Предмет, обкєт та функції політичної економії

В сучасних умовах об'єктом політичної економії є економічне життя суспільства, тобто його економіка, а економіка— це суспільне виробництво.

Предметом політичної економії є економічні відносини людей в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами та політичними, ідеологічними, соціальними інститутами суспільства.

Політекономія виконує такі основні функції:

1) пізнавальну - полягає в розкритті сутності економічних законів та категорій і форм їх вияву, механізму їхньої дії;

2) практичну - зводиться до наукового обґрунтування економічної політики держави

3) виховну (ідеологічну) - вона покликана формувати новий тип економічного мислення, сучасний світогляд людини;

4) методологічну - політекономія виступає як теоретичний фундамент цілого

5) прогностичну - виявляється у розробці наукових основ передбачення перспектив соціально-економічного розвитку в майбутньому.

Зародження та розвиток економічної теорії

Назва "економіка" виникла з поєднання двох слів грецького походження ойкос - будинок, господарство і "логос" закон. Уперше цей термін застосував Арістотель 3 ст до н е

Термін "політична економія" вперше застосував французький економіст Монкретьен у своїй праці "Закони суспільного господарства Назва науки - "політекономія" - походить від поєднання трьох давн. грецьких слів: "політея" - суспільний, державний устрій і вже згадуваних ойкос" - господарство та "номос" — закон, що в сукупності означає: наука про закони ведення суспільного господарства.

Напрямки ПЕ

1-меркантилісти(16-17ст т.Мен, стафорд, монкретьен,посошков)-торгівля-джерело багатства

2-фізіократи(17-18 кене)питання про поход багатства з сфери обігу в сфер виробництва

Засновник класичної ПЕ-В.Петті

Ек школа(сміт.рікардо-обєкт досл -виробництво)

3)марксизм 19-20 ст маркс енгельс

4)меркантилізм менгер і візер 19-20ст

Школи:неокласицизм,кейнсіанство,інституціоналізм,неокласичний

4. Економічні закони і категорії політичної економії.

Економічні категорії - це найбільш загальні, логічні поняття, теоретичне вираження економічних явищ і процесів, які реально існують.

Сутність економічної категорії визначається такими критеріями:

• відображає не природні властивості речей і предметів, а характерну властивість певної системи (елементу, ланки) економічних відносин людей;

• має об'єктивний характер

• має історичний характер

Економічний закон виявляє суттєві, стійки і необхідні причинно-наслідкові звязки і взаємозалежності даного економічного процесу

Економічна наука класифікує економічні закони наступним чином:

• всезагальні закони, які властиві будь-якому типу економічної системи

• особливі економічні закони – у кількох

• специфічні економічні закони - діють лише в умовах певного економічного ладу

• стадійні - діють на певній стадії суспільного способу виробництва

5. Місце політичної економії в системі економічних наук

Політична економія с фундаментальною базою усього комплексу економічних наук - галузевих, міжгалузевих і функціональних.

Галузеві економічні науки - економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі.

Міжгалузеві економічні науки — економічна географія, демографія, теорія управління, економіка природокористування.

Функціональні економічні науки - фінанси, кредит, прогнозування, маркетинг, менеджмент.

Також політична економія пов'язана з історико-економічними (історія, економічна історія, історія економічних вчень), інформаційно-аналітичними (статистика, інформатика), соціально-політичними (філософія, соціологія), природничими (математика, фізика) науками.

Економічна система, їі сутність і структурні елементи

Економічна система — це об'єктивна єдність закономірно пов'язаних між собою явищ і процесів економічного життя.

ознаки економічної системи:

- цо виробляти і в яких обсягах;

- як виробляти

- для кого виробляти

Основні складові економічної системи:

1) продуктивні сили - сукупність засобів виробництва,

2) економічні відносини — це відносини між людьми з приводу виробництва,

3) господарський механізм - сукупність форм і методів регулювання

Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації суспільного розвитку.

У вітчизняній політичній економії тривалий період панував формаційний

Формаційний підхід передбачає, що розвиток людського суспільства відбувається як послідовна зміна одного способу виробництва іншим:

- первіснообщинний;

- рабовласницький;

- феодальний;

- капіталістичний;

- комуністичний.

Цивілізація - історично конкретний стан суспільства, який характеризується

досягнутим рівнем продуктивних сил, особливою формою виробництва і відповідною

духовною культурою людей.