14.2. Сміттєпроводи. Санітарно-технічні кабіни

Сміттєпровід - це вертикальна шахта для видалення побутових відходів. Його розміщують в сходових клітках житлових будинків, заввиш­ки більше чотирьох поверхів. Сміттєпровід скла­дається з вертикального стовбура діаметром 400 мм, що складається із азбоцементних труб, з'єднаних муфтами; приймальних клапанів, які закріплюються хомутами на кожному поверсі до стовбура; сміттєзбірного бункера, який має за­сувку що перекриває стовбур під час розванта­ження; вентиляційної труби з дефлектором, яка виходить вище даху і завершує сміттєпровід (рис. 14.5, а, в, г).

В сучасних будівлях стовбур і приймальний клапан сміттєпроводу об'єднують з об'ємним бло­ком ліфтової шахти (рис. 14.5,6).

Сміттєпровід збирають на будівельному майданчику із типових заводських деталей. Стики герметизують за допомогою гумових прокладок і клоччя. Сміттєпровідну камеру (рис. 14.5, а) розміщують в ізольованому приміщенні під стовбуром сміттєпроводу біля входу в сходову клітку.

Санітарно-технічні кабіни являють собою об'ємні залізобетонні елементи з установленим обладнанням і доведені в заводських умовах до повної готовності (рис. 14.6, а).

їх застосовують у збірному індустріальному будівництві. На будівельному майданчику об'єм­ні блоки монтують і з'єднують комунікаційні мережі. Стіни кабін облицьовують 1,8м заввиш­ки керамічною плиткою. Вентиляція санітарно-технічних кабін проходить через отвір в стелі, з'єднаний коробом із листової сталі з вентиля­ційним блоком. Зазор між кабіною і стелею за­кривають щитком із дощок.

За планувальним рішенням санітарно-тех­нічні кабіни (рис. 14.6, б, в) можуть бути роз­дільні — для дво- трикімнатних квартир; суміще­ні — для однокімнатних квартир. В санітарно-технічних кабінах роздільного і суміщеного типу передбачається місце для установлення пральної машини.

14.3. Пасажирські і вантажні ліфти

Ліфти (рис. 14.7, а, б) — це стаціонарні підій­мачі періодичної дії в багатоповерхових будівлях, які використовують для підняття людей і вантажу.

За призначенням ліфти бувають пасажир­ські, вантажні, вантажопасажирські. Вони від­різняються один від одного розмірами кабін і вантажопідйомністю.

Ліфти застосовують у житлових (понад 5 по­верхів) і громадських будівлях. В 6-9-ти повер­хових будівлях установлюють один ліфт, в 10-12-ти поверхових — два ліфта вантажо­підйомністю 3,2 кН, в 13-16-ти поверхових — пасажирський і вантажопасажирський — вантажопідйомністю 3,2 і 5 кН.

Будівельна частина ліфта включає шахту, яка монтується із об'ємних залізобетонних еле­ментів заввишки в поверх. Внизу шахти влаш­товують приямок для розміщення амортизаторів, натяжних пристроїв, а також для огляду і ремонту кабіни ліфта. Шахта на рівні кожного поверху має двері. Машинне відділення з електричною лебідкою розміщується над шахтою ліфта.

В торгівельних, лікарняних і інших громад­ських будівлях установлюють вантажні ліфти. Кількість і вантажопідйомність їх залежить від функціональних особливостей будівлі. Шахти вантажних ліфтів влаштовують із об'ємних залізобетонних елементів, цегли, або вони явля­ють собою металевий каркас, обшитий листовою сталлю. Якщо в шахті розміщується декілька підіймачів, то її внутрішній простір на всю висоту закривають стальними екранами. Машинне відділення вантажних ліфтів розміщують над шахтою. Вантажопідйомність ліфтів 5-50 кН.

Ліфтові шахти можуть розміщуватись у тор­ці, або всередині сходової клітки (рис. 14.8).