3. Бюджетна система України

Бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самовряду вання протягом бюджетного періоду.

За своєю суттю бюджет - це розпис доходів і видатків держа­ви на один бюджетний період - на рік. Він затверджується Вер­ховною Радою і набуває сили закону, який у грошовій формі покладає на державні органи обов"язки по мобілізації коштів та надає повноваження на їх витрачання.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, за­твердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх вико­нання, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів, врегульовані Бюджетним кодексом України від 21 червня 2001 р.

Цей кодекс дає визначення основних термінів, які використо­вуються у сфері бюджетних відносин, визначає структуру бюд­жетної системи та її принципи, склад доходів і видатків бюдже­ту, стадії і процедуру бюджетного процесу та його учасників, суб'єктів контролю за додержанням бюджетного законодавства та їхні повноваження, відповідальність за бюджетні правопору­шення тощо.

Бюджетна система України складається з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування, якими є бюджети тери­торіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Сукупність фінансових ресурсів, яка зосереджена у бюджетах усіх рівнів, утворює бюджетні ресурси України.

Джерелами бюджетних ресурсів є платежі господарських організацій та податки з фізичних і юридичних осіб тощо.

Робота з документом - Конституція України стаття 95,96.

Обговорення.

1.На яких засадах будується бюджетна система України?

2.Державний бюджет України затверджується..?

Отже, зазначимо, Бюджетна система України грунтується на принципах єдності, збалансованості, самостійності кожного бюджету, по­вноти, обґрунтованості, ефективності, субсидіарності, цільово­го використання бюджетних коштів, справедливості й неупере­дженості, публічності та прозорості, відповідальності учасників бюджетного процесу.

Учасниками бюджетного процесу є органи та посадові осо­би, які наділені бюджетними повноваженнями, що включають відповідні права і обов'язки.

Державний бюджет України затверджується Верховною Ра­дою, яка контролює його виконання, а місцеві бюджети затвер­джуються місцевими радами, які і контролюють їх виконання.

4. Банківські відносини в Україні

Банки - це фінансові установи, основними функціями яки; є залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридична: осіб, кредитування суб'єктів господарської діяльності ті громадян, а також касове та розрахункове їхнє вслуговування.

Банки є юридичними особами. Вони економічно самостійні, і в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, від ор­ганів державної влади не залежні. Держава не відповідає за зо­бов'язаннями банків, а банки не відповідають за зобов'язання­ми держави, якщо інше не передбачено законом або договором.

Розрізняють такі види банків, як: національні, державні, республіканські, місцеві, міжнародні, комерційні, універсально­го типу, кооперативні, інвестиційні, іпотечні, ощадні. Вони здійснюють два основні види операцій, які називаються пасивними і активними. Пасивні операції - це утворення фондів кредитування і посередництво у платежах, а активні - це креди­тування клієнтів з метою отримання прибутку.

Банківські відносини в Україні врегульовані законами «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р. (зі змінами), «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р.

зі змінами) та іншими нормативними актами, що прийняті на їхній основі.

Закон «Про банки і банківську діяльність» визначає структу­ру банківської системи, економічні, організаційні і правові заса­ди створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.

Банківська система України є дворівневою і складається з Національного банку України та інших банків.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані. За спеціалізацією вони можуть бути ощадни­ми, інвестиційними, іпотечними та розрахунковими (кліринго­вими).

Основними операціями банків є: приймання вкладів (депо­зитів) від юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення по­точних рахунків клієнтів і банків-кореспондептів; розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на влас­ний ризик тощо. Всі операції банки здійснюють тільки після от­римання банківської ліцензії, яка видається Національним бан­ком України, і лише у межах, визначених їх статутами.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, ре­зиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Не можуть бути учасниками банку юридичні особи, в яких банк має істот­ну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні ор­ганізації.

Центральною ланкою банківської системи України, є Національ­ний банк України, основною функцією якого згідно з Консти­туцією с забезпечення стабільності грошової одиниці. На відміну від інших банків для Національного банку одержання прибутку не є основною метою діяльності.

Особливістю правового статусу Національного банку є те, що він функціонує як економічно самостійна державна устано­ва і наділений владними повноваженнями. Нормативні акти, які він видає, є обов'язковими до виконання для всіх органів дер­жави і місцевого самоврядування.