- •32. Суть і призначення кадастру природно-лікувальних ресурсів.
- •33. Принципи поділу природних мінеральних вод України на бальнеологічні групи.
- •41. Порядок створення і ведення кадастру природно-лікувальних ресурсів.
- •50. Паливні ресурси як об єкт кадастру.
- •51. Рудні родовища як об єкт кадастру.
- •52. Нерудні ресурси як об єкт кадастру.
- •53. Інформаційна база кадастру мінерально-сировинних ресурсів.
- •58. Підстава для державного обліку мінерально-сировинних ресурсів,їх суть і значення.
- •60. Основні вимоги до контролю за правильністю обліку і стану використання запасів корисних копалин.
- •62. Суть державного кадастру території та об єктів природно-заповідного фонду.
41. Порядок створення і ведення кадастру природно-лікувальних ресурсів.
Для створення і ведення Кадастру використовуються відомості з документованих джерел інформації, зокрема:
про медико-біологічну оцінку (бальнеологічний висновок) якості та цінність природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання - за даними МОЗ;
про природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування кліматичними умовами, їх екологічні та інженерно-геологічні характеристики - за даними МОЗ і Мін еко ресурсів;
про експлуатаційні запаси, обсяги видобутку, підготовки, переробки та характер використання родовищ лікувальних підземних мінеральних вод, лікувальних грязей та інших корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, - за даними Державного фонду родовищ корисних копалин;
про географічне положення природних лікувальних ресурсів - за даними Державного картографо-геодезичного фонду.
Для створення і ведення Кадастру може використовуватися інформація, одержана шляхом проведення спеціальних натурних спостережень, аналітичних робіт тощо.
42. Перелік відомостей для реєстрації природно-лікувальних ресурсів.
До Кадастру включаються відомості у формі текстових, цифрових та графічних (картографічних) матеріалів щодо видів (типів) природних лікувальних ресурсів: мінеральні і термальні води, лікувальні грязі та озокерит, ропа лиманів та озер, морська вода, природні об'єкти і комплекси із сприятливими для лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань кліматичними умовами.
43. Інформаційна база кадастру природно-лікувальних ресурсів.
Інформаційною базою для ефективного управління визначення та використання ПЛР, ведення статистики, підтримки інвестиційної політики повинен стати Державний кадастр природних лікувальних ресурсів ( Кадастр ) , ведення якого передбачено Законом України "Про курорти". За статтею 37 Закону "Державний кадастр природних лікувальних ресурсів України є системою відомостей про кількість, якість та інші важливі з точки зору лікування та профілактики захворювань людини характеристики всіх природних лікувальних ресурсів, що виявлені та підраховані на території України, а також можливі обсяги, способи та режими їх використання."
На сьогодні створення Кадастру знаходиться на початковій стадії. Його функціонування буде мати прикладне значення для державних структур, установ практичної охорони здоров'я і санаторно-курортної мережі, суб'єктів підприємницької діяльності - користувачів природних лікувальних ресурсів. Кадастр стане інформаційно-координуючим центром з розв'язання проблем використання природних лікувальних ресурсів. Інформація Кадастру дасть можливість більш ефективно використовувати природні лікувальні ресурси, здійснювати моніторинг показників їх безпечності та якості.
44. Основні принципи поновлення кадастрової інформації щодо природно-лікувальних ресурсів.
Поновлення кадастрової інформації по об'єкту здійснюється при зміні користувача природного об'єкту, що відноситься до лікувальних ресурсів, зміні користувача, меж або призначення земельної ділянки, на якій розташований даний об'єкт.
45. Основні принципи поновлення інформації щодо експлуатації природно-лікувальних ресурсів.
Поновлення відомостей Кадастру щодо експлуатаційних запасів, обсягів видобутку та характеру використання родовищ корисних копалин, що належать до природних лікувальних ресурсів, здійснюється після відповідних геологічних робіт.
46. Основні принципи поновлення інформації щодо фізико-хімічного складу природно-лікувальних ресурсів.
Поновлення відомостей Кадастру щодо фізико-хімічного складу та санітарно-мікробіологічних показників мінеральних вод здійснюється щорічно. Поновлення відомостей Кадастру щодо фізико-хімічного складу та санітарно-мікробіологічних показників морської води, лікувальних грязей (пелоїдів) та бішофіту здійснюється не рідше ніж раз на п'ять років.
47. Умови використання кадастрової інформації про природно-лікувальні ресурси.
Дані щодо розташування природних лікувальних ресурсів, відповідності їх сучасного стану показникам безпечності та якості є загальнодоступними.
Оприлюднення кадастрової інформації здійснюється на офіційних сайтах МОЗ.
За запитами інформація, що міститься у Кадастрі, надається центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання та іншим
особам, що зацікавлені в кадастровій інформації.
Відомості Кадастру надаються центральним і місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування
безоплатно.
48. Кадастр мінерально-сировинних ресурсів,його суть і зміст.
Сучасний кадастр мінеральних ресурсів є систематизованою науково обґрунтованою сукупністю вірогідних відомостей щодо обліку, рівня промислового використання запасів корисних копалин і господарської діяльності гірничодобувних підприємств, економічної оцінки родовищ корисних копалин і перспектив розширення мінерально-сировинної бази промисловості.
49. Мінерально-сировинні ресурси України,їх види і значення.
Мінерально-сировинні ресурси — це корисні копалини, які видобувають із надр Землі і використовують у різних галузях виробництва.
Україна добре забезпечена багатьма мінерально-сировинними ресурсами. Тут відомо понад 90 видів корисних копалин, відкрито близько 8000 родовищ. З розрахунку на порівняльну одиницю площі корисних копалин видобувається в 10 разів більше, ніж загалом у світі. Однак видобуваються мінерально-сировинні ресурси не завжди раціонально — в надрах часто залишається і втрачається 20-80% корисних копалин. Мінерально-сировинні ресурси поділяють на три великі групи: паливні (горючі), рудні (металеві), нерудні (неметалеві). Розміщення мінерально-сировинних ресурсів безпосередньо пов'язане з особливостями геологічної будови території України. Досить добре вивчені умови залягання, запаси, хімічний склад корисних копалин, їх механічні характеристики, найбільш ймовірні райони пошуку та розвідування нових родовищ. У межах України зосереджено великі запаси марганцевих, залізних руд, урану, коксівного вугілля, каолінів, вогнетривких глин, самородної сірки, кухонної та калійної солей, цементної сировини. За масштабами і якістю цих мінерально-сировинних ресурсів Україна посідає помітне місце серед країн світу і може значну їх кількість експортувати.
