88. Поняття нотаріату. Права та обов'язки нотаріуса.

Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на

які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти,

що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії,

передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної

достовірності.

Стаття 4. Права нотаріуса

Нотаріус має право:

витребувати від підприємств, установ і організацій відомості

та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;

отримувати плату за надання консультацій правового

характеру, не пов'язаних із вчинюваними нотаріальними діями, за

вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій, за надання

додаткових інформаційно-технічних послуг;

складати проекти угод і заяв, виготовляти копії документів та

виписки з них, а також давати роз'яснення з питань вчинення

нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним

законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.

Стаття 5. Обов'язки нотаріуса

Нотаріус зобов'язаний:

здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього

Закону і принесеної присяги;

сприяння громадянам, підприємствам, установам і організаціям у

здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати

права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних

нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла

бути використана їм на шкоду;

зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з

вчиненням нотаріальних дій;

відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі його

невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно

до встановлених правил

дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та

архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження або знищення;

надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу

Міністерство юстиції України, Головного управління юстиції

Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим,

головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі

при здійсненні ними повноважень з контролю за організацією

діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального

діловодства;

постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках,

передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону,

проходити підвищення кваліфікації;

виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

89. Система і структура, порядок формування, основні функції судових і прокурорських органів сша, Франції і фрн.

В США існують дві судові системи: федеральна система і судова система штатів. Обидві вони очолюються верховними судами відповідно федерації і кожного штату. Судова система США відповідно до закону про судоустрій 1789 р. складається з трьох ланок: Верховного суду США, апеляційних судів (їх 12) і окружних судів (94). Військові суди складають особливу ланку федеральної системи. Федеральні суди створюються за рішенням конгресу, їх судді призначаються президентом за згодою сенату і залишаються на посаді, поки поводяться бездоганно (тобто довічно).

Справи по першій інстанції із застосуванням федеральних законів розглядають окружні суди загальної юрисдикції (у кримінальних і цивільних справах). В округах існують також спеціальні суди: податкові, митні, претензійні за позовами до уряду США та ін Апеляційні суди розглядають скарги на рішення окружних судів, апеляційний процес проходить, як і процес по першій інстанції

Головну роль в судовій системі США відіграє Верховний суд США. Він складається з 9 членів, включаючи голову, які призначаються президентом США за згодою сенату. Верховний суд є першою інстанцією по справах, де стороною є дипломати іноземних держав або штат, але в основному він виступає як апеляційна інстанція з елементами касації

Суди штатів можуть розглядати справи як за законами штатів, так і за федеральними законами (за звичайними справах останньою інстанцією є верховний суд штату, з питань конституційності - Верховний суд США). Суди формуються по-різному: судді обираються населенням, призначаються мерами міст, муніципальними властями, головам? вищестоящих судів. Список присяжних засідателів зазвичай складається муніципальними органами з участю різних об'єднання громадян, а для розгляду конкретної справи присяжні визначаються жеребкуванням.

Генеральний прокурор США, який очолює Міністерство юстиції США як доданий йому апарат і федеральні органи прокуратури, виконує такі функції, які в інших країнах покладено на прокуратуру, міністерство внутрішніх справ, органи контррозвідки і кримінального розшуку, тюремні відомства. Сфера діяльності федеральної прокуратури в США тому набагато ширше звичайної для прокуратури сфери кримінального переслідування і державного обвинувачення і не збігається з традиційних для європейських міністерств юстиції сфер повноважень.

Федералізм США зумовив існування трьох самостійних ланок прокуратури: федерального, штатного та місцевого. Кожна ланка має свої особливості в організації, комплектуванні і компетенції і діє в межах своєї територіальної та предметної юрисдикції. Штат має право на основі власної конституції або відповідного законодавства встановлювати організацію і визначати обсяг повноважень прокуратури в штаті, а федеральна служба функціонує на основі законів, прийнятих Конгресом США. Ні Генеральний прокурор США, ні підлеглі йому федеральні органи не вповноважені керувати прокуратурами в штатах.

Прокуратура на федеральному рівні - строго централізована ієрархія равозастосовуючих органів виконавчої влади, представлена Генеральним прокурором США і Прокурорами США

У Німеччині функціонує розгалужена судова система, яка не має якогось одного вищого судового органу ні у федерації, ні в землях. Це спеціалізована судова система. Крім конституційної юстиції - Федерального конституційного суду і конституційних судів земель - діють ще п'ять гілок правосуддя: загальна, адміністративна, трудова, фінансова та соціальна юстиція. Кожна гілка судової влади має свій верховний орган (верховний суд), який називається по-різному: Федеральна судова

палата (очолює систему загальних судів), Федеральний адміністративний суд, Федеральний фінансовий суд, Федеральний суд з трудових справ, Федеральний суд по соціальних справах.

Кожна гілка судової влади (крім конституційної юстиції має кілька інстанцій: чотири інстанції у загальних судів (ділянці шиї суди як нижча ланка, декілька земельних судів. Вищий земельний суд та Федеральна судова палата), три - у решти видів судів (крім дільничних).

Прокуратура в Німеччині, як і у Франції, не становить окремої системи, а діє при судах, перебуваючи в загальному підпорядкуванні міністра юстиції. Прокурори розслідують найскладніші справи за допомогою поліцейських служб і пред'являють звинувачення. По кримінальних справах судовий розгляд завжди, в тому числі у справах приватного обвинувачення, які порушуються самими потерпілими, здійснюється за участю прокурора. Прокурори вправі в певних випадках брати участь і у розгляді цивільних справ.