7. Методика опрацювання теми “Трудове виховання”. Види завдань для студентів та особливості їх змістового забезпечення.

8. Характеристика історії педагогіки як науки та навчальної дисципліни.

Навчальний курс “Історія педагогіки” входить до загальної системи психолого історична та педагогічна наукапедагогічної підготовки майбутніх учителів у вищих закладах освіти. Він є джерелом здобуття знань про минуле теорії та практики виховання й освіти, має за мету розкриття скарбів виховної мудрості українського та інших народів, визначення місця національної педагогіки в історії світової культури; поглиблення у студентів педагогічної ерудиції та збагачення їх духовності, розширення професійного кругозору.

Предметом історії педагогіки є вивчення історичних закономірностей розвитку виховання, школи і педагогічної думки в різні історичні періоди з найдавніших часів до наших днів.

Головне спрямування під час вивчення навчальної дисципліни - прищеплювати студентам любов до педагогічного фаху, формувати ідеал вчителя на основі прикладів життя відомих педагогів та висвітлених у їхніх творах вимог до вчительської професії, виховувати у майбутніх учителів риси, необхідні для майбутньої роботи. Курс орієнтований на те, щоб максимально використати інтелектуальний потенціал студентів, залучити їх до творчого дослідництва, розвивати у них активність, самостійність під час оволодіня програмним матеріалом, формувати прагнення підвищувати педагогічну майстерність.

Завдання історії педагогіки як навчальної дисципліни полягають у тому, щоб:

• виявити закономірності розвитку виховання, школи і педагогічної думки у різні історичні періоди;

• сформувати в студентів систему знань про світовий історико-педагогічний процес та про місце української педагогіки в ньому;

• розкрити кращі здобутки педагогічної мудрості українського й інших народів та виробити уміння застосовувати їх у своїй майбутній професійній діяльності;

• сформувати самостійне історико-педагогічне мислення (навчити бачитиі розуміти закономірності розвитку педагогічних категорій);

• оволодіти методами ретроспективного аналізу історико-педагогічних явищ і фактів;

• розшитири професійний світогляд, збагатити духовну культуру майбутніх педагогів.

Нові підходи щодо засвоєння змісту навчального предмету полягають, передусім, у прищепленні студентам уміння творчо використовувати скарби педагогічних систем і концепцій минулого у сучасних умовах, у набутті навичок через вирішення освітніх завдань виробляти своє власне бачення розв'язку важливих соціальних проблем. Навчаючись аналізувати, зіставляти, узагальнювати педагогічні системи, теорії, концепції, різноманітні школи, студенти отримують поштовх до розвитку істоико-педагогічного мислення, що дасть змогу у майбутньому набути здатність моделювати ситуації, прогнозувати можливі наслідки виховних впливів.

Програма курсу складається з двох частин:

Історія зарубіжної школи і педагогіки;

Історія української школи і педагогіки.

Особливості Історії педагогіки як науки:

• історична та педагогічна наука; історичний аналіз звертає увагу на хронологічне вивчення минулого та відповідає на питання що? коли? Як відбувались події? Педагогічний аналіз полягає у з`ясуванні особливостей розвитку пед.явищ, їх доповненнях та змінах; відп. на пит. Чому це відбувалось?

• вивчає цілісний історико – пед. процес, розвиток виховання школи і пед. думки

• включає світову, вітчизняну національну та регіональну с-му освіти

ІП – це наука і навчальна дисципліна, яка вивчає закономірності розвитку виховання, школи і педагогічної думки від найдавніших часів до сьогодення.

Виховання – передача соціального досвіду від старшого покоління молодшому.

Школа, система освіти – навчальні заклади для підготовки дітей до життя в певних історико-педагогічних умовах.

Педагогічна думка – це узагальнення та систематизація поглядів на навчання та виховання дітей окремих педагогів.

Педагогічна наука виникає у 17 ст. із поглядами чеського педагога, філософа, священика Яна Амоса Коменського.

Історія педагогіки як наука розробляється в науково-дослідних інститутах з метою дослідження історико-педагогічних фактів, явищ, процесів.

Завдання ІП як науки:

• отримання знань про розвиток педагогічних явищ;

• визначення причин, закономірностей розвитку педагогічних явищ;

• передбачення майбутнього системи освіти та школи.

ІП як навчальна дисципліна вивчається у педагогічних навчальних закладах. Її мета – підвищення професіоналізму майбутнього вчителя.

Завдання ІП як навчальної дисципліни:

• інформаційне – засвоєння знань про розвиток школи та педагогічної думки в розвитку педагогіки;

• світоглядне – формування педагогічного мислення, світогляду, культури особистісно-орієнтованого підходу до навчання дітей;

• практичне – застосування історико-педагогічних знань у власній роботі;

• прогностичне – передбачення майбутнього розвитку школи і педагогічної думки.