Обробка результатів

1. 3а каліброваним сигналом напругою 1 мВ визначити масштаб напруги 1/ n (мВ/мм), де n – висота калібровочногосигналу.

2. Знаючи масштаб напруги і висоту зубців, визначити Е.Р. С. зубців.

3. За швидкістю руху стрічки визначити масштаб часу 1/ v (с/мм).

4. Визначити часові інтервали зубців за масштабом часу і відстанню між зубцями.

5. Знайти ритм роботи серця - часовий інтервал " t " між зубцями "R –R ".

6. Обчислити висоту серцевих скорочень(ЧСС) за формулою ЧСС = 60 / t ,

де t - значення часового інтервалу, с.

Завдання для самостійної роботи

1. Біопотенціали. Природа і механізм виникнення.

2. Біопотенціали дії і біопотенціали спокою.

3. Фізичні основи теорії Ейнтховена.

4. Означення електрокардіограми.

5. Будова і принцип роботи електрокардіографа.

6. Як записати електрокардіограму?

7. Розшифрувати значення характерних зубців електрокардіограми.

Лабораторна робота № 8 комп’ютерна томографія

За допомогою комп'ютерного томографа можна вивчати всі частини тіла, всі ор­гани, досліджувати положення, форму, величину, стан поверхні і структуру органа, визначати ряд функцій, у тому числі кровопостачання органа.

Комп'ютерна томографія дозволяє визначити густину довільної ділянки досліджува-ного об'єкта. Комп'ютерна рентгенівська томографія - метод пошарового рентгенологіч­ного дослідження органів і тканин, який ґрунтується на опрацюванні рентгенівських зобра­жень поперечного шару, виконаних підрізними кутами за допомогою комп'ютера.

Мета роботи: ознайомити студентів з будовою і принципом роботи комп'ютерного томографа, ілюстрації, інструкції для томографів..

Теоретичні відомості

Комп'ютерна томографія - сучасний інструмент дослідження органів і систем органі­зму. Комп'ютерна рентгенівська томографія (КТ) -двомірне зображення тканини, що знаходиться на певній досліджуваній глибині в організмі пацієнта. Принцип ком­п'ютерного томографа полягає в тому, що джерело рентгенівських променів оберта­ється навколо досліджуваного органа з зупинкою через певне число градусів, наче ро­зглядаючи його з усіх боків. Інформація передається на детектор, а потім перетворю­ється в електричні імпульси, які надходять на ЕОМ. Отримана інформація відтворю­ється на екрані моні­тора, а також записується на носії даних.

Схема отримання комп'ютерних томограм вказана на рис.1.

Вузький рентгенівський пучок "проглядає " людське тіло по колу. Проходячи через тканини, величина інтенсивності променя зменшується, що обумовлено поглинан­ням у тканинах і залежить від густини і атомного складу тканин, також від до­вжини його хвилі.

Рис.1.

По інший бік від пацієнта і трубки встановлена кругова система датчиків рентгенівського випромінювання, кожен з яких перетворює енергію випромінювання в електричні сигнали, які, трансформуючись у цифровий код, зберігаються в пам'яті комп'ютера. Зафіксований сигнал вказує на ступінь послаблення пучка в певному напрямі. Обертаючись навколо паціє­нта, рентгенівський випромінювач "проглядає" досліджуваний об'єкт під різними кутами. За час обертання випромінювача здійснюється накопичення і опрацювання цифрової інфор­мації під управлінням процесора, створюючи на екрані монітора відповідне зображення, яск­равість окремих частин якого пропорційна густині тканин, через які проходить пучок випро­мінювання. Більшим значенням густини відповідатимуть більш світліші області зображення. За допомогою клавіатури комп'ютера лікар може збільшувати як саме зображення, так і його окремі частини, вимірювати розміри органа, визначати густину кожної ділянки органа в умовних одиницях. За серією двомірних зображень можна відтворити об'ємне зображення об'єкта.

Вкажемо на переваги комп'ютерної томографії над рентгенівською томографією, при якій пучок, проходячи через об'єкт, фіксується плівкою і утворює на ній приховане зображення, яке стає видимим лише після проявлення плівки.

При КТ на зображення досліджуваного шару не накладаються тіні від сусідніх шарів. Комп'ютер розраховує величину поглинання рентгенівського випромінювання в малому об'ємі скануючого шару. Інформація про густину окремих ділянок тканини може бути подана у вигляді цифр, графіків чи у вигляді точок в координатній сітці. Відзначимо, що ком­п'ютер­ний томограф фіксує різницю в густинах тканини всього в 0,5 %, тоді як зви­чайна ре­нтгено­грама - лише 15-20%.

Комп'ютерний томограф складається (рис.2) зі штатива, на якому кріпиться рама, у якій встановлені обертаюча по колу рентгенівська трубка і розташовані детектори. У штативі є отвір, у який встановлюється стіл для вкладання пацієнта. З пульта управління цей стіл можна пересовувати відносно трубки - детектора і тим самим вибрати шари досліджуваного

об'єкта. Сучасні томографи дозволяють отримати зображення тонких шарів завтовшки від 1 до 5 мм.

Значення КТ не обмежується її використанням у діагностиці захворювання. Під кон-тролем КТ проводять пункції і біопсію різних органів і патологічних осередків.

За допомогою КТ можна здійснювати контроль за консервативним і хірургічним лі-куванням хворих, визначати місце локалізації пухлинного утворення для прицільного наведення на нього джерела випромінювання. На комп'ютерних томографах Tomos-can LX, Tomoscan SR час сканування складає до 10 с, а поглинута доза пацієнтом досягає 0,02 Гр.

Невід'ємною частиною КТ є міні ЕОМ з пакетом програмного забезпечення, з допомо­гою якого здійснюється всебічний аналіз і отримання гістограм, виділення зони інтересу, конс­труювання зображення в різних проекціях. Зображення об'єкта може бути показане на ек­рані монітора, а також отримане на плівці чи збережене на магнітному носії інфор­мації.

Рис.2.