5.11. Оздоблення кам 'яних стін

Архітектурний вигляд будівель і довговічність фасадної поверхні залежить від зовнішнього • оздоблення стін. Зовнішні поверхні кам'яних стін . можуть бути оздоблені: декоративною кладкою, офактуреними каменями, обличкуванням керамічною плиткою і каменем, штукатуркою.

Декоративною називають таку цегляну кладку, поверхня якої, крім міцності, має якісну фактуру.

Найпростішою декоративною кладкою є плоский рисунок із цегли різних кольорів. Мо­жуть застосовуватись різні способи перев'язки швів з розшивкою їх білим і кольоровим розчи­ном, або рельєфні орнаменти (рис. 5.25).

Для обличкування зовнішніх стін, керамічні плитки випускають двох видів: закладні і при­ставні (рис. 5.26).

Обличкування закладними керамічними плитами здійснюють одночасно з кладкою, а об­личкування приставними плитками виконують на розчині не нижче М 50, виготовленому із порт­ландцементу М30О-М5О0, і тільки через шість місяців після закінчення кладки на всю висоту будівлі, і не раніше, ніж на стіни буде передано 85% проектного навантаження. Обличкування керамічними плитами може бути з перев'язкою вертикальних швів і без перев'язки. Застосуван­ня кераміки для обличкування кладки цоколя не допускається, так як керамічна плитка руйнуєть­ся і відшаровується внаслідок осідання будівлі.

Стіни можуть бути обличковані бетонними плитами. Вони бувають двох видів: Ь-подібні і кесонні (рис. 5.27). Випускають добірні плити: кутові і фасонні. Обличкування бетонними пли­тами здійснюють одночасно з кладкою, але тим­часово без заповнення горизонтальних швів лич-кування розчином, так як усадка кладки і плит не однакова. Обличкування бетонними плитами міцне і майже не відшаровується.

Для обличкування стін природними матеріалами застосовують граніт, вапняк, мармур. Проте, це обличкування дуже дороге і застосову­ється в особливих випадках для посилення архітек­турно-художньої виразності будівлі. Найчастіше цими плитами оздоблюють цоколі, вхідні портали.

Використовують плити завтовшки від ЗО до 60 мм із сторонами віл 300 до 600 мм. Плити із вапняку, пісковику мають різну обробку: пиляну, точову, шліфувальну, бороздчату. Гранітні і мармурові плити мають поліровану поверхню. Обличкування плитами ведуть або по готовій стіні, або одночасно з кладкою стіни. До готової стіни плити закріпляють зазубленими костиля­ми, які закладають у гнізда, проведені в кладці.

Іноді ставлять вертикальні стальні стержні, пропущені в скоби, поставлені в кладку. За ці стержні при обличкуванні закріпляють крюки, що утримують плити (рис. 5.28).

Всі закріплювальні деталі виконують із не­ржавіючої сталі. Таке закріплення дорого вартує і вимагає великих затрат праці.

Штукатурка зовнішніх стін - трудомістка, дорого коштує, затримує будівництво, тому за­стосовується на невеликих ділянках стін, або при полегшеній кладці і в унікальних будівлях.

Найчастіше фасади оздоблюють місцевими керамічними каменями або лицевою цеглою світ­лих тонів (рис. 5.29). їх кладуть у зовнішню версту одночасно з кладкою стін, і цей шар потім працює під навантаженням одночасно з кладкою. Обличкування лицевою цеглою і місцевим керамічним каменем є одним із самих простих і дешевих способів оздоблення фасадів.

В залежності від призначення приміщень, внутрішні поверхні стін оздоблюють:

монолітною (мокрою) штукатуркою — тобто шаром затверділого і обробленого будівельного розчину. Проте, великі затрати праці і тривала сушка штукатурки обмежують цей вид оздоблен­ня. Як правило, таку штукатурку застосовують для стін, кладка яких велась в зимових умовах, в місцях, де проходять димові і вентиляційні канали; гіпсокартонними листами (рис. 5.30, а) з підготовленою поверхнею під обклейку шпалерами або декоративними синтетичними матеріалами. Листи приклеюють бітумними мас­тиками, або кріплять цвяхами до каркасу із дерев'яних рейок; деревостружковими і деревоволокнистими плитами (рис. 5.30, б) з оздобленою лицевою по­верхнею, що закріплюється до рейкового каркасу розкладками; керамічними, полістирольними та іншими личкувальними плитами (рис. 5.30, в), які кріп­лять до стіни за допомогою цементного розчину або спеціальними мастиками; синтетичними листами (рис.5.ЗО. г) з оздобленою або рельєфною поверхнею. їх закріп­люють до рейкового каркасу або приклеюють мастиками.