За масштабами здійснення розрізняють політику: а) світову; б) соціальну; в) національну; г) державну.

За методом реалізації програми, характером дій партії поділяють на: г) реформістські, революційні, помірковані, радикальні, екстремістські.

За місцем у політичній системі суспільства еліту поділяють на: г) правлячу.

За носіями й суб’єктами розрізняють політику: а) військову;

За обсягом владних повноважень розрізняють еліту:д) правильні відповіді а, б і в.

За ознакою централізації політичної влади унітарні держави поділяються на: в) децентралізовані, відносно децентралізовані і централізовані;

За орієнтацією політику виділяють:а) внутрішню;

За політичним темпераментом існує поділ партій на: в) ліві, центристські, праві;

За політичними режимами політичні системи можна типологізувати на: г)англо-американські, континентально-європейські, доіндустріальні, тоталітарні.

За рівнем здійснення в міжнародних відносинах розрізняють: а) військові відносини; б) відносини між різними неурядовими асоціаціями; в) відносини, що грунтуються на балансі сил; г) вірна відповідь інша.

За рівнем публічності розвитку розрізняють такі типи політичних конфліктів:д) правильні відповіді в і г.

За соціальною основою політичні партії розрізняють: г) класові, національні, жіночі, селянські, молодіжні.

За способом формування еліта є: б) закрита;

За ставленням до суспільного прогресу партії діляться на: а) прогресивні, консервативні, реакційні;

За суб’єктами міжнародні відносини є: а) міждержавні;.

За суб’єктом політичної свідомості виокремлюють:а) групову політичну свідомість

За сферами суспільного життя політика є:д) правильні відповіді б і в.

За сферою суспільного життя розрізняють такі види міжнародних відносин: а) політичні;

За терміном дії політика є:д) правильна відповідь в і г.

За тоталітарного політичного режиму громадянське суспільство: а) не існує, воно фактично поглинається державою;

За формою державного устрою Україна є: г) унітарною державою.

За характером визначають такі ресурси влади: а) утилітарні;

За характером та місцем, яке суб’єкти політики посідають у суспільній структурі, розрізняють такі суб’єкти:а) соціальні (первинні);

За характером членства політичні партії поділяються на: в) кадрові, масові в) який набрав більше голосів, ніж кожен з його суперників окремо; г) правильна відповідь у пункті в).

За часом і засобами утвердження панування політичні еліти поділяють на: г) правильна відповідь а) і б).

За яким принципом живе суспільство в умовах жорсткого варіанту авторитарного політичного режиму? б) дозволено все, крім політики;

За якими критеріями здійснюється типологія політичної культури: ; в) характером політичної діяльності та її суб’єктами

За якого політичного режиму діє партійна система поляризованого плюралізму: а) авторитарного

За якого типу політичної культури суб’єкти політики виходять з інтересів усього суспільства, а не лише окремої соціальної спільності: г) громадянського.

Загалом при демократичному політичному режимові суспільство живе за принципом: г) дозволено все, що не заборонено законом.

Загалом при тоталітарному політичному режимі суспільство живе за принципом: а) дозволено все, що наказано;

Загальнодержавна законність, на думку Ф.Бекона, полягає у в) обмеженні законом влади самого короля

Закони функціонування політики, політичних систем відображають: б) функціонування політики як особливої сфери, характер її явищ та процесів;

Законодавчу, виконавчу та судову владу розрізняють на основі: б) принципу поділу влади;

Закономірності політичного розвитку – це : а) необхідні, істотні, стійкі і повторювані зв’язки між політичними явищами;

Закономірності політології - це: б) теоретичні положення, які відображають сутність політичних явищ та об’єктивно існуючий між ними взаємозв’язок;

Закритими конфліктами згідно типології політичних конфліктів прийнято називати такі, що: в) проходять у прихованих формах;.

Залежно від масштабів діяльності політичні еліти поділяються на:в) регіональні;

Залежно від масштабів здійснення розрізняють такий тип політичного лідерства:а) загальнонаціональний;.

Залежно від ставлення до існуючих суспільних порядків лідери-реформатори – це ті, хто: б) орієнтуються на істотні зміни лише деяких із суспільних порядків зі збереженням основ суспільного ладу

Залежно від ставлення до існуючих суспільних порядків розрізняють такий тип політичного лідера: б) лідер-реформатор;.

Залежно від ступеня свідомості участі людей у політиці виділяють суб’єкти політики:; д) немає правильної відповіді.

Залежно від суб’єкта політики розрізняють політичну культуру: б) суспільства, соціальної спільності та індивіда;

Залежно від суб’єкта політичної свідомості виокремлюються: а) індивідуальна, групова і масова політична свідомість;

Залежно від характеру партійної ідеології виділяються: в) ліберальні, консервативні, соціалістичні, комуністичні;

Зародження якого напряму української політичної думки в Галичині наприкінці XIX ст. пов’язують з іменем І.Франка? б) націонал-демократичного (націонал-державницького);

Зародки командної політичної системи ідуть з часів: г) єгипетських фараонів.

Зародки політичних партій виникли: б) в Стародавній Греції;

Згідно теорії послідовників причина лідерства корениться: в) в психології і запитах усіх суб’єктів політики, які взаємодіють з лідером і на нього впливають;

Згідно антропологічного підходу до пояснення причин владних відносин влада є притаманною: б) суспільству на всіх, в тому числі й докласових, етапах його розвитку, оскільки влада і політика пов’язуються з суспільною природою людини;

Згідно біологічного підходу до пояснення причин владних відносин влада є наявною: а) не тільки у суспільстві, а й у тваринному світі, оскільки біологічна природа людини і тварин є спільною;

Згідно біхевіористського підходу владу розуміють як: б) особливий тип поведінки, що ґрунтується на можливості зміни поведінки інших людей;

Згідно вчення М. Вебера класифікація політичних систем базується на: в) трьох типах легітимності політичного панування;

Згідно з договірною теорією держава виникла в результаті: г) свідомої і добровільної угоди людей, які раніше перебували у додержавному стані.

Згідно з патріархальною концепцією походження держави, держава є результатом: в) розвитку сім’ї;

Згідно конфліктологічного підходу влада розуміється як:г) правильна відповідь інша.

Згідно критерію поділу влади розрізняють:в) виконавчу владу

Згідно найбільш загальної типології політичної поведінки М.Вебера, людей, політична діяльність для яких є професійним заняттям і основним джерелом існування, вчений назвав: в) політиками за професією;

Згідно найбільш загальної типології політичної поведінки, яку запропонував М.Вебер, тих людей, які ведуть політичну діяльність лише в разі необхідності (збираються на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі політичних партій тощо), він назвав: б) політиками за сумісництвом;

Згідно основних типів легітимності панування, за М.Вебером, розрізняють, зокрема такий тип політичного лідерства: б) традиційний;

Згідно психологічної концепції причини політичного лідерства варто шукати: г) правильна відповідь відсутня.

Згідно телеологічного підходу влада – це є: б) засіб обміну, торгівлі, символ вартості, який використовують задля досягнення окреслених цілей;

Згідно теорії особистості Аврелія Августина головним завданням людини є: в) подолання себелюбства в любові до Бога;

Згідно типології політичних конфліктів до відкритих конфліктів відносять такі, що: г) виражаються у зовнішньофіксованих взаємодіях конфліктуючих сторін, наприклад, повстання, громадянська непокора тощо.

Згідно типології політичних конфліктів до внутрішньополітичних відносять такі конфлікти, що: б) виникають між елітою та масою, між різноманітними об’єднаннями еліти, між етносами всередині країни;

Згідно типології політичних конфліктів до горизонтальних конфліктів відносять такі, що: а) розкривають зв’язки однопорядкових суб’єктів, наприклад всередині правлячої еліти;

Згідно типології політичних конфліктів довготривалими конфліктами прийнято називати такі, що:г) немає правильної відповіді.

Згідно типології політичних конфліктів короткотривалими конфліктами прийнято називати такі, що:; г) немає правильної відповіді.

Згідно якої концепції влади вона розуміється як процес прийняття рішень, що регулюють суспільні конфлікти? б) конфліктологічної;

Здатність суб’єктів політичної влади постійно стежити за тим, як реалізуються настанови влади – це така форма здійснення влади, як: г) контроль.

Змагальна політична система утвердилась у таких країнах як: а) США, Італія, Греція; б) Росія, Україна, Польща; в) Швеція, Німеччина, Австрія.

Змішана виборча система передбачає: в) розподіл частини мандатів за одномандатними виборчими округами, а решта – за пропорційним принципом за багатомандатними округами;

Зовнішньополітичними конфліктами згідно типології політичних конфліктів прийнято вважати такі, що: б) виникають між суверенними державами;

І

І.Вишенський вважав, що ліквідувати несправедливий суспільно-політичний устрій можна таким чином: г) каяттям у гріхах, молитвами, зреченням життєвих благ, очищенням від скверни.

І.Франко був прибічником ідеї: в) прямої демократії, що спиралася б на широке самоврядування громад та країв.

Ідеалістичний спосіб врегулювання політичного конфлікту має місце тоді, коли: в) усі зацікавлені сторони, незалежно від стану і статусу, встановлюють взаємовідносини, прийнятні для всіх, що відповідають індивідуальним поглядам кожної сторони;

Ідеї якої рівності відстоював в період Реформації М.Лютер? в) в області віри;

Ідею поділу державної влади на законодавчу, виконавчу, судову вперше висунув: в) Арістотель;

Ідея перманентної революції лежить в основі; б) троцькізму;

Ієрархія цінностей в консервативному напрямі української політичної думки першої половини XX ст. виглядає так: а) держава-нація-суспільство; б) нація(політична)-держава-суспільство; в) нація(етнічна)-держава-суспільство; г) народ-суспільство-держава.

Ієрархія цінностей в націоналістичному напрямі української політичної думки першої половини XX ст. виглядає так: а) держава-нація-суспільство; б) нація(політична)-держава-суспільство; в) нація(етнічна)-держава-суспільство; г) народ-суспільство-держава.

Ім’ям якого стародавнього мислителя пов’язаний такий напрям політичної думки як легізм?; б) Шан Яна;.

Інституціональні (вторинні) суб’єкти політики – це: б) політичні інститути, які беруть участь у боротьбі за владу, здійснюють на неї тиск, реалізують владу;

Інституціональні (вторинні) суб’єкти політики представлені:г) правильно все вищеназване.

Інституціональну підсистему політичної системи складають: б) політичні інститути;

Інтегративна функція політичної влади забезпечує: г) консолідацію усіх соціально-політичних сил, об’єднання ресурсів суспільства з метою реалізації суспільно значущих цілей.

Інтегративний спосіб врегулювання політичного конфлікту наявний тоді, коли: в) кожна із сторін, забуваючи про свої попередні цілі і цінності, знаходить нові – взаємоприйнятні;

Інтеграційні угруповання як різновид міжнародних організацій представлені: а) Європейським Союзом (ЄС); б) Співдружністю незалежних держав (СНД); ; г) правильна відповідь а і б;

Існування єдиного, загальнодержавного центру прийняття рішень, які стосуються усього суспільства, є такою рисою політичної (державної) влади, як: г) немає правильної відповіді.

К

Кадрові партії – це партії, які: г ) об’єднують невелику кількість впливових професійних політиків і спираються на фінансову підтримку верхніх прошарків суспільства.

Категоричний імператив (моральний закон) І.Канта проголошує: а) чини так, щоб правило твоєї особистої поведінки могло стати правилом поведінки для всіх;

Китайський легізм виступав з обґрунтуванням такого управління, яке: а) спирається на жорстокі закони і строгі покарання як засіб здійснення державної влади в інтересах правителів;

Кількісний склад електорату залежить від таких основних чинників: г) від усього переліченого.

Класифікацію суб’єктів політики на типи: паройкіальний, суб’єкт-підданий та партисипант здійснюють на основі: а) ступеня свідомості участі людей у політиці;

Класифікацію суб’єктів політики на типи: соціальні, інституціональні та функціональні здійснюють на основі: б) характеру та місця, яке вони посідають у суспільній структурі;

Класифікацію форм державного правління на правильні та спотворені Аристотель здійснював: в) вірна відповідь а) і б);

Класична ліберальна доктрина демократії на перший план ставить: а) ідею громадянської свободи як незалежності особистого життя індивіда від політичної влади; б) ідею політичного представництва всієї багато – манітності соціальних інтересів; в) ідею політичного представництва обмеженої кількості наймасовіших і найвпливовіших організацій; г) ідею поєднання демократії і влади еліт.

Класична типологія легітимності влади була запропонована: а) М.Вебером;

Класичний лібералізм – це ідейно-політична течія, яка: а) особливо утверджує пріоритет стабільності, традицій, лояльності владі, віри в Бога і відданості Батьківщині; б) особливо апелює до необхідності ринкової економіки, свободи особи та невтручання держави в економіку; в) в ряду суспільних цінностей на перше місце ставить свободу, соціальну справедливість і солідарність; г) особливо апелює до необхідності ринкової економіки, свободи особи та втручання держави в економіку та соціальні відносини.

Класичною президентською республікою вважається: б) США;

Класова (соціально – економічна) теорія походження держави стверджує, що держава:д) немає правильної відповіді.

Кого з мислителів античності називають батьком політології, незважаючи на відсутність у нього чіткого розмежування між політичною наукою, етикою і філософією? в) Аристотеля;

Колегіальним органом виконавчої влади держави є: в) уряд;

Коли завершився процес становлення політології як науки?в) після Другої світової війни;

Коли історично виникло громадянське суспільство? з виникненням людства.

Коли почала формуватись політологія як самостійна навчальна дисципліна?в) в другій половині ХІХ ст.;

Коли, у розумінні Гегеля, виникає громадянське суспільство?г) в період утвердження буржуазних відносин.

Кому з мислителів Нового часу належить знаменитий вислів: “Свобода є право робити все, що дозволено законами ”?б) Ш.Монтеск’є;

Кому із вказаних мислителів належить твердження про те, що призначення держави полягає в досконалому праві, максимальній відповідності державного устрою принципам права?в) І.Канту

Кому із вчених належить наступна класифікація партійних систем: однопартійна, з партією-гегемоном; з домінуючою партією; двопартійна, поміркованого плюралізму, поляризованого плюралізму, атомізована: а) Дж. Сарторі та Є. Вятру;

Кому із політологів належить твердження про те, що всі політичні системи здійснюють два базових набори функцій-функції вводу і функції виходу: в) Габріелю Алмонду

Кому належить вислів “Україна - для українців”?в) М.Міхновському

Кому належить відомий усім вислів: “Держава – це я”: г) Людовику XIV.

Кому належить наступна класифікація політичних систем: англо-американська, континентально-європейська, доіндустріальна, тоталітарна: б) Г. Алмонду.

Комунікативна функція політичного лідерства полягає:г) в забезпеченні лідерами зв’язку як між масами і політичними інститутами, так і між самими політичними інститутами.

Конституційна криза як одна з крайніх форм прояву політичного конфлікту виражається у тому, що: в) фактично припиняється дія Основного закону держави, що викликає потребу перегляду і якісної зміни попередньої Конституції;

Континентально-європейський тип політичної системи, за Г. Алмондом, характеризується такими ознаками: в) співіснування і взаємодія в політичній культурі елементів старих і нових культур, політичних традицій і форм політичної діяльності, політичні партії вільно функціонують у межах конституційних норм, однак виступають не лише з різних, а й з протилежних ідеологічних позицій, які знаходять підтримку у суспільстві;

Контроль як форма процесу реалізації політичної влади розуміється так: г) здатність суб’єктів влади постійно стежити за тим, як реалізуються настанови влади – закони, укази, розпорядження тощо.

Конфедеративна форма об’єднання держав характеризується такими основними ознаками: г) усе перераховане.

Конфедерація - це: б) форма союзу держав, за якої держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі;

Конфлікти, що виникають між суверенними державами за сфери впливу та панування на міжнародній арені, відносяться до: а) зовнішньополітичних;

Конфліктний тип політичної соціалізації означає:б) негативне ставлення людини до будь – яких соціальних і політичних систем, крім “своєї”;

Концепція, яка визнає наявність владних відносин не тільки у людському суспільстві, а й у тваринному світі, називається:а) біологічною;

Концепція, яка пояснює витоки політичного лідерства тією роллю, яку лідер має виконувати за конкретних обставин, називається:; б) ситуативна концепція;

Концепція, яка причини політичного лідерства вбачає в самому індивіді, в притаманних йому психологічних і соціальних рисах, називається: г) правильна відповідь відсутня.

Коріння ідеології лібералізму пов’язане з іменами:г) з усіма з перелічених.

Коріння якої ідеології пов’язують з іменами Дж.Локка, Ш.-Л.Монтеск’є, І.Канта?а) лібералізму;

Короткострокову, середньострокову, довгострокову політику виділяють: в) за терміном дії;

Короткотривалі та довготривалі політичні конфлікти розрізняють стосовно: г) немає правильної відповіді.

Крайньою формою прояву внутрішньополітичних конфліктів є: д) усе з переліченого.

Критерієм істини в політичній теорії Н.Макіавеллі вважав:г) настанови правителів.

Л

Легітимність політичної влади проявляється: б) в правомірності її існування, тобто в прийнятті основною частиною населення;.

Лейтмотивом політичного вчення Б.Констана є ідея:а) громадянської свободи;

Лідери-консерватори – це ті, хто:а) виступають за збереження існуючих суспільних порядків, допускаючи лише мінімальні зміни;

Лідерство, що ґрунтується на авторитеті звичаїв, називається:; б) традиційним;

Літописець Нестор у “Повісті минулих літ” вирішував проблему взаємовідносин світської і церковної влади на користь:а) пріоритету церковної влади;

Локальну, регіональну, світову політику розрізняють на основі такого критерію: б) масштабів здійснення;

М

М. Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, політики за випадком – це: а) більшість громадян, участь у політиці для яких не є ні професійним, ні постійним заняттям і виявляється лише час від часу: під час голосування, висловлення думки на референдумах тощо;

М.Вебер виділив традиційну, харизматичну та раціонально-легальну владу на основі критерію: а) легітимності;

М.Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, політики за сумісництвом – це: б) ті люди, які ведуть політичну діяльність лише в разі необхідності (збираються на сесії представницьких органів, беруть участь в роботі політичних партій тощо), і вона для них не є першочерговою справою життя ні в матеріальному, ні в інтелектуальному аспектах;

М.Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, політики за професією – це: б) ті люди, політична діяльність для яких є професійним заняттям і основним джерелом існування;

М.Вебер здійснив найбільш загальну типологію політичної поведінки. Згідно неї, тих людей, участь у політиці для яких не є ні професійним, ні постійним заняттям і виявляється лише час від часу (під час голосування, висловлення думки на референдумах тощо), він назвав: а) політиками за випадком;

М.Драгоманов вважав, що суть держави полягає:в) в загальному змісті правового статусу особи і стані прав націй;

Методологічна функція політології полягає: б) у розробленні способів, методів, прийомів пізнання політичних явищ і процесів, які можуть використовуватись іншими науками;

Митрополит С.Яворський в кінцевому рахунку обстоював ідею:г) паритету духовної та світської влади.

Митрополит Ф.Прокопович обстоював ідею:а) підпорядкування духовної влади світській;

Міжнародний колоквіум з політичних наук у Парижі (1948р.) рекомендував включити курс політології для вивчення в системі вищої освіти як: а) загальнообов’язкову дисципліну;

Міжнародні міжурядові організації глобального масштабу представлені: а) ЮНЕСКО (ООН з питань науки, освіти і культури);

Міжнародні організації як суб’єкти міжнародних відносин представлені: д) усім з переліченого.

Мобілізаційна функція політичної системи суспільства забезпечує: а) максимальне використання ресурсів суспільства відповідно до цілей і потреб суспільного розвитку; б) мобілізацію політичних партій та мас на заміну існуючого суспільно-політичного устрою; в) мобілізацію ресурсів на підйом економічного розвитку країни.

Морально-правовий (нормативний) спосіб врегулювання політичних конфліктів має місце тоді, коли: а) між сторонами конфлікту існує згода стосовно вибору моральних і правових норм;

Н

На думку М.Вебера, небезпеці тотальної бюрократизації суспільства і перетворенню проблем політики в проблеми адміністрації може протистояти тільки:в) правильні відповіді а) і б);

На загальнонаціональні й регіональні політичні еліти поділяють залежно від:; в) масштабів діяльності;

На основі критерію легітимності виділяють владу:а) традиційну;

На основі критерію політичного режиму правління розрізняють владу:г) правильні відповіді а і б.

На основі критерію сфер суспільного життя виділяють владу:д) правильні відповіді а і в.

На який період припав процес формування й виокремлення політології із загальної системи соціальних і гуманітарних наук та її інституціоналізації? в) на кінець ХІХ - початок ХХ ст.;

На яких засадах, за Д.Донцовим, має ґрунтуватися боротьба за формування нації і державну незалежність г) усе з переліченого.

На яких принципах здійснюється міжнародна політика?д) усе з переліченого.

Назвіть основні критерії типологізації політичних партій: д) усе перераховане

Найбільш загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв’язки й відносини в політиці – це: в) категорії політології;.

Найвагомішим внеском Ж. Бодена у розвиток політичної науки є розробка теорії: в) державного суверенітету;

Найважливіше призначення політичної системи суспільства полягає у: в) визначенні стратегічних цілей і перспектив суспільного розвитку;

Найважливішими для політичної соціалізації особи є: а) дитячі та юнацькі роки;

Найважливішими достоїнствами найкращої форми держави, за Цицероном, є:а) мудрість правителів;

Найважливішою формою прояву політичної влади є:а) державна влада;

Найвідомішою у сучасній політології є типологія політичної культури, здійснена шляхом порівняльного аналізу різних політичних культур: ; б) Г.Алмондом і С. Вербою;

Найголовнішими цілями зовнішньої політики є: д) правильна відповідь а, в і г.

Найкращою формою державного устрою М.Грушевський вважав:б) федерацію

Найкращою формою правління Фома Аквінський вважав:б) політичну монархію;

Найпоширенішою формою правління є: г) республіка.

Найпростішою і зрозумілою виборцям є: б) пропорційна виборча система;

Найрозповсюдженішим механізмом координації зовнішніх відносин між державами є: б) встановлення дипломатичних відносин;

Науковий підхід, який визнає наявність владних і, зокрема, політико-владних відносин на всіх етапах розвитку суспільства, в тому числі й докласовому, називається: б) антропологічний;

Науковий фундамент націонал-державницького напряму в українській політичній думці першої половини XX ст. заклали г) правильно усе вищевикладене.

Націонал-комуністична течія української політичної думки першої половини XX ст. була представлена: д) правильно все вищевикладене.

Національна безпека – це стан, що забезпечує захищеність інтересів народу й держави, суспільства та кожного його громадянина у сферах: а) військовій; б) економічній; в) політичній; г) інформаційній; д) усе з переліченого.

Національна безпека у змістовному плані є багатокомпонентною. Зокрема, створення сприятливих природних умов для існування нації та держави, що передбачає забезпечення контролю над ресурсами, запобіганню забрудненню навколишнього середовища тощо, означає таку її складову, як: б) екологічна безпека;

Національні зовнішньополітичні інтереси охоплюють: а) забезпечення безпеки і цілісності держави як певної соціально-економічної, політичної, історико-культурної спільності в системі міжнародних відносин; б) захист економічної і політичної незалежності держави на міжнародній арені; в) утримання і зміцнення авторитету держави в системі міжнародних відносин; г) окремі, часткові інтереси держави в системі міжнародних відносин; д) усе з переліченого.

Національною ідеєю для націонал-демократичного напряму української політичної думки першої половини XX ст. виступало: а) право народу на самовизначення в межах етнічних кордонів; б) територіальний патріотизм, що базується на релігійному ґрунті; в)територіальний патріотизм на етичних засадах греко-католицької церкви; г) нація (етнічна) як об’єднувальний і єдиний чинник суспільного та державного буття.

Наявність яких елементів необхідна для виникнення суспільних відносин влади? д) усе з переліченого.

Необхідні, істотні, стійкі і повторювані зв’язки між політичними явищами - це : б) політологічні категорії;

Необхідність встановлення якого політичного режиму в Україні обґрунтовував В.Липинський?а) демократичного;

Неправильними формами держави в Аристотеля виступають:; д) вірні відповіді а), б), в).

Несистематизовані масові уявлення про політику – це:а) буденна політична свідомість

Нормативно-регулююча функція політичної культури знаходить свій вияв у: г) узгодженні соціальних інтересів, забезпеченні стійкого і динамічного функціонування політичної системи.

О

Одним з найважливіших компонентів політичного життя суспільства є: в) політичні партії;

Однією з особливостей політичного життя в умовах стагнаційної стабільності є: а) політичний та ідеологічний плюралізм; б) легальна опозиція; в) визнання наявних конфліктів та намагання їх своєчасного врегулювання; г) замкнутість та стандартизація політичного життя, розвиток суспільства за розробленим політичним сценарієм.

Ознаками парламентської республіки є: г) усе з переліченого.

Організація американських держав (ОАД), Ліга арабських держав (ЛАД), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Рада Європи належать до: б) міжнародних міжурядових організацій регіонального масштабу;

Організація Об’єднаних Націй (ООН), Світовий банк, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) відносяться до: а) міжнародних міжурядових організацій глобального масштабу;.

Організація північноатлантичного договору (НАТО), колишня Організація центрального договору (СЕНТО), колишня Організація варшавського договору (ОВД) представляють: г) воєнно-політичні блоки.

Органічну цілісність політичної культури складають: а) політичні знання, політична ідеологія і переконання; б) політична діяльність; в) політична поведінка; г) способи функціонування політичних інститутів.

Оригінальну типологію політичних еліт на еліту “левів” та еліту “лисів” залежно від стилю правління запропонував: б) В.Парето;

Оригінальну типологію політичних еліт на еліту “левів” та еліту “лисів” В.Парето здійснив на основі:; б) стилю правління;

Основна відмінність у трьох різновидах республіканської форми правління полягає у: б) способі формування та функціонування уряду;

Основна ознака, що відрізняє політичні партії від державних структур: а) добровільність об’єднання; б) відображення інтересів усього населення; в) вираження волі всього народу; г) монополія політичної влади та управління.

Основне розходження соціального лібералізму з класичним лібералізмом полягає в наступному: а) у різному їх ставленні до ідеї природної рівності людей; б) у різному розумінні ними суспільної ролі держави; в) у різному розумінні пріоритетної цінності в системі “людина-суспільство-держава”; г) у різному їх ставленні до ролі партій в суспільно-політичному житті.

Основним елементом політичної системи є: в) політичні інститути;

Основним політичним інститутом у політичній системі суспільства є: г) держава.

Основним принципом правління в монархії, за Ш.Монтеск’є, виступає:г) немає правильної відповіді.

Основними ідейно-політичними доктринами, що відображають інтереси робітників і в цілому осіб найманої праці, є: д) правильна відповідь а і б.

Основними ідейно-політичними доктринами, що відображають інтереси буржуазії на різних етапах історичного розвитку, є: б) лібералізм

Основними ознаками абсолютної монархії є: г) зосередження усієї повноти державної влади в руках монарха, відсутність будь-яких представницьких установ.

Основними ознаками конституційної монархії є:в) обмеження влади монарха конституцією

Основними ознаками президентської республіки є: д) усі перераховані ознаки.

Основними ознаками унітарної держави є: д) усе вищеперераховане.

Основними підвалинами, на яких має засновуватися українська гетьманська монархія, В.Липинський називав: д) усе з переліченого.

Основними принципами, на яких будується демократична політична культура є: д) усе з переліченого.

Основними системами відбору політичних еліт є: в) правильна відповідь а) і б);.

Основними формами державного правління є: в) монархія та республіка

Основними формами державного устрою є: в) федерація, конфедерація, унітарна держава;

Основними функціями політичної культури є: в) вираження і реалізація соціальних інтересів, нормативно-регулююча, виховна, комунікативна і прогностична

Основною відмінною ознакою парламентської монархії є: в) формування уряду монархом;

Основною метою політики в сучасному суспільстві є:б) узгодження соціальних інтересів і забезпечення таким чином цілісності суспільства;

Основною проблемою демократії А.Токвіль вважав:г) досягнення єдності рівності і свободи.

Основною рисою монархічної форми правління є: а) спадковість передачі влади глави держави;

Основною умовою створення української державності, за В.Липинським, виступає єдність:а) релігійна;

Основну мету держави І.Кант вбачав: б) у забезпеченні максимальної відповідності її устрою, конституції, діяльності принципам права;

Основоположною щодо політичної системи суспільства в цілому, так і стосовно окремих її складових виступає така підсистема: в) інституціональна;

Основою життя у правовій державі є: а) правління конституції в країні;

Особливе місце серед діючих у політичній системі суспільства організацій посідають: б) політичні партії;

Особливості політичної системи полягають в тому, що: б) визначає рівень економічного, соціального, духовного розвитку суспільства;

Оформлення ідей консерватизму у цілісну систему поглядів було здійснено:а) Е.Берком;

Охарактеризуйте прагматичні партії: г) орієнтуються не на певну ідеологію, а на широкий спектр ідей і суспільних проблем з метою залучення на свій бік якомога більше виборців.

Охоронна, представницько-інформаційна, переговорно-організаторська – ці поняття позначають: б) функції зовнішньої політики;

П

П.Могила перш за все був виразником інтересів:а) православної церкви

Панування як одна з форм процесу реалізації політичної влади означає: б) поділ соціальних груп на пануючі і підлеглі, ієрархію і соціальну дистанцію між ними, виокремлення і відокремлення особливого апарату правління;

Парламентська криза як одна з крайніх форм прояву політичного конфлікту наступає тоді, коли: б) рішення законодавчого органу не співпадають з волею більшості громадян країни або впродовж встановленого терміну однієї сесії не можуть розпочатись його пленарні засідання;

Парламентська республіка характеризується: в) верховенством парламенту;

Паройкіальний тип політичної культури характеризується: а) відсутністю в суспільстві інтересу до політичної системи;

Партійна система, в якій допускається існування декількох партій, але тільки за однією з них постійно закріплюється (фактично чи юридично) роль правляючої партії при відсутності політичної конкуренції, називається: б) гегемоністська;

Партія – це: д) усе перелічене.

Пасивна форма міжнародної політики характеризується: а) відмовою держави від частини свого суверенітету на користь інших держав;

Первинна соціалізація особи відбувається у: а) сім’ї;

Переваги пропорційного представництва найповніше виявляються у: г) вірна відповідь у пунктах б) і в).

Передконфліктна ситуація; конфлікт у неприхованому вигляді; послаблення й подальше затухання конфлікту – ці категорії відображають:а) основні стадії розвитку політичного конфлікту;

Під зовнішньою політикою потрібно розуміти: а) сукупну цілеспрямовану діяльність народів, держав, їхніх інститутів, соціальних спільнот, об’єднань громадян у сфері міжнародного життя;

Під політичною культурою звичайно розуміють: б) сукупність стійких форм політичної свідомості і поведінки; в) характер і способи функціонування політичних інститутів у межах певної політичної системи.

Під політичною поведінкою розуміють:г) усе з переліченого.

Підданський тип політичної культури вирізняється: в) сильною позитивною орієнтацією громадян на політичну систему, але слабкою орієнтацією на активну участь в її функціонуванні;

Плутократичний тип політичного лідера ґрунтується на: а) багатстві, представництві інтересів найзаможніших верств населення, користуванні усією повнотою влади

Плюралістичний тип політичної соціалізації відображає: в) визнання людиною рівноправності з іншими громадянами, їхніх прав і свобод;

Політик, який обґрунтовує необхідність підпорядкування членів суспільства владі правлячої еліти у зв’язку з тим, що вона не лише наділена особливими рисами, а й здатна виконувати функцію захисту демократичних цінностей, належить до послідовників: а) ціннісної теорії еліти; б) теорії демократичного елітизму; в) концепції множинності (плюралізму) еліт; г) ліволіберальної теорії еліт.

Політик, який стверджує, що пересічні члени суспільства повинні підпорядковуватись владі правлячої еліти у зв’язку з тим, що вона наділена особливими психологічними, інтелектуальними, моральними, іншими якостями, належить до послідовників такої теорії еліт: а) демократичного елітизму; б) множинності (плюралізму) еліт; в) ліволіберальної; г) правильна відповідь відсутня.

Політика – це:д) правильно все вищеназване.

Політика як суспільне явище і наукове поняття виникла:г) в період становлення капіталізму;

Політична антропологія досліджує політичне життя суспільства через призму: б) вивчення зв’язку політики з біосоціальними рисами людини;.

Політична безпека як складова національної безпеки полягає: б) у здатності й можливості нації і створюваних нею державних інститутів самостійно вирішувати питання державного устрою, незалежно проводити внутрішню та зовнішню політику в інтересах особи і суспільства; в) у можливості забезпечення інтересів нації й держави збройними засобами;

Політична влада здійснюється:д) усе вищезазначене.

Політична географія досліджує політику під кутом зору: г) немає правильної відповіді.

Політична економія досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору: г) немає правильної відповіді.

Політична ідеологія – це є: в) система ідей і поглядів, які виражають інтереси суспільних класів стосовно політики, здійснення влади;

Політична історія, досліджуючи політичну сферу суспільного життя, займається питаннями: а) хронологічного збору та описання емпіричних фактів про розвиток політичних подій, процесів, інститутів;

Політична культура в широкому розумінні – це: г) усе перераховане.

Політична культура впливає на: г) ставлення людей до інститутів політичної системи, правлячої еліти, політичних лідерів до всіх політичних явищ і процесів.

Політична культура складається з наступних політичних субкультур: д) усіх перерахованих.

Політична психологія досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору: в) вивчення ролі орієнтацій, переконань, очікувань, мотивацій у політичній поведінці людей;

Політична свідомість і політична культура складають таку підсистему політичної підсистеми суспільства як: б) духовно – ідеологічну;

Політична система суспільства визначається: д) усіма перерахованими ознаками.

Політична ситуація, яка пов’язана з фактичним припиненням дії Основного закону держави, що викликає потребу перегляду і якісної зміни попередньої конституції,- це є: в) конституційна криза;

Політична соціалізація – це: а) процес засвоєння індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, тобто політичної культури;

Політична соціалізація відбувається у двох основних формах: а) прямій та опосередкованій;

Політична соціалізація особи залежить від її: г) усього переліченого.

Політична соціологія, досліджуючи політичне життя суспільства, займається питаннями: в) вивчення лише тих виявів політики, суб’єктами яких є соціальні спільності, тобто вивчення соціальних відносин з приводу політичної влади;

Політична філософія досліджує політичну сферу суспільного життя з точки зору: а) вивчення у ній проявів найбільш загальних закономірностей розвитку природи, суспільства і людського мислення;

Політичне лідерство, що ґрунтується на вірі в незвичайні якості і здібності володаря, його винятковість, називається:б) харизматичним;

Політичний реалізм Дж.Локка виявився у відстоюванні мислителем таких ідей: г) правильно все вище викладене.

Політичні відносини, за Аристотелем, складаються: а) між вільними людьми, громадянами;

Політичні еліти закритого й відкритого типу розрізняють за ознакою: в) способу формування;

Політичні конфлікти, що виражаються у зовнішньо фіксованих взаємодіях конфліктуючих сторін (маніфестації, страйки, пікети тощо), належать до: г) короткотривалих.

Політичні конфлікти, що проходять у прихованих формах прийняття рішень, способах і методах політичної боротьби, називаються: в) закритими;

Політичні партії в сучасному їх розумінні (як масові організації) виникли: в) у другій половині ХІХ ст;

Політичні партії, держава репрезентують такі суб’єкти політики: б) інституціональні;

Політичну еліту в державотворчих процесах, на думку В.Кучабського, має представляти:б) військова аристократія;

Політичну еліту на правлячу і неправлячу (контреліту) В.Парето поділяв на основі:а) місця у політичній системі суспільства;

Політичну еліту на традиційну та сучасну поділяють на основі такого критерію:а) часу і засобів утвердження;

Політичну організацію суспільства утворюють: а) політичні інститути у своїй сукупності і зв’язках;

Політологічна категорія “партійна система” відноситься до:б) категорій структури;

Політологічна категорія “політична поведінка” представляє:; в) категорії функціонування;

Політологічний підхід до розуміння причин владних відносин грунтується на тому, що влада є наявною: в) лише на певних етапах суспільного розвитку, для яких характерною є наявність спеціальних суспільних інститутів здійснення влади, насамперед держави;

Політологія як наука про політику - це наука про: в) закономірності функціонування політичної системи суспільства та її різноманітних підсистем;

Поняття “культура” охоплює: г) типи і форми оранізації життя людей, створювані ними матеріальні і духовні цінності.

Поняття “форма держави” відображає такі способи організації влади:г) усе з переліченого.

Поняття політика у науковий обіг вперше ввів: б) Аристотель;

Поняття політична партія виникло: в) із формуванням представницьких інститутів і поширенням виборчого права;

Прагматична (організаторська) функція політичного лідерства полягає:) у втіленні цілей і завдань, які стоять перед суспільством і відображені у програмі лідера, в конкретній дії;

Практична (прикладна) функція політології означає: в) вироблення практичних рекомендацій про шляхи, механізми реалізації політичних знань, про раціональну організацію політичних процесів;

Практичне застосування влади, тобто пред’явлення панівною групою певних вимог до різних суб’єктів суспільних відносин і спонукання їх діяти відповідно до цих вимог заради досягнення поставлених цілей – це така форма процесу реалізації політичної влади, як:б) управління

Працю “Заповіт борцям за визволення” написав:г) немає правильної відповіді.

Представники інструменталістського підходу вважають, що влада – це: б) спосіб використання певних інструментів, найважливішими з яких є сила, багатство, знання;

Представники реляціоністської концепції влади тлумачать її як: б) відношення між двома партнерами, коли один з них – суб’єкт – справляє визначальний вплив на іншого – об’єкт;

Представники структуралістського підходу вважають , що влада – це: б) особливого роду відносини між тими, хто управляє, і тими, хто підпорядковується;

Представники теорії демократичного елітизму вважають, що: б) еліта – це керівна група, що не лише наділена певними, особливими якостями, а й здатна виконувати функцію захисту демократичних цінностей;

Представники теорії множинності (плюралізму) еліт ґрунтуються в розумінні феномену політичних еліт на наступних основних позиціях: г) еліта не існує як єдина привілейована і відносно згуртована група, а наявною є множинність еліт, які перебувають під постійним впливом мас, існують демократична конкуренція еліт та широкі можливості входу мас до еліти.

Представником якого напряму в українській політичній думці першої половини XX ст. був В.Липинський? в) консервативного;.

Представницькі органи влади поділяються на: г) парламент, регіональні та муніципальні (або місцеві).

Президентська республіка характеризується таким обсягом повноважень глави держави: б) президент одночасно є главою держави і главою уряду, він цілковито володіє виконавчою владою;

Прибічники якої концепції влади тлумачать її як спосіб використання певних інструментів, найважливішими з яких виступають сила, багатство, знання? а ) інструменталістської;

Прибічники якої концепції демократії стверджують, що найповнішою мірою поєднати ідеал демократії та можливості його практичного здійснення під силу лише обмеженій кількості наймасовіших і найвпливовіших організацій, передусім об’єднань підприємців і профспілок як виразників інтересів широких верств населення? а) класичної ліберальної демократії; б) плюралістичної демократії; в) корпоративної демократії; г) партисипітарної демократії; д)елітарної демократії.

Прибічники якої теорії еліт стверджують, що еліта виступає як єдина відносно згуртована група, зацікавлена у збереженні свого привілейованого становища, між елітою і масами існує глибока відмінність, вихідці з народу мають дуже мало реальних шансів ввійти до складу еліти?г) ліволіберальної теорії еліт.

Прибічники якої теорії еліт стверджують, що еліта не існує як єдина привілейована і відносно згуртована група, а наявною є множинність еліт, які перебувають під постійним впливом мас, існують демократична конкуренція еліт та широкі можливості входу мас до еліти? в) концепції множинності (плюралізму)

Прибічником якої теорії походження держави був Конфуцій? б) патріархальної;

Примусові (силові) ресурси влади – це: а) заходи адміністративного і кримінального впливу;

Принцип поділу влади вперше і найбільше послідовно був утілений у: б) Декларації незалежності Сполучених Штатів Америки;

Принцип унітаризму передбачає таку побудову держави, для якої характерним є: а) наявність єдиної Конституції для усіх її складових;

Принцип федералізму означає: в) збереження повної юридичної та політичної самостійності держав – членів союзу

Причинами виникнення держави стали:; д) усе з вищепереліченого.

Пріоритетним методом вирішення спірних міжнародних проблем на сьогодні є: а) переговори, діалог між конфліктуючими сторонами;

Пріоритетними у зовнішній політиці держави мають бути: в) національні інтереси;

Про який науковий підхід до розуміння влади йде мова, коли вона тлумачиться як здатність досягнення певних цілей, передбачених результатів? б) телеологічний;

Про яку концепцію розуміння влади йде мова, коли вона тлумачиться як особливий тип поведінки, що грунтується на можливості зміни поведінки інших людей? б) біхевіористську;

Проблеми збереження миру, боротьба з міжнародним тероризмом та злочинністю, заборона зброї масового знищення тощо – це конкретні проблеми, що входять до такої групи глобальних проблем сучасності: а) пов’язаних із взаємодією людини і природи; б) пов’язаних із взаємодією людини і суспільства; в) пов’язаних із сферою міжнародних відносин; г) правильна відповідь інша.

Прогностична функція політичної культури полягає у: в) передбаченні можливих варіантів поведінки різних соціальних спільностей в конкретних соціально-політичних ситуаціях

Прогностична функція політології полягає у: г) немає правильної відповіді.

Програма діяльності Кирило-Мефодіївського товариства обґрунтовувала ідею:в) слов’янського федералізму

Проміжний підхід до визначення суб’єктів міжнародних відносин вважає таким головним суб’єктом: в) національну політичну систему в цілому;

Протиріччя між природними правами і законами держави, на думку Т.Джефферсона, мають вирішуватись таким чином: а) на користь природних прав;

Процес впровадження політичних цінностей називається: а) політичною соціалізацією

Процес здійснення політичної влади відбувається у формі:д) усього з переліченого.

Процес політичної соціалізації людини триває: в) протягом усього життя;.

Процес політичної соціалізації передбачає: г) усе з переліченого.

Публічність політичної влади означає:г) немає правильної відповіді.

Р

Раціонально-легальний тип легітимності політичного панування (влади), за М.Вебером, ґрунтується: г) немає правильної відповіді.

Реалізацію своїх основних цінностей – свободи, справедливості і солідарності – прибічники соціал-демократичної ідеології бачать можливим в умовах: д) усього з переліченого.

Регулятивну підсистему політичної системи суспільства утворює: в) сукупність політичних норм, за допомогою яких здійснюється регулювання політичних відносин;

Різновид сучасного консерватизму, що є прихильним до ідеї необмеженої свободи індивіда, пріоритету його інтересів над інтересами колективу, неприпустимого втручання держави в економіку, називається: б) лібертаризм;

Різновидами сучасного консерватизму є:д) правильні відповіді а, б і в.

С

Свій ідеал суспільства І.Вишенський ґрунтував на: д) правильно усе перелічене.

Світоглядно-філософськими авторитетами якої ідейно-політичної течії виступили А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, К.-Г.Юнг? а) фашизму;

Свої симпатії Т.Гоббс віддавав :а) абсолютній монархії;

Серед наукових підходів до визначення суб’єктів міжнародних політичних відносин розрізняють, зокрема вузький підхід, який виходить з того, що: а) визначає державу головним суб’єктом міжнародної взаємодії;

Серед основних методів політології, що зумовлюються сутністю її предмета, виділяють: д) усі з перелічених.

Силовий спосіб вирішення політичного конфлікту характеризується:г) немає правильної відповіді.

Система поглядів та ідей, що дає цілісне трактування суспільного життя, його смислу, спрямованості, перспектив, передбачає певні способи вирішення суспільних проблем через призму інтересів тих чи інших соціальних спільностей, це є:в) політична ідеологія;

Системний метод в політології дозволяє: а) забезпечити цілісне сприйняття об’єкта, що складається з певного комплексу взаємозв’язаних елементів і функціонує в межах дещо ширшого середовища;

Ситуативна концепція причини політичного лідерства пояснює б) роллю, яку має виконати лідер за конкретних обставин;

Ситуація ескалації (поглиблення) політичного конфлікту характеризується: д) усім з переліченого.

Складова національної безпеки, що забезпечує захищеність інтересів нації й держави через наявність освіченого населення, забезпечення швидких темпів поширення знань, доступність освіти і культури для широких мас, наявність сучасних знань і можливість їх освоєння тощо, називається: в) безпека культурного розвитку нації;

Соціал-демократична концепція соціалізму виключає: а) реформування капіталізму із збереженням приватної власності;.

Соціальний лібералізм – це такий напрям ліберальної ідейно-політичної течії, який: а) особливо апелює до необхідності ринкової економіки, свободи особи та невтручання держави в економіку;

Соціальний лібералізм як напрям ліберальної ідейно-політичної течії виступає: б) за необхідність державного регулювання економічного і соціального життя;

Соціально-класові, соціально-етнічні спільності людей належать до таких суб’єктів політики:а) соціальних;

Соціопримирлива політична система має такі ознаки: а) пріоритет розв’язання соціальних проблем перед політичними; б) заміна політичної конкуренції політичною співпрацею; в) прагнення владних структур до утвердження соціального миру, соціальної справедливості; г) усе перераховане.

Соціопримирлива політична система функціонує в таких країнах, як: а) США, Канада; б) Україна, Польща; в) Італія, Греція; г) Швейцарія, Ісландія.

Спосіб вирішення політичного конфлікту, за якого кожна із конфліктуючих сторін готова забути про свої попередні цілі й цінності і знайти нові – взаємоприйнятні, називається: в) інтегративний;

Спосіб врегулювання політичного конфлікту, за якого сторони досягають згоди у виборі моральних і правових норм як його основи, називається: г) нормативний.

Структурно - функціональний метод дослідження політики полягає у: б) розчленуванні політичного явища на складові частини з подальшим вивченням їх ролі для суспільства ;

Суб’єктами міжнародної політики виступають:; д) усі з перелічених.

Суверенітет держави - це: в) верховенство на своїй території і незалежність у зовнішніх зносинах;.

Суверенна державна влада в розумінні Ж.Бодена виступає такою:б) існуватиме невизначено тривалий час;

Сукупність політичних норм, за допомогою яких здійснюється регулювання політичних відносин, утворюють таку підсистему політичної системи суспільства як: б) регулятивну;

Сукупність прийомів та операцій практичного та теоретичного освоєння політичної дійсності – це: г) методи політологічних досліджень.

Сукупність, ідей, поглядів, вчень, які виникають на основі наукового дослідження політичної дійсності, це: б) теоретична політична свідомість;.

Суть комунікативної функції виявляється у: г) налагодженні ідейно-політичного і правового зв’язку громадян з політичними інститутами і між собою.

Суть політичної свободи у розумінні Ш.Монтеск’є полягає в наступному: в) робити те, що дозволено законами;

Суть якої функції політології полягає у розробленні нею різних теорій, концепцій, гіпотез, категорій, формулюванні закономірностей? а) теоретичної;

Сфера дипломатичних відносин представляє такі засоби здійснення зовнішньої політики як: а) ідеологічні;

Т

Т.Гоббс є автором праці: а) “Левіафан, або Матерія, форма і влада держави церковної і громадянської”;

Теологічна концепція походження, розвитку і суті держави стверджувала про те, що держава: б) дарована Богом

Теоретиками якої ідейно-політичної течії виступили М.Штірнер, П.Прудон, П.Кропоткін: б) анархізму;

Теоретиками якої ідеології виступили Е.Бернштейн, К.Каутський, Р.Гільфердінг, Ф.Адлер? б) соціал-демократичної;

Теоретико-пізнавальна функція політології полягає: а) у розробленні нею різних теорій, концепцій, ідей, категорій, формулюванні закономірностей, які описують і пояснюють багатоманітні явища і процеси політичного життя суспільства

Теоретичний рівень політичної свідомості можна визначити як: б) сукупність ідей, поглядів, вчень, які виникають на основі наукового дослідження політичних явищ і процесів;

Теоретичні положення, які відображають сутність політичних явищ та об’єктивно існуючий між ними зв’язок – це: в) закономірності політології;

Теорія походження держави, згідно якої держава є результатом завоювання одного племені іншим, називається: д) правильна відповідь інша.

Теорія рис витоки політичного лідерства вбачає в: г) правильна відповідь відсутня.

Теорія, згідно якої держава уподібнюється виникненню і функціонуванню біологічного організму, називається: в) органічна;

Термін “культура” у перекладі з латинського означає: г) обробіток, освіта, виховання.

Термін “політична культура” ввів у науковий обіг: ; б) Й.Гердер

Тип лідера, що ґрунтується на багатстві, представляє інтереси найзаможніших верств і передбачає користування лідером усією повнотою влади, називається:б) плутократичний;

Тип лідера, який зосередив усю повноту влади в своїх руках, має необмежену свободу прийняття рішень, можливість для величезного впливу на оточення, називається: б) цезаристський

Тип партійної системи визначає: г) кількість партій, характер міжпартійних відносин і т.д.

Тип тоталітарних політичних систем властивий: в) фашистській Італії, нацистській Німеччині;.

Типовими ознаками змішаної форми правління є: а) поєднання елементів президентської і парламентської республік;

Типологія політичного лідерства залежно від змістовного смислу стилю політичної діяльності лідерів включає, зокрема, такий тип лідерів, як: а) цезаристський; б) формальний; в) регіональний; г) лідер-революціонер.

Товарні фонди держави, її грошові ресурси, досягнення науки і техніки, які держава може продавати чи надавати іншим державам як допомогу чи кредит, і таким чином впливати на міжнародні стосунки – це такі засоби здійснення зовнішньої політики, як: г) немає правильної відповіді.

Тоталітарну, авторитарну та демократичну політичну владу розрізняють на основі: в) типів політичного режиму;

Традиційне, харизматичне, раціонально-легальне лідерство розрізняють на основі такого критерію: а) змістовного смислу стилю політичної діяльності лідера;

Традиційний тип політичної влади, за М.Вебером, ґрунтується на:в) авторитеті традицій і звичаїв;

У

У “Повчанні дітям” В.Мономаха знайшло відображення: а) ідея схвалення принципу удільного (династичного) князювання; б) думка про богообраність руського народу; в) вирішення проблеми взаємовідносин духовної (церковної) та державної влади; г) немає вірної відповіді.

У відповідності з побудовою й організацією політичного режиму виділяють політичні конфлікти: а) горизонтальні;

У змішаній республіці посада прем’єр – міністра: а) наявна; прем’єр – міністр очолює виконавчу владу;

У змішаній республіці президент має такий обсяг повноважень:в) здійснює загальне керівництво урядом, який очолює прем’єр – міністр.

У країнах з монархічною формою правління главою держави є: б) монарх;

У країнах з республіканською формою правління главою держави є: г) президент.

У парламентській монархії центральне місце в системі органів державної влади посідає: в) уряд;

У парламентській республіці порядок формування уряду є таким: а) уряд формується парламентом на партійних засадах з числа представників партії (-й), які мають більшість у парламенті;

У парламентській республіці посада прем’єр – міністра: а) наявна; прем’єр – міністр очолює виконавчу владу;

У парламентській республіці уряд формує: в) спільно президент і парламент;

У питанні про форму української державності М.Грушевський обстоював ідею:г) правильно усе вищевикладене, оскільки погляди мислителя зазнали певної еволюції в цьому питанні.

У політичній свідомості розрізняють такі рівні: в) буденна і теоретична;

У правовій державі громадяни повинні діяти за принципом: в) дозволено все, що не заборонено законом.

У президентській республіці посада прем’єр – міністра: б) як правило, ця посада відсутня;

У реальній дійсності найбільш повно політична культура виявляється у: а) стереотипах політичної поведінки і способів функціонування політичних інститутів; б) політичних знаннях; в) ідеях, поглядах, переконаннях; г) оцінках, почуттях, традиціях.

У спробі типологізації політичних систем Платон вирізняв: а) монархію-тиранію, аристократію-олігархію, політію-демократію;

У ст. 18 Конституції України зазначається, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення: а) її національних інтересів;

У чому Д.Донцов вбачав головну причину усіх історичних бід українців?г) немає правильної відповіді.

У чому знаходить конкретне вираження і вияв функціональна підсистема політичної системи: б) у політичному процесі і політичному режимі;

У чому полягає головна відмінність політичних партій від громадських організацій: б) прагнуть до завоювання політичної влади;

У чому полягає новаторська функція політичного лідерства?г) правильна відповідь інша.

У чому полягає основна відмінність суспільного руху від партії: г) є вільним, спонтанно виникає і зникає з політичної арени, не має ідеологічної єдності, недовготривалий у часі.

У чому полягає суть методологічної функції політології?г) вірні відповіді а) і в).

У чому полягає суть типологізації політичних систем за Г. Алмондом: а) в особливостях політичної культури і характеру взаємодії різних політичних інститутів;

У чому полягає функція владно-політичної інтеграції суспільства: г) забезпечити цілісність і єдність суспільства, стабільність політичної системи.

У чому Сократ вбачав основу нормального функціонування держави? г) у непорушності законів, підпорядкуванні їм усіх громадян.

Управління як форма процесу реалізації політичної влади – це є: б) використання повноважень влади у формуванні цілеспрямованої поведінки об’єктів;

Урядова криза як одна з крайніх форм прояву політичного конфлікту виражається у тому, що: в) уряд втратив авторитет і неспроможний розв’язувати поставлені перед ним завдання по управлінню в інтересах народних мас;

Урядова, парламентська, конституційна, загальнонаціональна політичні кризи – це є: б) крайні форми прояву політичного конфлікту;

Ф

Фашистська ідеологія тлумачить політику як: в) мистецтво здійснення боротьби народу за життя, за завоювання необхідного життєвого простору в необхідних розмірах, якості й формах відповідно до його расової цінності і чисельності

Федеративну державу складають: а) державні утворення з певною політичною самостійністю;

Філософія “нового політичного мислення”, що заступила стан “холодної війни” 40-80-х років ХХ ст. між державами,передбачає створення нової парадигми світу на основі: а) економічних показників; б) політико-ідеологічних критеріїв; в) екологічних параметрів; г) множинності критеріїв (економічних, політичних, релігійних, культурних тощо).

Форма державного устрою – це: б) спосіб територіальної організації держави;

Форма міжнародної політики, націлена на захист досягнутого раніше балансу між внутрішньою і зовнішньою політикою держави – це: а) активна; б) агресивна; в) пасивна; г) вірна відповідь відсутня.

Форма міжнародної політики, яка означає відмову держави від частини свого суверенітету на користь інших держав, називається: в) пасивна;

Формами нижчого рівня політичної діяльності (політичної участі) є:г) усе з переліченого.

Фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні закономірні зв’язки й відносини в політиці – це: б) політологічні категорії;

Функціональні суб’єкти політики – це: а) ті суспільні інститути, які не виконують політичну функцію постійно, а беруть участь у політиці лише ситуативно, за певних умов;

Функціональні суб’єкти політики – це: г) засоби масової інформації, які виявляють причетність до політики лише ситуативно.

Функцію політичної влади, націлену на стійкий розвиток політичної системи, громадянського суспільства, називають: б) стабілізаційною;

Функція політичної еліти, спрямована на реалізацію зв’язків між багатоманітними соціальними й політичними спільностями, а також між владою і масами, називається: г) комунікативна.

Функція політичної еліти, що полягає в забезпеченні цілісності й єдності суспільства, стійкості його політичної та економічної систем, уникненні соціально-політичних конфліктів, знаходженні оптимальних варіантів їх врегулювання в разі виникнення, називається: б) інтегративна;.

Функція політичної еліти, яка полягає в необхідності мобілізації мас для виконання прийнятих рішень і поставлених завдань, називається: г) мобілізаційна (організаторська).

Функціями політичної культури є: д) усі перераховані.

Х

Харизматичний тип легітимності влади, за М.Вебером, ґрунтується: б) на вірі підвладних у незвичайні якості і здібності, винятковість правителя;

Хто був автором проекту “вічного миру” та ідеї створення космополітичного союзу між державами?б) Ф.Бекон;

Хто вважається основоположником політичної науки Нового часу? а) Н.Макіавеллі;

Хто є автором “трьох соціологічних законів” взаємодії виборчих і партійних систем? б) М. Дюверже;

Хто є автором концепції “про істинну церкву”? в) П.Скарга;

Хто є автором праці “Напучення польському королю Сигизмунду Августу”? а) С.Оріховський-Роксолан;

Хто є автором праці “Націократія”?в) М.Сціборський;

Хто є автором праці “Націоналізм”?б) Д.Донцов;

Хто є автором праці “Філософія права”?б) Гегель;.