6.8. Конструкція дощатої і паркетної підлоги

Назву підлоги приймають за матеріалом, із якого виконується покриття.

Дерев'яні дощаті підлоги безшумні, теплі, але трудомісткі і вимагають періодичного по­фарбування при експлуатації. Для дощатих під­лог застосовують стругані шпунтовані дошки зав­товшки 22; 29; 37; 47 мм. Товщина дощок підлоги залежить від призначення приміщення і відстані між лагами, до яких дошки підлоги прибивають цвяхами. Лаги роблять із пластин, одержаних при розпилюванні підтоварника 0 140—160 мм,або із бруса перерізом 50x60 мм. Лаги мають крок 400-500 мм і проліт 800-1000 мм. При влаштуванні підлоги першого поверху по грунту, лаги спирають на цегляні стовпчики перерізом 250x250 мм, укладені по бетонній підготовці. Щоб захистити лаги від зволоження, на цегляні стовп­чики кладуть шар із гідроізоляційного матеріалу і антисептовану вирівнюючу прокладку (рис. 6.12, а, б, в, г).

При влаштуванні дощатої підлоги на пере­критті, лаги укладають на звукоізоляційні про­кладки із пружних матеріалів. Прокладка (до кінця стиснута) повинна бути завтовшки не мен­ше 8 мм, так як при меншій товщині вона не буде виконувати своїх функцій.

З метою зменшення трудомісткості, підлоги влаштовують із дощок, зібраних на заводах в щити розміром 400x800 мм і прибитих цвяхами до лаг. Ці щити можуть бути укрупнені до роз­мірів на кімнату (рис.6.12, д).

Паркетні підлоги (рис. 6.13, а, б) трудомісткі і дорогі, але міцні, теплі, красиві, безшумні і

легко ремонтуються. Паркетну підлогу роблять із невеликих прямокутних дощок (клепок), ви­готовлених на заводах. Паркетні клепки виготов­ляють завширшки 30-60 мм, завдовжки 150-400 мм, при товщині 17-25 мм. Паркетну підлогу настилають на мастиці по асфальтовій або це­ментній стяжці, деревоволокнистих або гіпсо­бетонних плитах. До дерев'яної основи (чорної підлоги) клепку закріплюють цвяхами. Щоб пар­кетна підлога не рипіла при ходінні і для кращої звукоізоляції, між паркетом і дерев'яною осно­вою прокладають тонкий картон, або два шари цупкого паперу. Виготовляють чотири види пар­кетної клепки (рис. 6.13, в, г, д, є): з пазом і гребенем, з пазами, з фальцем, з косою кромкою. Для підлоги, яку настилають по дерев'яній основі, застосовують клепку з пазом і гребенем — шпунтовану або з пазами на всіх чотирьох кромках, в які вставляють тонкі рейки для з'єднання клепок між собою.

Для влаштування підлоги по асфальто­бетонній або цементній стяжці, завтовшки 20 мм, застосовують клепку з фальцом. В залежності від взаємного розташування клепки, одержують пар­кетну підлогу різного рисунку, найчастіше засто­совують рисунок підлоги «в ялинку».

Застосовують паркетні підлоги із готових паркетних дощок, щитового паркету, мозаїчного паркету.

Підлоги із паркетних дощок (рис. 6.13, ж) складаються із рейкового щита, зверху якого наклеєна паркетна клепка. Поздовжні пропилю­вання на зворотньому боці рейкового щита не допускають жолоблення паркетної дошки і від­шарування наклеєної клепки.

Для підлоги із щитового паркету виготов­ляють щити розміром 400x400мм на рейковій основі, на лицьову поверхню яких наклеєні пар­кетні клепки. Щільне спряження виконується за допомогою пазів і гребенів на кромках щитів. Щити укладають на лаги і прибивають цвяхами (рис. 6.13, з).

У підлогах із мозаїчного паркету (рис. 6.13, і) дрібну паркетну клепку наклеюють лицевою стороною на щільний папір. Такі карти мозаїч­ного паркету розміром 400x400 або 600x600 мм приклеюють до основи бітумною мастикою, а потім з лицевої сторони знімають паперову основу.