Джамахирія (араб. — народовладдя, влада мас) — форма правління, за якої відсутні традиційні інститути влади; вважається, що всі державні рішення приймаються усім народом.

Представлена однією країною у світі — Соціалістичною Народною Лівійською Арабською Джамахирією. У країні ліквідовано політичні партії й уряд, парламент у його класичній формі. Нею керують первинні народні збори, наділені законодавчою і виконавчою владою. З 1977 р. головним законодавчим органом є Загальний народний конгрес (скликається двічі на рік), куди входять секретарі районних народних зборів і представники громадських організацій.

2. Характеристика промисловості Німеччини.

Паливно-енергетична промисловість країни раніше спиралася на кам’яне вугілля, а тепер орієнтується на імпортну нафту. На території Німеччини багато нафто – й газопроводів. Виробництво електроенергії здійснюється на ТЕС і АЕС, причому основу електроенергетики складають ТЕС. На частку АЕС припадає 11% виробленої електроенергії.

Понад 80% кам'яного вугілля, на яке припадає 33% енергобалансу країни, видобувається в Рурському басейні, 10% - у Саарському, незначна частина - у Аженському басейні. Німеччина має великі поклади (понад 60 млрд. т.) бурого вугілля в районі Кельна. Власний видобуток нафти незначною мірою забезпечує потреби країни. Найбільші центри нафтопереробки - Кельн, Карлсруе, Інгольштадт, Гамбург. Німеччина є п'ятим за величиною в світі споживачем енергії. У 2002 році Німеччина була найбільшим у Європі споживачем електрики (512,9 терават-годин). Урядова політика спрямована на збереження невідновлюваних джерел і використання енергії з поновлюваних джерел, таких як сонячна енергія, енергія вітру, біомаса, гідроенергетика і геотермальна енергія. Також розвиваються енергозберігаючі технології. Уряд Німеччини планує, що до 2050 року половина потреби в електроенергії буде покриватися за рахунок енергії з поновлюваних джерел. У 2000 році уряд і німецька атомна промисловість оголосили про виведення з експлуатації всіх атомних електростанцій до 2021 року. Проте у 2010 році уряд відмовився від планів попереднього кабінету і вирішив продовжити роботу АЕС до 2030-х років  Чорна металургія базується в основному на власній, а також імпортній сировині. Металургійне виробництво зосереджено переважно в Рурі. 30 % його продукції йде на експорт. У Рурському басейні – головному районі чорної металургії – виплавляється понад 4/5 металу. Решту металу виробляють на заводах Саарського басейну. Заводи повного циклу є в Нижній Саксонії, Баварії (Зальцбах) і Бремені.

Кольорова металургія майже повністю споживає довізні руди, а також працює на вітчизняному та імпортному ломі кольорових металів. З галузей кольорової металургії виділяється за своїм значенням алюмінієва. Алюмінієві заводи розміщені коло теплових електростанцій у Рурі біля Кельна, в Ессені, Ферді, Норді, Гамбурзі та Штаде. Виплавка чорнової міді зосереджена в Гамбурзі та Рурі. Центри виробництва рафінованої міді - Гамбург, Люнен, Дуйсбург, Любек.

Машинобудування країни займає перше місце за кількістю зайнятих та часткою в експорті продукції (50 %). Підприємства машинобудування та металообробки є практично у всіх районах ФРН. Райони багатогалузевого машинобудування: Нижньорейнсько-Рурський, Штутгартський, Рейнсько-Иайнський. Найбільші центри машинобудування - Берлін, Мюнхен, Нюрнберг, Франкфурт, Кельн, Гамбург, Кіль, Бремен, Лейпциг, Дрезден, Магдебург. Розвинуте як важке металомістке машинобудування, так і наукомістке, що базується на наукових досягненнях. Особливо великого розвитку набула автомобільна промисловість. Всесвітньо відомі марки “Фольксваген” та “Мерседес” виробляються саме у ФРН.

За виробництвом автомобілів Німеччина займає перше місце в Європі. Число зайнятих у галузі складає понад 700 тис.осіб. В авіаційно-космічній промисловості Німеччини працює понад півтора сотень фірм, які виробляють весь спектр виробів і матеріалів, необхідних для створення сучасних літальних апаратів. Високий рівень розробок визначив провідну роль Німеччини у програмі створення винищувача генерації "4+" EF2000 "Тайфун", і розробці бойового гелікоптера "Тигр", а також її участь у космічних дослідженнях і створенні надсучасних зразків авіоніки. В цивільній авіапромисловості Німеччина також займає провідне місце, створюючи різноманітні типи повітряних суден - від легких гелікоптерів до дальномагістральних аеробусів.

Хімічна промисловість Німеччини за обсягами виробництва займає третє місце в світі після США і Японії. Вона використовує великі запаси сировини, які є в країні (вугілля, калійні солі, сірчасті руди, нафту, природний газ). Основними продуктами її виробництва традиційно є лікарські засоби, продукція органічної хімії, пластмаси, а також косметичні засоби. В цій області промисловості зайнято понад півмільйона робітників і фахівців. Половина продукції галузі йде на експорт. Найбільший район хімічної індустрії – Рур. Також великими центрами хімічної промисловості є Кельн, Лейпциг, Берлін, Дрезден, Франкфурт.

Легка і харчова промисловість поступається за своїм значенням перед галузями важкої промисловості. ФРН імпортує багато сировини для легкої промисловості, особливо для текстильної, найбільшої з її галузей. Більша частина текстильних підприємств зосереджена на заході країни, широким кільцем навколо Руру, орієнтуючись на збут продукції серед його великого населення. Здавна розвинута текстильна промисловість на південному заході у верхній течії Рейну та в Баварії. Загалом понад 80% підприємств текстильної галузі зосереджено в трьох землях - Північний Рейн-Вестфалія, Баден-Вюртемберг та Баварія. Швейна промисловість тяжіє до великих міст. Спеціалізованим центром взуттєвої промисловості є місто Пірмазенс у Рейнланд-Пфальці.

Білет №4