
- •3 Курс, 1 семестр, теми № 1 – 10
- •Тестові завдання затверджені на засіданні Вченої ради філологічного факультету
- •Тема № 1 (Природа, суть, будова мови)
- •Тема № 2 (Організація мовної системи)
- •Тема №3 (Фонетика і графіка)
- •Тема № 4 (Лексика і фразеологія)
- •Тема № 5 (Граматика: морфологія)
- •Тема 7 (Орфографія)
- •Тема № 8 (Правопис частин мови)
- •Тема № 9 (Норми сучасної української літературної мови)
- •Тема № 10 (Мовні рівні сучасної української літературної мови)
Тема № 5 (Граматика: морфологія)
Визначте, в яких рядках усі слова мають похідну основу. |
*стійкий, перетин, вільний, довіра, тихо; |
повідь, терти, повір'я, глибоко, повік; |
пошук, довіра, вихід, вірмен, казка; |
*віншувати, служба, вічний, насип, ніхто. |
У яких рядках усі слова з похідною основою? |
подія, мрійник, видно, узбіччя, заклик; |
спокій, війна, тягар, подих, палеолог; |
військо, відчай, змова, виноград, марка; |
*насіння, дисципліна, ловля, тягти, убогий? |
Виберіть рядки, у яких слова мають зв'язану основу. |
*зсув, занурити, вулиця, постати, вертлявий; |
стрілянина, старовинний, мислити, оселя, сумно; |
нутрощі, набрати, поволі, сусідній, подвір'я; |
суцвіття, рівняти, сутінки, соромно, вдвоє. |
Вкажіть рядки, в яких усі слова, що належать до різних частин мови, мають омонімічні закінчення. |
рідня, мужня, третя, вимовляться, ця; |
*пароплав, відзначався, Павлів, кожен, вісім; |
правило, одно, відзначилося, Данило, доміно; |
*такі, тисячі, школярі, дружні, вмонтовані. |
Виберіть рядок, у якому слова мають корені із значенням предметності, дії, ознаки, кількості: |
*головувати, бігом, старість, п'ятірка; |
вогненний, заквітчати, білити, доброта; |
одинокий, оновлений, вихід, учителювати; |
десяток, писар, службовець, вдвоє. |
У якому рядку всі слова з аломорфами коренів? |
зеленити, відловлювати, слушність, перечитування, людськість; |
вибрати, замріяний, снігопад, вихованість, прислужник; |
п'ять, заморський, вощина, відгадувати, водомір; |
*козацтво, відродження, юнацтво, убозтво, волоський? |
З'ясуйте, в якому рядку немає слів з аломорфами суфіксів. |
черкасці, кореєць, молодечий, щоденно, сестрин; |
вимовляти, вивчати, величати, відкачати, бряжчати; |
пророцтво, народництво, суспільство, гетьманство, безумство; |
*княжич, гетьманич, бондарівна, ковалівна, Титаренко. |
У якому рядку слова мають формотворчі суфікси? |
сумувати, говорити, наздоженуть, однаково, видобудьте; |
нести, мальовничий, виготовлять, знеможеш, накажіть; |
комфортабельніший, розповіли, вільніший, ближче, веселіше; |
*гарячковий, всесвітній, заповітний, порадься, дорогий? |
З'ясуйте, в якому рядку є слова з пере- розкладом? |
*вікно, майно, лукавий, вчорашній, внутрішній; |
січень, червень, котрий, парубок, ковадло; |
корогва, чорторий, молозиво, галушка, страта; |
копистка, ґречний, вирок, пісня, смерть. |
Визначте, в яких рядках усі слова немотивовані. |
кривий, нести, ковток, юнь, вивезти; |
*новий, лисий, літо, дуб, говорю; |
синь, дощ, сонце, рух, ніч; |
*білий, босий, пишуть, голова, хтось. |
У яких рядках твірні основи слів утворені від основ різних частин мови? |
співучасник, запитання, безмежний, десятник, авторський; |
*сотня, писанкар, співак, ойкати, радість; |
*торішній, оповідач, таксист, схвильовано, дехто; |
бондарівна, білизна, замах, відпрацювання, двійня? |
Визначте, за якими критеріями виокремлюють частини мови. |
лексичне значення, запитання; |
лексичне значення, граматичні ознаки; |
особливості словозміни і морфологічні показники; |
*лексичне значення, граматичні показники, особливості морфемної будови і словотворення. |
Які з граматичних категорій належать до морфологічних? |
*категорія роду; |
*категорія числа; |
*категорія особи; |
*категорія способу. |
Частиною мови є лексико-граматичні класи слів… Виберіть правильну відповідь. |
відповідають на однакові запитання і мають спільне лексичне значення; |
Мають однакові лексико-граматичні ознаки; |
характеризуються тотожністю граматичних ознак і форм словозміни; |
*характеризуються спільністю лексичного значення, тотожністю граматичних категорій, системою морфемних і словотвірних показників. |
За якими критеріями розрізняють службові слова (прийменник, сполучник, частку)? |
лексичним значенням, морфологічними особливостями; |
*різними функціями у реченні; |
особливостями морфемного оформлення, синтаксичною роллю; |
граматичними показниками, різними функціями у реченні: |
Визначте, які морфологічні категорії характерні для іменних частин мови. |
рід, число, особа; |
число, відмінок, вид; |
особа, число, відмінок; |
*рід, число, відмінок. |
Які граматичні категорії характерні для всіх повнозначних змінних частин мови? |
*рід, число, відмінок; |
вид, особа, рід; |
час, число, рід; |
спосіб, особа, число |
Конкретне мовознавство вивчає. |
українську мову; |
романські мови; |
східнослов”янські мови; |
*загальні особливості мови. |
Які з граматичних категорій належать до синтаксичних? |
категорія роду; |
категорія числа; |
*категорія комунікативної спрямованості; |
*стверджувальності\ заперечуваності. |
Суто граматичне значення, яке вказує на відношення між словами в реченні називається. |
дериваційне значення морфем; |
речове значення морфем; |
*реляційне значення морфем; |
словотворче значення морфем. |
Які афікси не характерні українській мові? |
інтерфікси; |
*трансфікси; |
інфікси; |
конфікси. |
Афікс, який служить для творення нових слів, називається. |
формотворчий; |
*словотворчий; |
реляційний; |
синтетичний. |
Злиття в одну морфему двох або більше морфем називається. |
ускладнення; |
опрощення; |
перерозклад; |
*декореляція. |
Що таке субстантивація? |
злиття двох і більше слів в одне; |
*перехід слів з інших частин мови в іменник; |
перехід слів з інших частин мови в прикметник; |
перехід іменних частин мови у службові. |
Визначте, за якими критеріями виокремлюють частини мови. |
лексичне значення, запитання; |
лексичне значення, граматичні ознаки; |
особливості словозміни і морфологічні показники; |
*лексичне значення, граматичні показники, особливості морфемної будови і словотворення; |
У якому рядку слова мають формотворчі суфікси? |
сумувати, говорити, наздоженуть, однаково, видобудьте; |
вимовляти, вивчати, величати, відкачати, бряжчати; |
*комфортабельніший, розповіли, вільніший, ближче, веселіше; |
княжич, гетьманич, бондарівна, ковалівна, титаренко |
З”ясуйте, в якому рядку всі слова утворені неморфологічними способами. |
*набережна (іменник), маловивчений, весною, Коваль; |
бігом, завідуючий (іменник), маловживаний, риболов; |
*ланкова, спасибі, корінь ( слова), вищеназваний; |
близько (прийменник), добридень, натщесерце, високочолий. |
Яка частина мови не називає предмет безпосередньо, а вказує на нього, тобто виконує дейктичну функцію? |
числівник; |
*займенник; |
прислівник; |
прийменник. |
Узагальнене відображення дійсності, виражене поняття. |
дериваційне значення морфеми; |
*речове значення морфеми; |
реляційне значення; |
дериваційно-речове значення. |
Що таке корені й афікси? |
*сегментні морфеми; |
несегментні морфеми; |
суперсегментні морфеми; |
формотворчі морфеми. |
Суто граматичне значення, яке вказує на відношення між словами в реченні називається. |
дериваційне значення морфеми; |
речове значення морфеми; |
*реляційне значення морфеми; |
дериваційно-речове значення. |
Визначте частину мови, що утворюється безафіксним способом. |
*іменник; |
прикметник; |
прислівник; |
числівник. |
Які типи синтаксичного зв”язку не характерні українській мові? |
керування; |
тяжіння; |
*ізафет; |
інкорпорація. |
Які функції мови є основними? |
репрезентативна; |
*комунікативна; |
*мислетворча; |
когнітивна. |
Тема №6 (Мовна типологія)
Мовознавці виділяють такі типи мов. |
*Аглютинативні, зовнішньофлективні, полісинтетичні, ізолятивні; |
Морфемні, синтетичні, аналітичні, ізолюючі; |
Суб’єктивні, предикативні, об’єктивні, зовнішньо флективні; |
Інкорпоруючі, флективні, корелятивні, граматичні. |
||||
Типологічна класифікація мов за А.Р. Фортунатовим така. |
*аглютинативні, флективно-аглютинативні, флективні, кореневі; |
Афіксальні, змінні, незмінні, кореневі; |
Префіксальні, префіксально-суфіксальні, кореневі; |
Усі відповіді правильні. |
||||
До синтаксичних типів мов належать. |
Синтез, ізоляція, узгодження; |
Власне словозміна, словотвір, словоскладання; |
Аглютинація, деривація, ізоляція; |
*Номінативні, ергативні, пасивні; |
||||
Що таке мова – еталон? |
Основа будь-якої мови порівняння; |
*Ідеальна мовна система, у якій представлені універсальні властивості всіх мов; |
Природна система комунікативних знаків і правил; |
Засоби спілкування і їх реалізація. |
||||
Що таке мовна асиміляція? |
Артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці; |
*процес утрати етносом рідної мови і перехід на мову іншого (панівного) етносу; |
Ідеальна мовна система, сконструйована лінгвістом; |
Система комунікативних знаків і правил. |
||||
Що таке мовний контраст? |
Спільне, що притаманне групі мов; |
Явища властиві всім мовам; |
*специфічна особливість структури мови, яка стає такою за умови зіставлення з іншою мовою; |
Рівень знання своєї мови певним індивідом. |
||||
Що таке мовний тип? |
Рівень знання своєї мови певним індивідом; |
*Спільне, що притаманне групі мов, характерне для всіх мов цієї групи; |
Напрям у порівняльно історичному мовознавстві; |
Специфічна структура мови. |
||||
Характерне для більшості мов узгодження дієслова-присудка в особі й числі лише з підметом називається. |
Модус; |
Морфема; |
*Моноперсональне узгодження; |
Модальність. |
||||
Мови, в яких слова не мають закінчень називаються: |
*нефлективні; |
Номінативні; |
Неозначено-особові; |
Усі відповіді правильні; |
||||
Мови, в яких єдино можливою формою підмета є називний відмінок називаються. |
Неозначено-особовими; |
*номінативними; |
Флективними; |
Однин ними. |
||||
Мови, в яких ні суб’єкт, ні об’єкт не мають жодного граматичного оформлення називаються. |
*Пасивними; |
Активними; |
Пасивно-активними; |
Активно-пасивними. |
||||
Мови, в заперечних синтаксичних конструкціях яких можливі кілька заперечних елементів називаються. |
Мононегативні мови; |
*полінегативні мови; |
Полісинтетичні мови; |
Інкорпоративні мови. |
||||
Мови, в яких різні частини висловлення об’єднані в єдині складні комплекси називаються. |
Полінегативні мови; |
*Полісинтетичні мови; |
*Інкорпоративні мови. |
Мононегативні мови; |
||||
Вихідна для пізніших утворень мовна форма, реконструйована на основі закономірних відповідників у споріднених мовах. |
Архетип; |
*праформа; |
Пропозиція; |
Пресу позиція. |
||||
Що таке нефлективні мови? |
*Мови, в яких слова не мають закінчення; |
Мови, в яких слова не мають префіксів; |
Мови, в яких слова не мають суфіксів; |
Мови, в яких слова не мають коренів; |
||||
Що таке номінативні мови? |
Мови, в яких слова не мають закінчень; |
Мови, в яких слова не мають твірної основи; |
Мови, в яких єдино можливою формою підмета є називний відмінок; |
*Граматична форма числа, яка означає один предмет |
||||
Що таке полісинтетичні мови? |
Мови, в яких єдино можливою формою підмета є називний відмінок; |
*Мови, в яких різні частини висловлення у вигляді аморфних слів-основ об’єднані в єдині складні комплекси; |
Інкорпоративні мови |
Наявність у слові різних лексичних значень. |
||||
Що таке полінегативні мови? |
Мови, в заперечних синтаксичних конструкціях яких можливі кілька заперечних елементів |
*Мононегативні мови; |
Мови, в яких слова не мають закінчень; |
Мови, в яких слова не мають твірної основи; |
||||
Однакові в зіставлюваних мовах лексичні одиниці називаються. |
Ієрогліф; |
Ізафет; |
*ізолекси; |
Когнітивна модель. |
||||
Однакові в зіставлюваних мовах форми вираження певних значень, грама тичних категорій називаються. |
Ізафет; |
Ізолекси; |
Ієрогліф; |
*ізоморфи. |
||||
Самостійні і службові частини мови розрізняються за такими критеріями. |
за будовою |
*за лексичним значенням |
за граматичними ознаками |
за синтаксичними ознаками |
||||
Що вивчає морфологія? |
систему правил літературної вимови |
*граматичну будову слова |
систему правил грамотного письма |
фонетичний склад мови |
||||
Що таке мовознавча категорія? |
*історично змінна |
історично незмінна |
історично неповторювана |
історично передбачувана |
||||
Теоретичні проблеми мови взагалі, її риси, особливості, закономірності вивчає. |
конкретне мовознавство |
*загальне мовознавство |
прикладне мовознавство |
теоретичне мовознавство |
||||
Методику викладання мов та інженерну лінгвістику відносять до таких мовознавчих розділів. |
*прикладних розділів мовознавства |
спеціальних розділів мовознавства |
теоретичного мовознавства |
історичного мовознавства |
||||
Описове мовознавство, що вивчає якусь мову на певному історичному періоді її розвитку, називається. |
*синхронним мовознавством |
діахронним мовознавством |
аспектним мовознавством |
сучасним мовознавством |
||||
У Шумері та Вавилоні існували філологічні посібники, де були відомості із лексики і фразеології в такому історичному періоді. |
5 ст. н. е. |
10 ст. н. е. |
*2 тис. до н.е. |
7 ст. до н.е. |
||||
У Європі засновниками європейського мовознавства вважають давньогрецького філософа 4-5 ст. до н.е. |
Арно та Лансло |
Декарта та Лейбніца |
Паніні та Демокріта |
*Платона та Арістотеля |
||||
Засновником структурної лінгвістики вважають. |
Я. Бодуен де Куртене |
Я. Грімм |
*Ф. де Соссюр |
Р. Якобсон |
||||
„Структура – це склад і внутрішня організація єдиного цілого” – загальноприйняте визначення належить лінгвісту. |
В.І. Кодухову |
О.О. Реформатському |
*О.С. Мельничуку |
Л. Єльмслеву |
||||
Що таке основний мовний рівень? |
*фонологічний; |
морфонологічний; |
словотвірний; |
фразеологічний. |
||||
Що таке основний мовний рівень? |
*морфологічний; |
морфонологічний; |
словотвірний; |
фразеологічний. |
||||
До основного мовного рівня належить. |
*лексико-семантичний; |
морфонологічний; |
словотвірний; |
фразеологічний. |
||||
Основний мовний рівень – це: |
морфонологічний; |
словотвірний; |
фразеологічний; |
*синтаксичний. |
||||
До проміжного мовного рівня належить. |
фонологічний; |
морфологічний; |
*словотвірний; |
синтаксичний. |
||||
До проміжного мовного рівня належить. |
фонологічний; |
*морфонологічний; |
морфологічний; |
синтаксичний. |
||||
До проміжного мовного рівня належить. |
фонологічний; |
лексико-семантичний; |
синтаксичний; |
*фразеологічний. |
||||
Фонема – це основна одиниця. |
*фонологічного рівня; |
морфологічного рівня; |
лексико-семантичного рівня; |
синтаксичного рівня. |
||||
Морфема – це основна одиниця. |
фонологічного рівня; |
*морфологічного рівня; |
лексико-семантичного рівня; |
синтаксичного рівня. |