Величина ціни

Від чого ж залежить величина ціни?

У розвинутому товарному виробництві рух цін є результатом дії багатьох факторів — економічних, соціальних, політичних, культурних, психологічних тощо. їх можна класифікувати як внутрішні і зовнішні, виклика­ні ринком, його кон'юнктурою, політикою держави, станом економіки і суспільства.

Найбільш чутливо ціна реагує на такі основні фактори:

- вартість, розміри якої переважно спричиняють продуктивність, ін­тенсивність і складність праці;

-ефективність виробництва в ціло­му, раціональне використання усіх видів ресурсів, якість продукції

при мінімумі витрат на неї;

-ринкова ситуація, в першу чергу попит і пропозиція, наявність цивілізованої конкуренції, що

унеможливлює маніпулювання цінами;

-циклічність суспільного відтворення, особливо економічні кризи;

-доходи населення, зокрема рівень заробітної плати; зайнятість і безробіття;

-стан грошового обігу, інфляція;

-державна політика цін та їх регулювання; антимонопольна боротьба;

-тіньові економіка, ринок і бізнес;

-суспільна свідомість і культура; звичаї, традиції, мода, смаки, уподобання і т. п.;

-інтеграційні світові процеси.

Функції ціни

Найглибше природу, роль і значення ціни характе­ризують її функції.

Важливішою і специфічною з них є обліково-інформаційна, або статистична. Ціна служить

засобом виміру суспільно необхідної, а значить, й корисної праці. Затрати праці, які перевищують цю величину при створенні відновлю­ваних товарів, не визнаються споживачами, а тому зайві. Такий облік дає можливість здійснювати еквівалентний обмін, визначати ефектив­ність виробництва, встановлювати оптимальне співвідношення між нагромадженням і споживанням та інші пропорції. В єдиній грошовій формі виражаються різноманітні за натуральним змістом ресурси, за­трати і результати, обсяги випуску продукції і доходи, усі показники соціально-економічної діяльності. У зв'язку з цим ціна дає головну ін­формацію, служить орієнтиром щодо вигідності даного виробництва, рентабельності підприємства і т. п. Все це необхідно знати і враховува­ти при обґрунтуванні господарських рішень на всіх рівнях.

Інші дії ціни так чи інакше пов'язані з механізмом ринку.

Розподільча функція, наприклад, реалізується у процесі внутрі- та міжгалузевої конкуренції. Відбувається перерозподіл вартості, пере­дусім додаткової, перелив капіталів, рух суспільного продукту, націо­нального доходу і т. д.

Стимулююча функція змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати нові технології, підвищувати конкурен­тоспроможність підприємств. Інакше їм загрожує банкрутство.

Ціна виконує також соціальну функцію. Це регулювання доходів населення, його диференціація на багатих і бідних. Добробут людей у значній мірі залежить від рівня цін та їх стабільності, особливо на то­вари, які задовольняють найперші потреби. Ціни повинні забезпечу­вати доступ до необхідних благ усім громадянам суспільства, сприяти якості життя і розвитку особистості.

2. Система і види цін

Система цін

Кожна окрема країна має свою сукупність цін у їх взаємодії — систему цін.

Вони можуть бути єдиними чи диференційова­ними по регіонах. Особливістю цінової системи є комплексність елементів (цін), які утворюють власні підсистеми з ура­хуванням результатів взаємодії елементів і компонентів у певному еко­номічному просторі. Система цін є якісно або сутнісно автономною інтегративною цілісністю. Розглянуті функції ціни у їх єдності найпо­вніше розкривають внутрішню природу системи цін.

Виходячи із теорії систем, залежно від суб'єкта, який вступає у ці­нові відносини, об'єкта, що є їх предметом, зони обслуговування ціни та ін., можна розглядати відносно самостійні системні блоки цін — підсистеми зовнішньої у масштабі суспільства органічної системи цін. Наприклад, якщо абстрактно представити собі фермера, то він має справу із цінами придбання техніки, добрив, насіння і т. д., реалізує свою продукцію за іншими цінами, а також наймає робочу силу, пла­тить податки тощо — все це своєрідна мікросистема цін. Аналогічно можна розглядати сукупність цін, що супроводжують виготовлення і реалізацію окремого товару. Те ж стосується даної місцевості з її роз­маїттям об'єктів та суб'єктів цінових відносин.

Тобто, система цін — складне утворення, яке має багато власти­востей. Ще відмітимо динамічність даної системи. Адже дії цін можна розрізняти як умовно постійні, тимчасові, сезонні.

Крім того, за спо­собом включення і видами затрат, методами ціноутворення та інши­ми ознаками також по-своєму буде характеризуватись існуюча систе­ма цін.

У найбільш загальному вигляді основу ринкової системи цін ста­новлять умовно вільні, регульовані і фіксовані ціни. Всі вони — аб­страктні поняття. Похідними від них є конкретні ціни, що застосову­ються на практиці. Домінуючими на ринку повинні бути вільні ціни, які формуються стихійно під впливом об'єктивних економічних зако­нів. Але відомо, що сучасне господарство регулюється не лише дією ринкового механізму. Якщо основну роль щодо долі ціни відіграє дер­жава, то це будуть регульовані (встановлюються межі чи відхилення у порівнянні з ринковими), або фіксовані ціни — чітко дискретно ви­значені (наприклад, ціна проїзду у метрополітені, величина податку, мінімум заробітної плати і т. д.). Між усіма цінами в капіталістичному товарному виробництві існує тісна залежність, що характеризується їх єдиною системою.

В умовах планового ведення господарства в основі системи цін були оптові підприємства, які базувались на собівартості продукції, оптові ціни галузі, що додатково включали податок з обороту і націн­ки збутових організацій, та роздрібні ціни, або кінцеві, за якими то­вари куплялись безпосередніми споживачами. Останні містили також торгові надбавки та інші витрати на реалізацію та обслуговування по­купців. Фактично, за винятком дрібних місцевих ринків, які виника­ли стихійно, більшість цін встановлювалась централізовано і жорстко контролювалась державою. Безпосередні виробники, як і споживачі, не могли впливати на рівень цін. Але відносна стабільність цін і над­мірна їх регульованість зверху привели до затратного господарського механізму, незадоволення попиту (дефіциту), іноді затовареності, при­хованої інфляції, неефективності економіки в цілому.

Повернення до капіталізму покликало нові методи і принципи у формуванні моделей цін. Значно розширилась їх різноманітність.

Види цін

Важливішою ознакою класифікації цін є сфера то­варного обігу, яку вони обслуговують. В залежності від цього розглянемо такі основні ціни ринкової економіки:

• оптові ціни на продукцію промисловості;

• ціни у будівництві;

• закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію;

• транспортні тарифи;

• роздрібні ціни;

• плата (тарифи) за комунальні і побутові послуги населенню;

• ціни на блага соціально-культурної сфери;

• ціни, що обслуговують зовнішньоторговий оборот.

Оптові ціни застосовуються, коли реалізація продукції здійснюєть­ся крупними партіями (оптом). На відміну від адміністративного ціно­утворення в ринкових умовах при цьому відбувається зміна власності. Оптові ціни на продукцію промисловості у свою чергу діляться на два підвиди: оптова ціна підприємства і оптова ціна промисловості.

Оптова ціна підприємства — відпускна ціна виробника продукції оптово-збутовим організаціям чи іншим підприємствам. Різновидом даної ціни є трансфертна ціна, яка застосовується при здійсненні розрахунків між підрозділами фірми, компанії, корпорації. Об'єктом можуть бути не лише готові вироби, а й напівфабрикати, сировина, різні послуги, в тому числі управлінські платежі і відсотки за кредит. Іноді занижені трансфертні ціни застосовуються для підвищення кон-курентноздатності продукції, для зменшення митних зборів та ін. Це суперечить антимонопольному законодавству. В останній період трансфертні ціни отримують значне розповсюдження у міжнародній торгівлі, особливо всередині транснаціональних корпорацій.

Оптова ціна промисловості, крім відпускної ціни виробника, вклю­чає постачальницько-збутову (оптову) націнку і податок на додану вартість (ПДВ). Це ціна за послуги по постачанню і збуту.

Різновидом оптової ціни промисловості є біржова ціна — результат угоди на бір­жі. Вона формується на базі біржового котирування у залежності від якості товару, відстані до місця його доставки та ін., що передбачено біржовим контрактом.

Таким чином, ціни на масові вироби розрізняються стосовно того, на якій стадії товароруху вони формуються. Це стадії «підприємство — оптова торгівля», «оптова торгівля — роздрібна торгівля» і «роздрібна торгівля — споживачі». Відповідно будуть ціни відпускна (виробника), оптова промисловості і роздрібна.

У будівництві діють кошторисні ціни. Будівельна продукція оціню­ється по кошторисній вартості — затратами на спорудження кожного об'єкта. Також є прейскурантні ціни — усереднені кошторисні вартості одиниць кінцевої продукції типового будівельного об'єкта. За згодою між замовником і підрядчиком можуть встановлюватись і договірні ціни.

Закупівельні ціни теж оптові за природою. Іноді їх ще називають заготівельними. По них реалізують свою продукцію сільськогоспо­дарські виробники (підприємства, фермери, населення). Це договірні (вільні) ціни, які встановлюються в основному у залежності від попиту і пропозиції. Закупівельна ціна включає собівартість, прибуток і ПДВ.

Наші селяни значно потерпають із-за недосконалості цін на про­дукцію рослинництва і тваринництва. Вони, як правило, нижчі від цін товарів (техніка, мінеральні добрива, отрутохімікати, пальне та ін. ре­сурси), які необхідні для сільськогосподарського виробництва. Це дис-паритет, або «ножиці» цін. Недостатня підтримка села і з боку держави Фактично відсутня налагоджена і централізовано організована система заготівель багатьох видів продукції особистих підсобних господарств, садівництва, городництва і т. п. В результаті до споживачів не доходить багато продовольства, стан аграрного сектора в цілому незадовільний.

Тарифи на транспорті — це плата за перевезення вантажів і пасажи­рів. Особливістю формування даних цін є те, що транспортні витрати складаються із двох частин: ставки за початково-кінцеві операції (на­вантаження і розвантаження) і ставки за рухому операцію (відстань).

Із сфери обігу товари вибувають завдяки роздрібним цінам. Вони кінцеві у торгівельній сітці, включають усі попередні витрати на ви­робництво і доведення продукції до споживачів. Різновидом роздріб­ної є аукціонна ціна. Вона може суттєво відрізнятись від ринкової, бо відображає унікальні і рідкісні властивості та ознаки товарів. Крім того, дана ціна у значній мірі залежить від професіоналізму особи, яка проводить аукціон.

Ціни на комунальні і побутові послуги, як і на транспортні, назива­ються тарифами. Це плата за житло, ремонт одягу і взуття, хімчистку, телефон і т. п. У ціну входить собівартість послуги, прибуток і ПДВ.

Аналогічно реалізуються блага соціально-культурної сфери, якщо відповідні заклади чи установи не фінансуються із бюджету. Виключне значення культури і мистецтва для нормального життя людей перед­бачає суттєву допомогу держави. Тим паче, що більшість населення в Україні сьогодні бідна. Недоступність духовних благ стримує гармо­нійний розвиток особистості, від чого деградує суспільство.

Ціни, що обслуговують зовнішньоторговий оборот, характеризу­ють міжнародні зв'язки між країнами і знаходяться у залежності від цін світових ринків, які відображають умови виробництва і реалізації у глобальному масштабі. Світові ціни у своїй основі мають інтернаці­ональну вартість. Вони знаходяться під значним впливом держави, яка регулює експорт, імпорт і т. д. Детальніше про це мова йтиме в темі про світове господарство.

Ціни можна розрізняти й за іншими критеріями. Зокрема, в умовах панування монополій, в тому числі олігополій, тобто при недосконалій конкуренції, ціна є передусім вираженням монопольної ціни виробни­цтва. Тому сучасними видами цін є монопольно високі, за якими мо­нополії продають свою продукцію, монопольно низькі, за якими вони купують товари і послуги, монопольні, що встановлюються єдиним товаровиробником певного виду продукції, та олігопольні — встанов­люються кількома виробниками одного виду товарів. Застосовуються також ціни демпінгові (занижені штучно), інтервенційні, картельні, конвертовані, пільгові (преферентні), оптимальні, престижні, почат­кові (стартові), граничні тощо.

Особливі ціни

Ринкові взаємовідносини продавця і покупця при капіталізмі надають ціні всезагального характеру. Розповсюджується вона і на речі, що не мають влас­ної вартості (цінні папери, валюта), чи товари, які

не є продуктом трудової діяльності людей (ціна землі, природного лісу, корисних копалин). Такі ціни — особливі, або специфічні. Від звичай­них цін їх відрізняє походження і технологія формування. Сюди ж від­носиться заробітна плата як ціна товару робоча сила. Своєрідними ці­нами виступають прибуток — винагорода підприємцю за прикладені зусилля і ризик, рента, що не є результатом підприємницької діяльнос­ті, орендна плата, банківський відсоток, податки, мито та ін.

Зміни специфічних цін безпосередньо впливають, взаємно обумов­люють формування решти цін. Особливі ціни, визначально характери­зуючи динаміку ціноутворення, відіграють зростаючу роль у процесі суспільного відтворення.