
- •1.2. Поняття про будівлі і споруди.
- •1.3. Вимоги до будівель
- •1.4. Класифікація будівель. Поняття про клас будівлі
- •2.2. Об'ємно-планувальні параметри будівель
- •2.3. Єдинамодульна система в будівництві
- •2.4. Прив 'язка конструктивних елементів до координаційнихосей
- •3.1. Конструктивні елементи будівель
- •3.2. Техніко-економічна оцінка конструктивних вирішень
- •3.3. Конструктивні типи і конструктивні схеми громадських будівель.
- •3.4. Забезпечення просторової жорсткості будівель
- •4.1. Природні і штучні основи
- •4.2. Характеристика грунтів
- •4.3. Способи штучного закріплення грунтів.
- •4.4. Фундаменти, вимоги до них, класифікація
- •4.6. Стовп часті і суцільні фундаменти
- •4.7. Пальові фундаменти
- •4.10. Гідроізоляція фундаментів
- •5.1. Класифікація стін і вимоги до них
- •5.2. Відомості про кладку із цегли та інших дрібноштучних елементів.
- •5.3. Цегляні стіни.
- •5.4. Стіни із дрібних блоків і природного каменю
- •5.5. Техніко-економічна оцінка стін
- •5.6. Монолітні конструкції стін
- •5.7. Стіни з великих блоків
- •5.8. Архітектурно-конструктивні елементи стін
- •5.9. Деформаційні шви
- •5.10. Балкони, лоджії, еркери
- •5.11. Оздоблення кам 'яних стін
- •5.12. Окремі опори. Прогони
- •Розділ 6. Перекриття і підлога
- •6.1. Перекриття, вимоги до них. Класифікація
- •6.2. Балкові перекриття
- •6.3. Перекриття із збірних залізобетонних панелей
- •6.4. Монолітні залізобетонні перекриття
- •6.5. Надпідвальні, горищні перекриття. Перекриття в санітарних вузлах
- •6.8. Конструкція дощатої і паркетної підлоги
- •6.9. Підлоги із лінолеуму та інших синтетичних матеріалів
- •6.10. Цементні імозаїчні підлоги. Підлоги із керамічної плитки
- •7.2. Перегородки з дрібнорозмірних елементів
- •7.3. Великопанельні перегородки
- •7.4. Індустріальні каркасні і дерев 'яні перегородки
- •7.5. Установлення перегородок, спряження їх зі стінами і стелею
- •7.6. Техніко-економічна оцінка перегородок
- •8.1. Вікна, вимоги до них. Класифікація
- •8.2. Елементи віконного заповнення.
- •8.4. Огородження із склоблоків і склопрофіліту
- •5.5. Віконні прилади. Вітрини і вітражі
- •8.6. Двері і їх конструктивне вирішення.
- •9.1. Види покриттів і вимоги до них
- •9.2. Похилі дахи, їх форми і основні елементи
- •9.3. Конструктивні елементи приставних кроков.
- •9.4. Конструкції для перекриття залів. Підвісні стелі
- •9.5. Покрівлі їх види і деталі
- •9.6. Водовідведення з похилих дахів. Слухові вікна. Огорожа на дахах
- •9.7. Покриття суміщеної та роздільної конструкції
- •9.8. Експлуатаційні дахи. Водовідведення з плоских дахів. Вихід на дах
- •9.9. Техніко-економічні показники дахів
- •10.1. Сходи, вимоги до них, класифікація
- •10.2. Визначення розмірів сходів і сходової клітки
- •10.3. Конструктивні вирішення сходів
- •10.4. Зовнішні входи і сходи. Ліфти та інші засоби сполучення між поверхами
- •11.1. Конструктивні типи великопанельних будівель. Розрізка стін. Конструкція стінових панелей
- •11.2. Конструктивні схеми безкаркасних великопанельних будівель
- •11.3. Стики стінових панелей
- •11. 4. Підземна і надземна частини великопанельних будівель
- •11.5. Каркасно-панельні будівлі. Елементи збірного залізобетонного каркасу. Вузли спряження.
- •11.6. Стіни каркасно-панельних будівель. Просторова жорсткість
- •11.7. Конструктивні вирішення будівель підвищеноїповерховості
- •11.8. Техніко-економічна оцінка великопанельних будівель.
- •12.1. Об'ємно-блочне будівництво. Класифікація об 'ємних блоків
- •12.2. Конструктивні системи об 'ємно-блочних будівель
- •12.3. Конструктивні вирішення об'ємних блоків
- •13.2. Панельні дерев 'яні будівлі
- •14.1. Печі і плити. Димові і вентиляційні канали
- •14.2. Сміттєпроводи. Санітарно-технічні кабіни
- •14.3. Пасажирські і вантажні ліфти
13.2. Панельні дерев 'яні будівлі
Панельні дерев'яні будівлі складаються із деталей заводського виготовлення в один — два поверхи (рис. 13.1, в, 13.5). Панелі зовнішніх і внутрішніх стін разом з елементами нижньої і верхньої обв'язки утворюють стійкий і жорсткий кістяк будівлі.
Панельні будівлі поставляють комплектно у вигляді виготовлених на заводі панелей стін, перекриття, елементів даху, сходів.
Стінові панелі поділяються на зовнішні, внутрішні, віконні, дверні і глухі.
Панелі зовнішніх стін мають контурну об-в' язку із брусків, зовнішню і внутрішню обшивку та утеплювач із мінераловатних плит. Внутрішня обшивка виконується із двох шарів деревоволокнистої плити. З внутрішнього боку плити під обшивкою укладають пароізоляцію із пергаміну. Під зовнішню обшивку із дощок прокладають деревоволокнисту плиту для зменшення повітропроникності (рис. 13.6, а).
Панелі внутрішніх стін, на відміну від зовнішніх, мають з обох сторін гіпсокартонну обшивку, а внутрішнє заповнення - із деревоволокнистих плит (рис. 13.6, б).
Висота панелей дорівнює висоті поверху, а ширина 600-1200 мм.
Ширина панелей цокольного і горищного перекриття (13.6, в, г) така сама, як і стінових, а довжина залежить від розміру прольоту, що перекривається.
Зверху панелей цокольного перекриття влаштовують дощатий настил, в горищному перекритті укладають ходові дошки.
Для стикування панелей з нижньою і верхньою обв'язкою і між собою, в них передбачені пази в місцях спряження, в які вставляють рей-
ки-шпонки (рис. 13.7, а). Стик законопачують і закривають нащільником. Цим забезпечують щільність і непродувність стиків.
Дах панельних дерев'яних будівель виконують горищний з несучою основою із дощатих на-півферм і покрівлею із хвилястих азбоцементних листів по розрідженому решетуванні (рис. 13.7, б).
Дерев'яні панельні будівлі в найбільшій мірі реалізують принцип індустріалізації будівництва й підвищують експлуатаційні якості.
Тому вони найчастіше застосовуються в практиці будівництва.
Розділ 14. БУДІВЕЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО ТА ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ БУДІВЕЛЬ
14.1. Печі і плити. Димові і вентиляційні канали
У двоповерхових будівлях допускається пічне опалення. Печі мурують із глиняної випаленої цегли. За формою в плані печі бувають квадратні, прямокутні і круглі. Кладку печей ведуть на глиняному розчині й старанно промазують місця швів цеглин зсередини. Зовнішні поверхні печей оштукатурюють або оздоблюють кахлями. Використовують листи дахової сталі, якими, наче футляром, обгортають піч. Розміщують піч так, щоб вона опалювала дві або три кімнати (рис. 14.1).
Печі першого поверху ставлять на самостійних фундаментах. На другому поверсі їх спирають на кладку печі нижнього поверху (рис. 14.2, а) або на залізобетонну консольну плиту (рис. 14.2, б), закладену в димову трубу. Легкі печі масою не більше, як 700 кг і кухонні печі допускається спирати безпосередньо на перекриття, якщо перекриття дерев'яне, то передбачають захист його від загорання. Печі треба влаштовувати так, щоб між спалимими конструкціями будівлі і внутрішньою поверхнею печі або димового каналу зберігалась відстань не менш, як 300 мм, коли спалима конструкція не захищена від загоряння, і не менш, як 250 мм, в разі її захищеності від загоряння. Топки печей рекомендується виводити в підсобні приміщення.
Для виведення диму від печей і кухонних вогнищ у кладці внутрішніх стін залишають вертикальні канали — димоходи, що закінчуються димарями. Димові канали для печей роблять перерізом 0,5x1 цеглину, для кухонних плит 0,5x0,5 цеглини. Внутрішню поверхню димоходів затирають глиняним розчином. У дерев'яних будівлях димарі ставлять окремо (корінні) або безпосередньо над піччю (насадні).
При встановленні печей у дерев'яних будинках, або в кам'яних з дерев'яними перекриттями і перегородками, треба робити переділки і від-ступки в тих місцях, де дерев'яні частини стикаються з печами, димарями або димовими каналами у стінах (рис. 14.3, а).
Переділки — це потовщення в кладці печей або димоходів, які дають можливість створити малотеплопровідний шар між спалимим елементом і нагрітою частиною печі або димоходу (рис. 14.3, б).
Відступкою називається зазор між поверхнею нагрітої частини печі або димоходу і прилеглою стіною або перегородкою (рис. 14.3, в).
Для забезпечення тяги димарі виводять над дахом або покриттям. Висота димаря залежить від місцерозташування його відносно гребеня даху (рис. 14.3, г).
В сучасному будівництві найбільшого поширення набуло водяне опалення.
Радіатори опалення в цегляних і блокових стінах встановлюють під вікнами в спеціальних нішах 130 мм завглибшки.
Для природної витяжки повітря із кухні, вбиральні, ванни або об'єднаних санітарних вузлів і для відводу продуктів згорання від газових водонагрівачів влаштовують вентиляційні канали. В цегляних будівлях вентиляційні канали (рис. 14.4, а) розташовують у внутрішніх стінах. Переріз каналів береться кратний половині цеглини.
В повнозбірних будівлях вентиляційні канали проходять у залізобетонних блоках (рис. 14.4, б) поставлених один на другий. Повітря із приміщення відводиться каналом-супутником і через два поверхи має вивід в канал-збірник.
У громадських будівлях для природної вентиляції застосовують приставні або підвісні короби (рис. 14.4, в, г) із гіпсобетонних плит. На
горищі вентиляційні канали об'єднують збірним коробом, який зверху даху закінчується витяжною шахтою (рис. 14.4, б).