
Синтез АТФ
а) Процеси синтезу АТФ можуть проходити: в цитоплазмі (гліколіз), мітохондріях (дихання), в хлоропластах (світлова фаза фотосинтезу), на плазматичних мембранах деяких бактерій (хемосинтез).
б) У рослинній клітині синтез АТФ проходить у мітохондріях і хлоропластах, в тваринній - у мітохондріях. Синтез АТФ у мітохондріях відбувається на кристах, в хлоропластах - на мембранах тилакоїдів
• Хлоропластна АТФ вся використовується в стромі хлоропластів на побудову глюкози під час темнової фази фотосинтезу і на біоенергетичні процеси клітини не витрачається. Тому в рослинних клітинах є мітохондрії, де глюкоза розщеплюється і виробляється АТФ на потреби клітини.
Оновлення АТФ
АТФ надзвичайно швидко оновлюється. У людини, наприклад, кожна молекула АТФ розщеплюється і знову відновлюється близько 2400 разів за добу; середня тривалість її життя менше 1 хвилини. Синтезована АТФ по каналах ендоплазматичної сітки направляється в ті частини клітини, де виникає потреба в енергії.
Біологічна роль АТФ
АТФ є універсальним хімічним акумулятором енергії в клітині.
Біосинтез білка
Значення біосинтезу білка:
а) Процес біосинтезу білка є універсальним для всіх живих організмів видом пластичного обміну. Всі клітини живих організмів здатні синтезувати білки.
• Морфологічні, анатомічні і функціональні особливості будь-якої клітини і організму в цілому визначаються структурою специфічних білків, що входять до складу клітини. В кожному виді клітини містяться специфічні білки, властиві тільки даному виду клітин.
б) Біосинтез білка йде інтенсивно в період росту і розвитку організму, а також у тих клітин, які синтезують ферменти, гормони та інші білкові речовини. У всіх інших клітинах біосинтез білка йде менш інтенсивно, але проходить постійно.
• В процесі нормальної життєдіяльності білки поступово денатуруються, порушується їх структура і функції, а тому такі молекули білків негайно видаляються з клітини й замінюються новими. Так зберігається життєдіяльність клітин.
в) Здатність до синтезу тільки певно визначених білків є спадковою властивістю організмів і зберігається протягом усього життя.
2. Загальні відомості про біосинтез білків
а) Відмінність одного індивідуального білка від іншого визначається його первинною структурою, тобто природою і послідовністю розміщення амінокислот у поліпептидному ланцюгу.
• Усі амінокислоти, що входять до складу білкових молекул, поділяються на замінні і незамінні.
б) Синтез білка - формування складної молекули білка з амінокислот-мономерів. Цей процес відбувається за схемою: ДНК -> РНК -> білок. На ДНК записана інформація про білки. ДНК зберігає і передає інформацію про структуру білка молекулі білка, що синтезується, через іРНК.
в) Рослини, використовуючи сполуки Нітрогену, здатні синтезувати всі необхідні їм амінокислоти - замінні, і незамінні. Таку ж здатність мають і частина мікроорганізмів.
г) В організмі людини і тварин можуть синтезуватись тільки замінні амінокислоти, а незамінні вони одержують лише з їжею. Білки їжі спочатку розщеплюються до амінокислот, які потім надходять до клітини, де і синтезуються певні білки.
• Тварини і гриби для синтезу замінних амінокислот також використовують нітрогенновмісні сполуки.
д) Синтез кожної з 20 основних амінокислот - це складний багатоступеневий процес, який каталізується багатьма ферментами і проходить з використанням енергії АТФ.
3. Генетичний код
а) Основна роль у визначенні структури білка, що синтезується, належить ДНК. У молекулі ДНК міститься інформація про первинну структуру білків даної клітини.
• Ділянку ДНК, яка містить інформацію про первинну структуру будь-якого білка, називають геном. У молекулі ДНК міститься кілька сотень генів.
б) Генетичний код - це єдина для всіх живих організмів система збереження спадкової інформації. Являє собою зашифрований у молекулах ДНК та РНК запис будови амінокислот білків у клітині. Це певна послідовність нуклеотидів у молекулах нуклеїнових кислот, яка визначає порядок введення амінокислотних залишків у поліпептидний ланцюг під час його синтезу.
в) Кожна амінокислота в поліпептидному ланцюгу кодується певною послідовністю трьох мононуклеотидів - триплетів, послідовно й неперервно розташованих у молекулах ДНК. Такий генетичний код називають триплетним, а групу з трьох нуклеотидів - кодоном.
г) Чотири різні нуклеотиди ДНК (А, Т, Г, Ц) або РНК (А, У, Г, Ц) можуть створювати 64 комбінації, що дає змогу кодувати 64 типи амінокислот (43 = 64), а цього цілком досить, щоб закодувати 20 основних амінокислот.
• Тому окрема амінокислота може кодуватись одним, двома або кількома різними триплетами. Це має важливе біологічне значення, оскільки підвищує надійність генетичного коду.
д) Основні властивості генетичного коду:
• Кожна амінокислота кодується послідовністю з трьох нуклеотидів, яка називається триплетом, або кодоном.
• Код є універсальним, бо єдиний для всіх організмів, які існують на Землі.
• Один триплет кодує тільки одну амінокислоту (код однозначний).
• Код є виродженим: одна амінокислота може кодуватися більше ніж одним кодоном - одним, двома і більше триплетами (до 6).
• Код не перекривається: зчитуються кодони один за одним, з однієї певної точки в одному напрямку.
• Між генами існують ділянки - спейсери, - які не несуть генетичної інформації і лише відокремлюють одні гени від інших.
є) У коді є триплети, так звані стоп-кодони, що означають припинення синтезу одного поліпептидного ланцюга (УАА, УАГ і УГА). Необхідність таких триплетів зумовлена тим, що в ряді випадків на іРНК синтезуються кілька поліпептидних ланцюгів. Визначає початок синтезу білка триплет АУГ.
Структури та речовини, що беруть участь у біосинтезі білків:
а) ДНК - зберігає і передає інформацію про первинну структуру білка (а також про будову рРНК і тРНК). Безпосередньої участі у біосинтезі не приймає!
б) іРНК - копіює спадкову інформацію з ділянки молекули ДНК-гена і переносить її до місця збирання поліпептида.
в) тРНК - приєднує амінокислоти і переносить їх в рибосоми, утримує воєдино комплекс іРНК-поліпептид.
г) рРНК - структурна основа рибосоми (входить до складу рибосоми)
д) Рибосоми - органели, в яких проходить біосинтез білка (білко-синтезуючий апарат). Об'єднуються на іРНК в полірибосоми.
є) Ферменти - біокаталізатори, що приймають участь в синтезі ДНК, РНК, в утворенні первинної структури молекули білка.
є) Амінокислоти - мономери білка, їх 20.
ж) АТФ - енергоносій, енергія АТФ використовується в процесі побудови молекули білка.
з) Ендоплазматична сітка - на гранулярній ЕПС розміщені рибосоми, проходить синтез молекул білка. В каналах ЕПС формується вторинна, третинна і четвертинна структура білка.