- •Екологія
- •Антропогенні фактори
- •Ресурси промислового виробництва і особливості їх використання.
- •1 Поняття «сировина»
- •2. Мінеральна сировина
- •3. Горюча сировина
- •6. Повітря в промисловості
- •7. Енергія в промисловості
- •Зміни структури промислового виробництва України та їх прояв на стані довкілля
- •1. Промисловість — провідна галузь економіки
- •2. Промисловість — головний чинник екологічної небезпеки
- •3 Сучасна стратегія розвитку промисловості
- •Видобувна та обробна промисловості та їх негативний вплив на довкілля
- •1. Вплив видобувної промисловості на довкілля на прикладі вугільної
- •2. Вплив енергетичного підприємства на навколишнє середовище
- •3 Металургія та вплив на довкілля
- •Відходи промислового виробництва та проблема їх утилізації
- •1. Поняття «відходи»
- •2. Класифікація відходів промисловості
- •Міжнародна торгівля відходами
- •1. Міжнародна торгівля відходами
- •2. Кіотський протокол (до 2011року діє)
- •Поняття стійкого „консервативного” і нестійкого „прогресивного” компонента природи
- •Наслідки деградації природних компонентів. Категорія деградована геосистема.
- •11 % Видів птахів світу опинилися під загрозою зникнення. Така сама доля в найближчому майбутньому чигає на 130 тис видів тропічної зони.
- •С.Р № 6 Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю
- •Концепція сталого розвитку
- •1995Р. Прийняла Програму захисту морів від наземної діяльності.
- •Основні напрями і механізми забезпечення збалансованого розвитку України та її регіонів
- •Участь України у забезпеченні переходу до сталого розвитку на міжнародному рівні
- •Роль освіти у забезпеченні збалансованого розвитку
- •Література
Зміни структури промислового виробництва України та їх прояв на стані довкілля
1. Промисловість — провідна галузь економіки
Промислове виробництво, або промисловість, — найважливіша структурна ланка господарського комплексу України. У промисловості працює понад 19,7 % населення, зайнятого.в народному господарстві. Промисловість має надзвичайно важливе значення для економіки в цілому, оскільки переозброює всі галузі та сфери економіки новою технікою й устаткуванням.
Промисловість — провідна галузь господарства, що виготовляє знаряддя праці, забезпечує потреби в паливі, сировині, матеріалах, задовольняє потреби населення в різноманітних товарах.
В Україні у 2007 р. частка промисловості в загальному обсязі виробництва продукції становила
46,1 % (46,5 % — у 2006 р.).
Промисловість поділяють на важку, що виробляє засоби виробництва — машини, устаткування, сировину, паливо, електроенергію (група «А»), та легку, яка виготовляє предмети споживання
«групаБ»). Важка промисловість включає електроенергетику, паливну, чорну й кольорову металургію, хімічну, машинобудівну, лісову, виробництво будівельних матеріалів.
Частка важкої промисловості в загальному обсязі промисловості становить понад 70%.
Легка промисловість включає легку й харчову.
За ступенем обробки предметів праці галузі промисловості поділяються на видобувну (видобування або заготівля сировини з надр, воді лісів) й обробну.
Промисловість є суттєвим фактором інтеграції України у світову економіку. Її експортно-імпортний обіг дорівнює майже 80 % валового виробництва промислової продукції. За умов економічної незалежності це вагомий аргумент на користь промислового потенціалу й перспектив його розвитку. Завдяки промисловості держава отримує 2/3 валютних надходжень від загального експорту товарів і послуг. За радянський період розвитку економіки виробництво необхідних для промисловості машин (групи «А») розвивалося найбільше, а його частка в загальному обсязі виробництва становила 71,2 % (1989). Частка виробництва групи «Б» (виробництво предметів споживання) становила 28,8 %. 3 1990 р. почалися структурні зміни, спрямовані на збільшення виробництва товарів народного споживання. Ці зміни мають і негативні наслідки, оскільки головний їх чинник пов'язаний з високими темпами зниження виробництва групи «А». Особливо це стосується галузей, які не мають достатньої власної сировинної бази або зазнають труднощів у її розвитку. Так, видобуток вугілля зменшився з 1989 до 2007 р. більш ніж утричі. У чорній металургії видобуток залізної руди зменшився на 30 %, виплавка чавуну — на 20 %. Найбільший спад виробництва спостерігається в нафтопереробній, хімічній та нафтохімічній, вугільній промисловості, чорній металургії, будівельній індустрії. Незважаючи на те що частка виробництва товарів народного споживання збільшується, загальний обсяг виробництва значно зменшується. Так, порівняно з
1989 р. виробництво тканин у 2007 р. зменшилося на 90 %, взуття — на 85 %. Основні чинники зменшення темпів зростання промисловості в роки незалежності пов'язані із загальною економічною кризою — переходом від планової економічної системи до ринкової.
Проте Україна в європейському масштабі залишається значним виробником певних видів продукції: вугілля, залізної руди, прокату чорних металів, сталевих труб, цементу, мінеральних добрив, кальцинованої соди, продукції важкого машинобудування, верстатів, електротехнічної промисловості, сільськогосподарських машин та ін.
У цілому в структурі промисловості України як за роки планової економіки (до 1991 р.), так і наразі перевага віддається розвитку сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості. Сировинна продукція в загальному обсязі реалізованої продукції всієї промисловості 2007 р. залишалася домінуючою і становила 66,5 %, тоді як на інвестиційну продукцію припадало 15,4 %, а на товари тривалого користування — лише 1,3 %. Отже, економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, упровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш «дешевим» способом — без будівництва відповідних очисних споруд.