- •Самостійна Робота СтудентІв
- •Основні поняття і визначення
- •Накопичувачі
- •Каталоги
- •Маршрут у файловій системі
- •Повне ім’я файлу
- •Запрошення системи
- •Введення команд
- •Команди загальносистемного призначення Отримання довідкової інформації про команди системи (неlр)
- •Відображення і зміна поточної дати (dате)
- •Відображення і зміна поточного часу (тіме)
- •Зміна запрошення командного рядка (рrомрт)
- •Переадресація введення/виведення команд
- •Команди для роботи з каталогами Зміна поточного диска
- •Перегляд змісту каталогів (dіr).
- •Створення нового каталогу (мd)
- •Зміна поточного каталогу (сd)
- •Перейменування і переміщення каталогів (моvе)
- •Видалення підкаталогу (rd)
- •Перегляд структури каталогів диска (тrее)
- •Команди для роботи з дисками Форматування дисків (fоrмат)
- •Відображення мітки серійного номера диска (vоl)
- •Задання мітки диска (label)
- •Копіювання дискет (dіsксорy)
- •Порівняння дискет (disксомр)
- •Закріплення матеріалу
Каталоги
Імена файлів реєструються на МД у каталогах (папках). Каталог файлів містить інформацію про групу файлів, що зберігаються на одному носії.
Каталог має ім’я, яке дається йому при створенні за такими ж правилами, що й файлам (розширення, як правило, не використовується), і, у свою чергу, може бути зареєстрований в іншому каталозі.
У цьому разі він називається підпорядкованим каталогом або підкаталогом, а каталог, в якому він зберігається — батьківським каталогом або надкаталогом. На кожному МД завжди є один головний, або кореневий, каталог, що створюється при форматуванні диску і в якому реєструються підкаталоги першого рівня і звичайні файли. У каталогах першого рівня, у свою чергу, можуть реєструватися звичайні файли і каталоги другого рівня і т. д. Так створюється ієрархічна деревоподібна структура каталогів.
Маршрут у файловій системі
Каталог, з яким користувач працює в цей момент, називається поточним. Щоб опрацювати файл не з поточного каталогу, треба вказати, в якому каталозі міститься файл. Це здійснюється за допомогою задання маршруту, або шляху, до файлу. Маршрут до файлу — це послідовність імен взаємно підпорядкованих каталогів, розділених символом \, які необхідно пройти від кореневого або поточного каталогу диска до каталогу, що містить шуканий файл. Якщо запис шляху починається з символу \, то маршрут починається від кореневого каталогу (абсолютний маршрут), в іншому разі — від поточного (відносний маршрут). Використання в маршруті символів .. означає батьківський каталог, тобто каталог більш вищого рівня.
Повне ім’я файлу
Маршрут завжди вказує на деякий каталог, яким завершується ланцюг імен, і може використовуватися як префікс до імені файлу, що вказує його місцезнаходження. Префікс-маршрут відокремлюється від власного імені розділювачем \. Таким чином, файл повністю визначається такими елементами:
• іменем накопичувача (якщо ім’я не вказано, розуміється поточний дисковод);
• місцем розташування або маршрутом (якщо шлях не вказаний, розуміється поточний каталог);
• власне іменем файлу.
Ці три елементи визначають повне ім’я файлу, або його специфікацію:
[drive:] [раth \] Filename
Запрошення системи
Запрошення до введення команд система видає у стані очікування дій користувача. Стандартне запрошення вказує, який дисковод і каталог поточні. Наприклад:
D: \> — поточними є накопичувач D: і кореневий каталог \;
D: \1В\2В> — поточними є дисковод D: і каталог 2В, що міститься в каталозі 1В кореневого каталогу.
Користувач може змінювати вміст запрошення. У цьому разі запрошення може містити й іншу інформацію, наприклад номер версії Windows, поточну дату, час тощо.
Введення команд
Команда має ім’я, а також може мати параметри та перемикачі, що відокремлюються від імені команди і один від одного пропусками. У загальному вигляді команду можна записати так:
<Command> [Par1] [Раг2] ... [/Sw1] [/Sw2] ...,
де <Command> – ім’я команди, [Раг1], [Раг2] — параметри команди; [/Sw1], [/Sw2] — перемикачі. Перед перемикачами повинна стояти скісна /.
Команди вводяться з клавіатури у відповідь на запрошення в командному рядку. Введення команди завершується натисканням клавіші <Еntеr>.
Редагування і повторне введення командних рядків здійснюються за допомогою команди DOSKEY, яка забезпечує використання функціональних клавіш у певних режимах:
<F1> — виклик у командний рядок одного символу попередньої команди;
<F3> —виклик у командний рядок попередньої команди;
<F7> —виведення списку команд;
<АLT + F7> — очищення списку команд;
[символи] <F8> — пошук команди, назва якої починається з вказаних символів;
<F9> — вибір команди за номером у списку;
<↑>, <↓> — виклик команди відповідно попередньої або наступної;
<PgUp> — виклик першої збереженої команди;
<РgDn> — виклик останньої збереженої команди;
<Del> — видалення символу над курсором;
<Васk Sрасе> — видалення символу зліва від курсору;
<←> — переміщення курсору на одну позицію вліво;
<→> —переміщення курсору на одну позицію вправо;
<Ctrl + ←> — переміщення курсору на одне слово вліво;
<Ctrl + →> — переміщення курсору на одне слово вправо;
<Ноme> — переміщення курсору на початок рядка;
<End> — переміщення курсору на кінець рядка;
<Еsc> — очищення командного рядка.
Команда DOSKEY /HISTORY забезпечує виведення на екран з пам’яті всіх команд поточного сеансу.
Команда операційної системи може бути вбудованою, або внутрішньою (обробляється і виконується командним процесором СМD. ЕХЕ), і зовнішньою (програмою, що має вигляд окремого файлу; ім’я такої програми є іменем команди). При введенні зовнішньої команди командний процесор шукає програмний файл з іменем, вказаним у команді, серед файлів з розширеннями .СОМ, .ЕХЕ, .ВАТ у зазначеному порядку. Пошук здійснюється серед файлів поточного каталогу або каталогів, перелічених у команді РАТН. Для виконання програми, що не міститься в цих каталогах, слід вказати її повне ім’я, тобто задати маршрут, який визначає каталог, де міститься файл, що реалізує цю команду.
Припинити дію команди можна за допомогою комбінації клавіш <Ctrl + С> або <Ctrl +Вгеаk>, а призупинити роботу програми або команди — за допомогою клавіші <Раusе> або комбінації клавіш <Ctrl + S>. Для продовження роботи слід натиснути будь-яку клавішу.
