в цілісному блоці орга­нізації виробничої системи.

Стійкість трактується - як стійкість властивостей елементів і їх відносин, що виражається через період їх незмінності.

Склад виробничої системи

-технічні ресурси (особливості виробничого устаткування, інвентаря, основних і допоміжних матеріалів тощо);

-технологічні ресурси (динамічність методів технології, наявність конкурентноспроможних ідей і т. д.);

-кадрові ресурси (кваліфікований склад працівників, який здатний до адаптації);

-просторові ресурси (виробничі приміщення, території, комунікації тощо);

-ресурси організаційної структури системи управління (характер ігнуч кість керуючої системи і т.д.);

-інформаційні ресурси (система і характер інформації);

-фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній і під.);

-підприємницькі здібності як особливий вид людського ресурсу, який приводить в рух і організовує взаємодію всіх інших видів ресурсів виробничої системи.

Великі складові частини системи часто самі виступають системами і можуть складатися із дрібних підсистем, побудованих за ієрархічною або фун­кціональною ознакою. Отже, підсистема - це сукупність взаємозв'язаних елементів, які реалізують певну групу функцій системи. Належність підсис­теми до відповідного рівня системи зумовлює сукупність певних властивостей. системи є результатом взаємодії її елементів усіх ієрархічних рівнів.

Розглянемо підсистеми виробничої системи, представлені на рис. 1.7.

Підсистеми	Технічна	Розглядається як взаємозв'язаний комплекс машин і обладнання, який забезпечує вирішення відповідної виробничої задачі і який відображає виробничі потужності даного підприємства. Ця система не дуже рухома і повільно адаптується до зовнішнього середовища	Характеристика підсистеми
	Техноло­гічна	Розглядається як ряд послідовних операцій і процесій, результатом яких є створення продукції відповідної споживчої якості і а заданій кількості. Передбачає також функції контролю за виконанням операцій.
	Організа­ції в-цтва	Відображає виробничі взаємозв'язки всередині системи машин і кооперування праці. Дозволяє раціонально використовувати в сукупності працю, предмети праці і виробничі площі. Створює умови для нормального функціонування виробничого процесу за допомогою прогресивних методів і прийомів.
	Економіч­на	Характеризує єдність економічних і екологічних сторін виробництва.
	Інформа­ційна	Забезпечує раціональні інформаційні потоки на підприємстві, з'єднуючи їх и єдиний інформаційний простір.
	Логістична Логісти ч-на	Розглядається як інтегрований матеріальний потік в інституйованих границях підприємства.

Рис. 1.7. Підсистеми виробничої системи.

Перелічені підсистеми в сукупності складають підприємство як виробничу систему. Підприємство наділене рисами, які характеризують його як систему, яка тісно взаємодіє із зовнішнім середовищем.

Головні риси підприємства як системи:

Динамічність - здатність до постійних змін, розвитку, переходу із од­ного стану в інший, залишаючись системою і не руйнуючись при цьому.

Комплексність - визначається комплексністю цілей, задач, а також різноманітністю процесів, що відбуваються на підприємстві.

Цілісність – властивість емерджментості, тобто появи у системи якісно нових властивостей, які відсутні в її елементів.

Здатність до саморегулювання дозволяє пристосовуватись в певних межах як до внутрішніх, так і зовнішніх змін.

На прикладі підсистем машинобудівного підприємства показано взаємо­зв'язок із їх функціями та метою (табл. 1.2). Особливість організації виробничої сисгеми підприємства проявляється в тому, що ієрархія її структури адекватна до ієрархії структури продукції. При цьому, між однорівневими елементами системи виробництва і продукції є специфічні відносини, які визначають спеціалізацію підприємства, його підрозділів, робочих місць, технологічне устаткування, оснащення тощо.

Підсистеми машинобудівного підприємства, їх функції і мета

Підсистеми виробництва	Функції підсистеми	Мета підсистеми
Основне виробництво: оброблювальне; заготівельне; складальне виробництво	Виконання відповідних стадій виробництва: Литво, поковка, штампування, механообробна. Виготовлення деталей. Складання готових деталей у вузли і машини.	Забезпечення виробництва заготовками згідно з планом. Забезпечення виробництва півфабрикатами, готовими виробами. Виконання плану виробництва випуску продукції.
Допоміжне виробництво: інструментальне; ремонтне; транспортне; енергетичне	Виготовлення інструменту, оснастки, приспостроїв. Капітальний, поточний, профілактичний ремонт устаткування, машин, електроустановок. Транспортування вантажу всередині заводу, цеху, дільниці. Забезпечення електроенергією, парою, гарячою водою.	Забезпечення виробництва інструментом. Підтримання устаткування в робочому стані. Забезпечення безперервного нормативного функціонування виробничого процесу. Те ж
Обслуговуюче виробництво	Складське обслуговування, матеріально-технічне постачання, збут готової продукції.	Забезпечення безперервного нормативного функціонування виробничого процесу.