
- •1.2. Поняття про будівлі і споруди.
- •1.3. Вимоги до будівель
- •1.4. Класифікація будівель. Поняття про клас будівлі
- •2.2. Об'ємно-планувальні параметри будівель
- •2.3. Єдинамодульна система в будівництві
- •2.4. Прив 'язка конструктивних елементів до координаційнихосей
- •3.1. Конструктивні елементи будівель
- •3.2. Техніко-економічна оцінка конструктивних вирішень
- •3.3. Конструктивні типи і конструктивні схеми громадських будівель.
- •3.4. Забезпечення просторової жорсткості будівель
- •4.1. Природні і штучні основи
- •4.2. Характеристика грунтів
- •4.3. Способи штучного закріплення грунтів.
- •4.4. Фундаменти, вимоги до них, класифікація
- •4.6. Стовп часті і суцільні фундаменти
- •4.7. Пальові фундаменти
- •4.10. Гідроізоляція фундаментів
- •5.1. Класифікація стін і вимоги до них
- •5.2. Відомості про кладку із цегли та інших дрібноштучних елементів.
- •5.3. Цегляні стіни.
- •5.4. Стіни із дрібних блоків і природного каменю
- •5.5. Техніко-економічна оцінка стін
- •5.6. Монолітні конструкції стін
- •5.7. Стіни з великих блоків
- •5.8. Архітектурно-конструктивні елементи стін
- •5.9. Деформаційні шви
- •5.10. Балкони, лоджії, еркери
- •5.11. Оздоблення кам 'яних стін
- •5.12. Окремі опори. Прогони
- •Розділ 6. Перекриття і підлога
- •6.1. Перекриття, вимоги до них. Класифікація
- •6.2. Балкові перекриття
- •6.3. Перекриття із збірних залізобетонних панелей
- •6.4. Монолітні залізобетонні перекриття
- •6.5. Надпідвальні, горищні перекриття. Перекриття в санітарних вузлах
- •6.8. Конструкція дощатої і паркетної підлоги
- •6.9. Підлоги із лінолеуму та інших синтетичних матеріалів
- •6.10. Цементні імозаїчні підлоги. Підлоги із керамічної плитки
- •7.2. Перегородки з дрібнорозмірних елементів
- •7.3. Великопанельні перегородки
- •7.4. Індустріальні каркасні і дерев 'яні перегородки
- •7.5. Установлення перегородок, спряження їх зі стінами і стелею
- •7.6. Техніко-економічна оцінка перегородок
- •8.1. Вікна, вимоги до них. Класифікація
- •8.2. Елементи віконного заповнення.
- •8.4. Огородження із склоблоків і склопрофіліту
- •5.5. Віконні прилади. Вітрини і вітражі
- •8.6. Двері і їх конструктивне вирішення.
- •9.1. Види покриттів і вимоги до них
- •9.2. Похилі дахи, їх форми і основні елементи
- •9.3. Конструктивні елементи приставних кроков.
- •9.4. Конструкції для перекриття залів. Підвісні стелі
- •9.5. Покрівлі їх види і деталі
- •9.6. Водовідведення з похилих дахів. Слухові вікна. Огорожа на дахах
- •9.7. Покриття суміщеної та роздільної конструкції
- •9.8. Експлуатаційні дахи. Водовідведення з плоских дахів. Вихід на дах
- •9.9. Техніко-економічні показники дахів
- •10.1. Сходи, вимоги до них, класифікація
- •10.2. Визначення розмірів сходів і сходової клітки
- •10.3. Конструктивні вирішення сходів
- •10.4. Зовнішні входи і сходи. Ліфти та інші засоби сполучення між поверхами
- •11.1. Конструктивні типи великопанельних будівель. Розрізка стін. Конструкція стінових панелей
- •11.2. Конструктивні схеми безкаркасних великопанельних будівель
- •11.3. Стики стінових панелей
- •11. 4. Підземна і надземна частини великопанельних будівель
- •11.5. Каркасно-панельні будівлі. Елементи збірного залізобетонного каркасу. Вузли спряження.
- •11.6. Стіни каркасно-панельних будівель. Просторова жорсткість
- •11.7. Конструктивні вирішення будівель підвищеноїповерховості
- •11.8. Техніко-економічна оцінка великопанельних будівель.
- •12.1. Об'ємно-блочне будівництво. Класифікація об 'ємних блоків
- •12.2. Конструктивні системи об 'ємно-блочних будівель
- •12.3. Конструктивні вирішення об'ємних блоків
- •13.2. Панельні дерев 'яні будівлі
- •14.1. Печі і плити. Димові і вентиляційні канали
- •14.2. Сміттєпроводи. Санітарно-технічні кабіни
- •14.3. Пасажирські і вантажні ліфти
9.3. Конструктивні елементи приставних кроков.
Несучими конструкціями похилих дахів є приставні крокви, по яких укладають лати, що є основою для покрівлі. Приставні крокви влаштовують в будівлях невеликої ширини, а також у будівлях, які мають внутрішні опори на відстані не більше 6 м.
Приставні крокви (рис. 9.4) представляють собою просторову систему, яку складають із кроквяних ніг, мауерлатів, лежня, стояків, гребеневого прогону, підкосів, ригелів (схватків), верхніх прогонів, кобилок, лат.
Конструктивна схема приставних кроков (рис .9.5) залежить від ширини будівлі і розташу-вання внутрішніх опор. Основним елементом приставних кроков є кроквяні балки (кроквяні ноги) із дощок, колод або брусів. Окремі елементи кроков між собою з'єднують за допомогою врубок або металевих кріплень (цвяхів, болтів, скоб) (рис. 9.6). Кроквяні балки (ноги) укладають на мауерлати (підкроквяні бруси) в односхилих дахах, або на мауерлати і прогони в двосхилих дахах (рис. 9.5, е.). Відстань між кроквами в осях приймають від 1 до 2 м.
Мауерлати можуть бути з брусів, які укладають по всій довжині будівлі або по її периметру , а також у вигляді брусів-оцупків, укладених переривчасто (тільки під кроквами). Мауерлати антисептують і ставлять на кам'яні стіни на прокладку із шару руберойду на висоті не менше 450 мм від верху горищного перекриття. На внутрішні опори укладають прогони (лежні), по яких через 3-6 м один від одного установлюють стояки, які підтримують верхні прогони. Стояки і прогони утворюють опорні рами під крокви.
Щоб дах не знесло вітром, кроквяні ноги (не рідше, ніж через одну) закріплюють скруткою із дроту (0 4-6 мм) до закладеного в стіну йоржа або до залізобетонних елементів горищного перекриття (рис. 9.6).
Кроквяна нога при великій довжині несе значні навантаження і тому підтримується додатковими опорами в прольоті у вигляді підкосів, які спираються на лежень.
Якщо довжина кроквяної ноги більша стандартної довжини лісоматеріалу, то її проектують складеною. Кроквяна нога (діагональна або скісна) за направленням ребра даху
спирається у гребені на гребеневий прогін або прибоїни. Нижні кінці крокв не виходять за межі мауерлату. Тому на рівні карнизу, до нижнього кінця кроквяних ніг прибивають кобилки (короткі дошки завтовшки 40 мм), зверху яких настилають обрешетування із дощок і брусків, яке являється основою для покрівлі. Над карнизом обрешетування роблять суцільне, а вище— розріджене (рис. 9.4). У місцях перетину схилів (рис. 9.6) установлюють діагональні (скісні) ноги, на них спирають укорочені крокви (наріжники).
Розміри перерізу обрешетування, кроквяних ніг, прогонів, підкосів визначають за розрахунком. Мауерлати роблять із колод 0 180-200 мм, а брущаті — перерізом 140x160 або 160x180 мм.
Брущаті елементи приставних кроков економічніші від кроков із колод і дозволяють виконувати їх заготовку у заводських умовах.
Дахи із приставних крокв потребують при влаштуванні значних затрат праці. Більш індустріальним видом похилого даху є збірні дощаті крокви заводського виготовлення. Вони складаються з опорних ферм, які встановлюють похило, і виконують роль опор, кроквяних щитів і гребеневих ферм (рис. 9.7). Ферму спирають на цегляні або бетонні стовпчики і кріплять до них скрутнями із дроту. Між опорою ферми і стовпчиком установлюють дерев'яні прокладки. Зверху ферми тримаються бобишками, прибитими знизу до кроквяних щитів. Кроквяні щити складаються з кроквин, зв'язаних зверху латами, а знизу — діагональними зв'язками для забезпечення жорсткості їх під час монтажу. Кроквини роблять із парних дощок, установлених із зазором. Парності крайніх дощок досягаються при стикуванні щитів між собою. Нижніми кінцями щити спираються на мауерлати, а верхніми — на опорні ферми. Потім установлюють гребеневі фермочки, кінці яких входять в зазор між дошками кроквин, і скріплюють з ними цвяхами. По гребеневих фермочках укладають верхні обрешітні щити. Для кріплення карнизних обрешітних щитів у зазори дощок нижніх кінців ставлять кобилки.
З метою зменшення витрат деревини та збільшення довговічності й вогнестійкості в практиці будівництва застосовують безлісні дахи. їх виконують із збірних залізобетонних та металевих крокв. Металеві крокви мають вигляд пруткових ферм (рис. 9.8.).
Для 2- 4-кімнатних садибних будинків, 2- 5-поверхових будинків та громадських споруд (рис. 9.8) застосовують металеві дахи, які повністю замінюють деревину та азбестоцементні хвилясті листи. У них покрівля виконується із стале вих оцинкованих листів профільованого профілю 12 м завдовжки, укладених по металевих прогонах гнутого профілю. Для стояків використовується швелер гнутого профілю.
Кріплення стиків забезпечується замонолі-чуванням анкерів у порожнинах залізобетонних плит перекриття.
Застосування безлісних дахів дає можливість зекономити до 90% деревини.