50. Паливні ресурси як об єкт кадастру.

В Україні виявлено великі поклади паливних ресурсів. З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні — кам'яне і буре вугілля, нафта, природний газ. Серед них провідне місце належить кам'яному та бурому вугіллю, промислові запаси якого становлять 45,8 млрд т. Основні поклади кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому (98%) та Львівсько-Волинському (2%) басейнах.

Найбільшим і найважливішим є Донецький кам'яновугільний басейн. Він розміщений на територіях Луганської, Донецької, Дніпропетровської і частково у Полтавській та Харківській областях (мал. 21). Вугілля тут добувають з XVIII ст. Нині загальна площа Донецького кам'яновугільного басейну становить 50 тис. км кв, промислові запаси — 43,2 млрд т. Тут виявлено коксівне (на його частку припадає близько 30% загальних запасів), газове і енергетичне вугілля — антрацити.

51. Рудні родовища як об єкт кадастру.

Україна має великі поклади залізовмісної сировини. Промислові запаси її становлять 26,3 млрд т. Це переважно руди метаморфічного походження (залізисті і магнетитові кварцити), пов'язані з Українським щитом, і руди осадового походження (бурі залізняки), пов'язані з Керченським півостровом. Родовища залізної руди в Україні зосереджуються в залізорудних районах і залізорудних басейнах. Всього відомо 52 родовища, з них розробляється 28. Найбільшим залізорудним басейном є Криворізький. Басейн простягається вузькою смугою з півночі на південь на 100 км (завширшки 2-7 км) вздовж річок Інгулець, Саксагань та Жовта. Друге місце за запасами залізних руд в Україні посідає Кременчуцький залізорудний район, відкритий у 1924-1928 рр. У його межах знаходиться п'ять окремих родовищ.Великі поклади сировини для чорної металургії виявлено у Білозерському залізорудному районі Запорізької області.

52. Нерудні ресурси як об єкт кадастру.

В Україні є великі поклади високоякісної гірничо-хімічної сировини — калійних і магнієвих солей, кухонної (кам'яної) солі та ін.

Родовища калійних солей розташовані у Передкарпатті: Стебницьке, Доброгостівське, Бориславське (Львівська обл.), Калусько-Голинське (Івано-Франківська обл.) та ін. (мал. 23). Вони є сировиною для виробництва калійних добрив. Магнієві солі зосереджені у двох регіонах: Передкарпатському та Північнокримському. У першому — запаси магнію пов'язані з калійними солями, у другому — з солоними озерами Криму. Найбільш якісна сировина зосереджена в Калусько-Голинському та Сиваському родовищах, поклади яких розробляються. Сполуки магнію застосовують у каучуковій промисловості, для виготовлення паперу, вогнетривких виробів, у медицині.

Україна має великі поклади кам'яної (кухонної) солі. За ступенем чистоти вони належать до найякісніших у світі. Основні поклади є в Донбасі, Придніпровській низовині, Передкарпатті та Закарпатті.

53. Інформаційна база кадастру мінерально-сировинних ресурсів.

Мінеральні ресурси, як і всі природні ресурси, є основним багатством суспільства. Від інших видів ресурсів вони відрізняються тим, що визначають характер відтворення мінерально-сировинної бази промисловості. Врахування цих особливостей є обов'язковим під час складання кадастру.Найголовніша особливість полягає в тому, що мінеральні ресурси не поповнюються природою. Відтворення мінерально-сировинної бази може відбуватися тільки шляхом виявлення та промислового освоєння нових родовищ корисних копалин.Здебільшого родовища корисних копалин комплексно використовують, отож мінерально-сировинні ресурси є найважливішою умовою найефективнішого розвитку мінерально-сировинної бази.

54. Паспорт родовищ корисних копалин як основа інформаційної бази мінерально-сировинних ресурсів.

Підставою для складання державного кадастру є паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється окремо для кожної групи корисних копалин. Форма паспорта, методичне керівництво щодо складання паспортів та інструкція з ведення державного кадастру розробляє і затверджує Державний Комітет України з питань геології та використання надр. Комітет здійснює також організацію та методичне керівництво веденням державного кадастру, а також збір, облік, систематизацію, зберігання, обробку та надання даних державного кадастру зацікавленим користувачам.

57. Державний облік мінерально-сировинних ресурсів,їх суть і значення.

Державний комітет України по геології і використанню надр (Держкомгеології України) є центральним органом державного правління, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин (згідно з Кодексом про надра) містить відомості щодо кожного родовища, зачисленого до Державного фонду родовищ корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його геолого-економічної оцінки, а також відомості щодо кожного прояву корисних копалин.

Державний Комітет України з питань геології та використання надр щорічно готує аналітичний звіт щодо стану державного фонду корисних копалин і ресурсів. Обліку в державному кадастрі підлягають усі відкриті родовища корисних копалин на території України незалежно від обсягів їхніх запасів, стану розвіданості, освоєння і відомчої належності, а також прояви корисних копалин.