77. Органи внутрішніх справ у системі правоохоронних органів України.

Органи внутрішніх справ є невід'ємною частиною системи органів державного управління. При виконанні своїх функцій вони вступають в управлінські та інші відносини (внутрішні та зовнішні) з різними державними органами, громадськими об'єднаннями і окремими громадянами. Ці відносини можуть бути відносинами влади - підпорядкування, співробітництва, координації і узгодження.

Встановлена законодавством компетенція органів внутрішніх справ характеризується сукупністю покладених на них завдань і функцій, а також об'ємом конкретних правомочностей того чи іншого органу. Вона визначається загальними типовими і індивідуальними положеннями про те чи іншому органі внутрішніх справ, а також спеціальними законодавчими актами, що визначають обов'язки і права ряду органів, що функціонують в рамках системи МВС України. Так, компетенція міліції визначається Законом України «Про міліцію» компетенція та організаційні засади діяльності Державної автомобільної інспекції - Положенням про ДАІ, діяльність внутрішніх військ регламентується Законом України «Про внутрішні війська МВС України».

78. Система і структура органів внутрішніх справ.

Апарат МВС України складається з організаційно-структурних підрозділів, які залежно від завдань, призначення і виду функції є відповідно галузевими або функціональними. До галузевих відносяться Головні управління та управління, що реалізують основні функції (Головне управління кримінального розшуку, Головне управління державної служби боротьби з економічною злочинністю, Головне слідче управління та ін.) Функціональними є головні управління і управління, які здійснюють забезпечують функції (Головне управління кадрів, фінансово-економічне управління, управління охорони здоров'я та ін.) В цілому ж в структуру апарату МВС України входить:

1. Керівництво:

2. Апарат міністра;

3. Штаб (на правах головного управління);

4. Міліція по боротьбі з організованою злочинністю:

5. Кримінальна міліція:

6. Міліція громадської безпеки:

7. Укрбюро «Інтерполу» (на правах головного управління);

8. Головне слідче управління;

9. Відділ організації роботи дізнання в ОВС;

10. Головне управління кадрів;

11. Відділ міжнародних зв'язків;

12. Центр громадських зв'язків;

13. Управління державної пожежної охорони;

14. Державний департамент України з питань виконання покарань;

15. Головне управління внутрішніх військ;

16. Відділ військово-мобілізаційної роботи та ГО;

17. Другий спеціальний відділ;

18. Фінансово-економічне управління;

19. Контрольно-ревізійне управління;

20. Управління охорони здоров'я;

21. Відділ організації службового собаківництва;

22. Управління оперативного зв'язку;

23. Головне управління військового та матеріально-технічного забезпечення;

24. Господарське управління;

25. Управління капітального будівництва;

26. Інспекція технагляду та охорони праці;

27. Управління справами.

79. Основні напрями діяльності та повноваження органів внутрішніх справ.

Напрями:

• забезпечує державну політику боротьби зі злочинністю;

• визначає основні напрями діяльності підпорядкованих органів,

• підрозділів і установ, а також ефективні способи і методи виконання покладених на них завдань;

• організовує роботу ОВС по охороні громадського порядку на вулицях та інших громадських місцях, попередження та припинення адміністративних правопорушень;

• організовує здійснення ОВС профілактичних і оперативно-розшукових заходів щодо попередження, виявлення, припинення і розкриття злочинів, провадження дізнання та попереднього слідства;

• організовує та здійснює розшук громадян у випадках, передбачених законодавством та міжнародними договорами;

• організовує роботу ДАІ

• забезпечує здійснення державного пожежного нагляду

• забезпечує високу бойову і мобілізаційну готовність ОВС та внутрішніх військ, відповідно до закону бере участь в забезпеченні військового режиму чи надзвичайного стану в разі його введення на території Україні або в окремих місцевостях;

80. Органи досудового слідства і дізнання.

КПК

Стаття 101. Органи дізнання.

Органами дізнання є:

1) міліція;

1-1) податкова міліція - у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), а також у справах про приховування валютної виручки;

2) органи безпеки у справах, віднесених законом до їх відання;

3) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань проведення дізнання - у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівники Збройних Сил України при виконанні службових обов'язків або в розташуванні військової частини, а командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи або на військових об'єктах;

3-1) командири кораблів - у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків під час походу за межами України;

4) митні органи - у справах про контрабанду;

5) начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинених співробітниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

6) органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;

7) органи охорони державного кордону - у справах про порушення державного кордону;

8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

(В ред. 16.04.84, 20.03.85,17.06.92, 15.12.92, 05.02.98, 08.10.99, 15.05.2003, 20.01.2005, 17.11.2005)

Стаття 102. Органи досудового слідства.

Органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки.

81. Міліція Україні, її основні завдання і принципи діяльності.

Стаття 1. Національна міліція України

Національна міліція України (далі Міліція - це система озброєних служб та підрозділів органів внутрішніх справ України, головним завданням яких є забезпечення громадського порядку, виявлення, припинення, попередження і розкриття злочинів та адміністративних правопорушень.

Міліція є складовою частиною міністерства внутрішніх Україна.

Стаття 2. Основні завдання міліції

Основними завданнями міліції є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і

свобод, законних інтересів;

попередження правопорушень та їх припинення;

охорона і забезпечення громадського порядку;

виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

забезпечення безпеки дорожнього руху;

захист власності від злочинних посягань;

виконання адміністративних стягнень;

участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам,

сприяння у межах своєї компетенції державним органам,

підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на

них законом обов'язків.

Стаття 3. Принципи діяльності міліції

Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями та населенням.

Діяльність міліції є гласною. Вона інформує органи влади і

управління, трудові колективи, громадські організації, населення і

засоби масової інформації про свою діяльність, стан громадського

порядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією

засоби масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів

при її органах. Не підлягають розголошенню відомості,

становлять державну або службову таємницю.

У підрозділах міліції не допускається діяльність політичних

партій, рухів та інших громадських об'єднань, які мають політичні

ціль. При виконанні службових обов'язків працівники міліції

незалежні від впливу будь-яких політичних, громадських об'єднань.

82. Обов'язки та права співробітників міліції.

Стаття 10. Основні обов'язки міліції

Міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана:

1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

2) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини,

вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних

заходів, передбачених чинним законодавством;

3) приймати і реєструвати заяви та повідомлення про злочини та

адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення;

4) здійснювати досудову підготовку матеріалів за протокольною

формою, провадити дізнання у межах, визначених

кримінально-процесуальним законодавством; (Пункт 4 статті 10 із

змінами, внесеними Законом N 2484-12 від 19.06.92}

5) припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати

провадження у справах про них;

6) виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню

правопорушень, заходи в межах своєї компетенції заходів до їх

усунення; брати участь у правовому вихованні населення;

7) проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних

вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами,

щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до

кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі;

8) виконувати в межах своєї компетенції кримінальні покарання

та адміністративні стягнення;

9) розшукувати осіб, які переховуються від органів дізнання,

слідства і суду, ухиляються від виконання кримінального покарання,

пропали безвісти, та інших осіб у випадках, передбачених

законодавством;

Стаття 11. Права міліції

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається

право:

1) вимагати від громадян і посадових осіб, які порушують

громадський порядок, припинення правопорушень та дій,

перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці

усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні

порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати

передбачені цим Законом заходи примусу;

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень

документи, що засвідчують їх особу, а також інші документи,

необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і

контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

3) викликати громадян і службових осіб у справах про злочини

і в зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її віданні, в

разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати

їх приводу у встановленому законом порядку;

4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають

профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановлених

законодавством, виносити їм офіційне застереження про

неприпустимість протиправної поведінки;

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього

приміщеннях

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті,

речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати

документи і предмети, які можуть бути речовими доказами або

використані на шкоду їх здоров'ю;

7) складати протоколи про адміністративні правопорушення,

провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і

документів, застосовувати інші передбачені законом заходи

забезпечення провадження в справах про адміністративні

правопорушення;

8) у випадках, передбачених Кодексом України про

адміністративні правопорушення, накладати адміністративні

стягнення або передавати матеріали про адміністративні

правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських

судів, громадських об'єднань або трудових колективів;

9) проводити в порядку провадження дізнання і за дорученням

слідчих органів у кримінальних справах обшуки, вилучення, допити

та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального

законодавства;

10) здійснювати на підставах і в порядку, встановлених

законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-,

кіно-, відеозйомку і звукозапис, прослуховування телефонних розмов з

метою розкриття злочинів;

83. Застосування міліцією заходів фізичного впливу, спеціальних заходів і вогнепальної зброї.

Має право застосовувати заходи фізичного впливу, використовувати спеціальні засоби і вогнепальну зброю. Усім цим діям має передувати попередження про їх використання, якщо дозволяють обставини.

Без попередження можуть бути застосовані, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції. Не можна застосовувати до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку, інвалідам, дітям, крім випадків організованого збройного нападу або опору. У разі необхідності застосування, ці заходи не повинні перевищувати необхідне виконання завдань міліціонера, зводити до мінімального впливу на здоров'я або життя правопорушника. При нанесенні ушкоджень - забезпечити допомогу в короткі терміни. Після використання негайно повідомить начальника або прокурора ..

Мають право застосовувати для припинення правопорушення. Направляти спец. підрозділу міліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду в рамках розслідування кримінальних справ. У тому числі шляхом демонстрації засобів загрози або зброї.

Мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, водомети, службових собак. Для захисту, для відбиття нападу на будівлі або транспортні засоби, для затримання і доставки в міліцію або інше відповідної установи. Застосування - крайній захід.

Розділ 3 ЗУ «Про міліцію»

84. Контроль і нагляд за діяльністю міліції.

Стаття 24. Контроль за діяльністю міліції

Контроль за діяльністю міліції здійснюють Кабінет Міністрів

Україна, Міністр внутрішніх справ України і в межах своєї

компетенції ради.

Місцеві ради, здійснюючи контроль за роботою міліції, не втручаються в її оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та

адміністративну діяльність.

Стаття 25. Нагляд за дотриманням законності в

діяльності міліції

Нагляд за дотриманням законності в діяльності міліції

здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

85. Принципи, організаційні форми та види діяльності адвокатури.

Стаття 4. Принципи та організаційні форми діяльності адвокатури

Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності.

Адвокат має право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати - про одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, пов'язані з їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території Україні, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках, мають печатку і штамп зі своїм найменуванням.