2. Типологія країн.

Кожна країна світу має свої неповторні особливості, але наявність рис, спільних з іншими державами, є підставою для виділення певних типів країн.

Тип країни — об'єктивно сформований і відносно стійкий комплекс властивих їй умов і особливостей розвитку, що характеризує її роль і місце у світовому співтоваристві на певному етапі розвитку.

Тип країни формує сукупність умов і особливостей розвитку, які у будь-яких істотних (вирішальних) типологічних рисах, з одного боку, споріднюють її з подібними до неї країнами, а з іншого — вирізняють з-поміж інших. Існування типів країн, їх історична еволюція є наслідком того, що країни розвиваються різними темпами, в різних умовах і різними напрямами.

Науково коректна типологія потребує максимально можливого диференціювання показників і пошуку їх унікальних поєднань. Завдання полягає у з'ясуванні подібного і типового для конкретної групи країн з-поміж інших. При цьому диференціація країн може не обмежуватися головними типовими ознаками, а тривати далі з метою з'ясування причин наявності цих ознак.

Існують різні типології, які враховують багато показників, що характеризують рівень економічного й соціального розвитку країн, а також історичні й політичні аспекти. Залежно від ознаки, покладеної в основу типології, виділяють такі основні класифікації країн:

— за площею;

— за чисельністю населення;

— за формою правління;

— за формою державного устрою;

— за ідеологічною орієнтацією;

— за формою державного режиму;

— за політичною структурою;

— за рівнем розвитку науки і техніки;

— за рівнем соціально-економічного розвитку.

Крім наведених основних видів типологій, існують класифікації за віддаленістю від моря, природно-ресурсним потенціалом, типом відтворення населення, рівнем урбанізації, національним складом населення тощо.

Білет № 16

1. Економіко-географічна характеристика Франції.

Основна частина території Франції розміщена в Західній Європі. Загальна довжина кордонів складає 2889 км. На північному сході Франція межує з Бельгією (620 км) і Люксембургом (73 км), на сході - з Німеччиною (451 км) і Швейцарією (573 км), на південному сході - з Монако (4,4 км) та Італією (488 км), на південному заході - з Іспанією (623 км) та Андоррою (56,6 км). На заході і півночі територія країни омивається Атлантичним океаном (Біскайською затокою і протокою Ла-Манш), на півдні - Середземним морем (Ліонським затокою і Лігурійським морем). Через протоку Ла-Манш (Па-де-Кале) межує із Великобританією. Також до складу держави входять острів Корсика в Середземному морі та заморські департаменти Французька Гвіана, Гваделупа, Мартиніка та Реюньйон.

Франція характеризується вигідним географічним положенням у західній частині Європи. Це третя країна Європи за площею (після Росії та України), а у Західній Європі - перша; володіє компактною конфігурацією території, схожою на шестикутник, за що французи називають свою країну "гексагоном". Франція має значну довжину берегової лінії, як в Атлантиці, так і у Середземному морі, що дозволило їй стати в минулому потужною морською країною і посісти провідне геополітичне місце в Європі, успішно конкуруючи в різні епохи з Іспанією, Голландією, Великобританію, Німеччиною.

Тривале геополітичне протистояння з останньою наразі змінилось співпрацею в рамках євроатлантичних структур. Сусідство із розвинутими європейськими країнами та географічна близькість колишніх колоній у північній та західній Африці дозволило Франції контролювати обширні ринки збуту власних товарів (зокрема продукції машинобудування та продовольства) і послуг. Сьогоднішня Франція входить до "Великої вісімки" та "Великої двадцятки" найрозвиненіших країн світу.