5. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Буденна і теоретична свідомість.

Суспільна свідомість – це духовний бік суспільного життя, історичного розвитку. Вона не зводиться до сукупності свідомості людей – членів суспільства.

Суспільна свідомість виникає як відображення суспільного буття, окремих сфер соціального життя, суспільства в цілому і не є простою сумою свідомості індивідів, що живуть у суспільстві.

Структура суспільної свідомості представлена різними рівнями та формами.

За гносеологічним критерієм у суспільній свідомості виділяють буденну і теоретичну свідомості.

У буденній свідомості відображається щоденне життя людини, виявляється уся сукупність суспільних відносин. Знання про світ в буденній свідомості перебувають в несистематизованій, суперечливій формі.

У теоретичній свідомості створюється узагальнена модель соціальної дійсності. Знання про світ в теоретичній свідомості перебувають в систематизованій, логічно узгодженій формі.

За соціологічним критерієм у суспільній свідомості виділяють суспільну психологію та ідеологію.

Суспільна ідеологія – це система поглядів та ідей, у яких усвідомлюється й оцінюється ставлення людей до дійсності й одне до одного, соціальні проблеми та конфлікти, а також містяться цілі соціальної діяльності, спрямованої на закріплення чи зміну цих суспільних відносин.

Ідеологія – це соціально-політична самосвідомість суб’єктів суспільного життя, історичного процесу (напр., класів, націй).

На основі ідеології відбувається усвідомлена й цілеспрямована діяльність щодо регулювання суспільних відносин і перетворення суспільства відповідно до конкретно-історичних потреб та інтересів соціальних суб’єктів.

Ідеологія може бути більш-менш об’єктивною у тому разі, коли інтереси соціального об’єкта збігаються з інтересами більшої частини суспільства.

Суспільна психологія – це сукупність соціально-психологічних явищ і процесів, виражена у почуттях, настроях, стереотипах, думці великих груп людей.

Соціальна психологія являє собою стихійне, безпосереднє відображення дійсності.

6. Форми суспільної свідомості.

Традиційно у науковій літературі визнають, що суспільна свідомість включає такі форми:

• політичну свідомість;

• правову свідомість;

• моральну свідомість, або мораль;

• естетичну свідомість;

• філософію;

• релігію;

• науку.

Нові форми суспільної свідомості: економічна та екологічна.

Кожна з форм суспільної свідомості має свої специфічні способи відображення.

Суспільна свідомість відображає суспільне буття. Тому специфіка її форм розкриває і природу суспільних відносин. Ці відносини поділяють на матеріальні та ідеологічні.

Матеріальні відносини (економічні, екологічні) виникають і розвиваються, не зачіпаючи свідомості людей. Ідеологічні відносини (політичні, правові, моральні) виникають і змінюються за активної участі свідомості.

За об’єктом відображення форми суспільної свідомості можна поділити на дві групи.

До першої належать політична, правова, моральна та естетична свідомості. Вони виникають і функціонують, відображаючи відповідний тип суспільних відносин.

До другої групи належать філософія, релігія та наука.

Форми суспільної свідомості відносно самостійні як одна щодо одної, так і щодо дійсності, яку відображають.

Ця особливість форм суспільної свідомості полягає, по-перше, в тому, що вони виникають неодночасно. По-друге, форми суспільної свідомості різною мірою пов’язані із соціальними процесами, практичною діяльністю людей.