2. Транспортне забезпечення

Територію Карпатського економічного району перетинає в усіх напрямках сітка залізничних і автомобільних шляхів, головні з них виходять на західний кордон україни з Польщею, Угорщиною, Словакією, Румунією, Молдовою. Міжнародний аеропорт м.Львова з’єднує регіон з багатьма країнами світу. Гірські річки використовуються як засіб для транспортування лісу. Вантажні і пасажирські перевезення здійснюються в основному автотранспортом, чому сприяє розгалужена сітка автодоріг з твердим покриттям: Київ-Львів-Перемишль, Київ-Чоп, Рахів-Хуст-Ужгород, Мукачево-Ужгород, Львів-Берегово. Залізничний транспорт району такох високорозвинений: загальна довжина залізничних колій – 2887км, з них електрифіковані- 1023км. Основні вантажі, що перевозять залізниці: вугілля, мінеральні добрива, гірничо-хімічна і хімічна продукція, нафта, нафтопродукти, лісоматеріали, сировина і готова продукція для харчової промисловості. З північного сходу на південний схід території району проходять нафтопроводи “Дружба”, Уренгой-Помари-Ужгород, через які з Росії транспортується на Захід нафта, а також продуктопровід Броди-Самбір-Дрогобич, яким перекачуються бензин і керосин.(Рис.11)

Рис.11 Транспортна система

4. Проблеми розвитку регіону

1. Недостатньо розвинена соціальна сфера

Карпатський економічний район відноситься до регіонів, в яких споживання благ та послуг населенням відрізняється високою питомою вагою споживання з особистих підсобних господарств, а звідси і більш низькою часткою і обсягом витрат населення на купівлю в торгівельній мережі. Проблема полягає також у тому, що виробництво знаходиться на середньодержавному рівні, а споживання благ і послуг нижче через низьку купівельну спроможність і певна частина населення залишається нереалізованою, особливо в сільській місцевості. Специфіка житлової проблеми в регіоні пов’язана з історично високим природним приростом населення і структурою сімей – як правило великих.

Економічна криза не обминула ні однієї галузі господарського комплексу, ні одного сектора економіки. Це стосується соціальної сфери, де основні показники розвитку є від’ємними, так як відбувається падіння виробництва і надання послуг у торгівлі, громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, медичному забезпеченні і освітній галузі. Лише забезпеченість населення житлом в середньому на 1 жителя та забезпечення потужностями амбулаторно-поліклінічних закладів є вищою, ніж раніше.

2. Екологічна ситуація

Незбалансованість розвитку окремих галузей, негативне відношення до природних ресурсів та довкілля призвели до екстенсивного природокористування, погіршення природного середовища. Стан навколишнього середовища, його забрудненість безпосередньо залежить від дії забруднюючих джерел, яка погіршує здоров’я населення, впливає на показники смертності та дитячої захворюваності.

Викиди нафтохімічної, хімічної, газової промисловостей, гірничо-рудних комбінатів, автомобільний транспорт формують основну частину забруднення в регіоні.

ВИСНОВКИ

Комплексний розвиток Карпатського економічного району обумовлений соціально-економічним станом його областей, територіальним розміщенням продуктивних сил, наявним потенціалом природних ресурсів, екологічною ситуацією, тенденціями розвитку економіки як в державному, так і в світовому вимірі. Виходячи з цього для Карпатського економічного району необхідна структурна перебудова тих галузей економіки, які мають найбільш швидкий обіг фінансових коштів. Тому у найближчій перспективі доцільним є реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств легкої і харчової промисловості. Економічно обгрунтованим і вигідним для району є розвиток народних промислів – килимоткацтво, вишиваня, виготовлення художніх виробів з лози, дерева, різьблення по дереву, гончарство та ін. Цей напрямок створить умови для зайнятості і отримання доходу місцевим жителям, особливо в тих районах, де є надлишок трудових ресурсів. Розвиток рекреаційних послуг в регіоні є першочерговим завданням. Зростання обсягу даного виду послуг посилить надходження до місцевих і державних бюджетів, зниження рівня безробіття і створить інвестиційний клімат в регіоні, що сприятиме розвитку інших галузей економіки. Подальшого розвитку потребує агропромисловий комплекс району. Особливо це стосується раннього овочівницива, садівництва і виноградарства та м’ясо-молочного тваринництва, зокрема вівчарства. Досягнення цієї мети можливе через впровадження кращих світових і місцевих сортів та видів рослин і тварин, проведення протипаводкових робіт для утримання грунтів. Важливим завданням комплексного розвитку є зростання ефективності паливно-енергетичного і мінерально-сировинного комплексів за рахунок повторної геологічної розвідки і розширення ресурсної бази, модернізації потужностей по добуванні і переробці палива і сировини. Стратегія розвитку лісового господарства, лісової, целюлозно-паперової промисловості повинна враховувати обмеженість власних ресурсів деревини і поглиблювати її переробку на рівні кращих світових стандартів. Головним напрямом розвитку Карпатського економічного району повинна бути його соціальна спрямованість одночасно з дотриманням екологічної рівноваги між господарською діяльністю людини і оточуючим природним середовищем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Газета «Економіка України» за 2001-2003 рр.

2. Географія України. Підручник. / за ред. Масляка. – К., 2001.

3. Гілецький Й.Р., Богович М.М., Сливка Р.Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. – Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. – 572 с.

4. Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 293 с.

5. Заставний Ф.Д. Географія України. – К., 2001.

6. “Продуктивні сили економічних районів України” під редакцією Б.М. Данилишина

7. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.: Вища школа. – 1997 р.

8. Розміщення продуктивних сил / За ред. Качана Є.П. – К., 1999.

9. Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. – К.: 2001.

10. “Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України” М.В. Жук, В.П. Круль, 2004р.