Тесты модульного контроля по дисциплине «Этнографии Украины» Вариант 1.

1.Визначити головні поняття етнології «етнос», «етнікос», «етнофор».

2.Історико-етнографічне районування України: проаналізувати

стан розробки питання.

3. Господарсько-культурний тип це:

1)тип культури ,який склався внаслідок схожих природних умов проживання та спільних видів господарської діяльностію ;

2) територі, в межах якої етноси виробили спільність у господарських традициях ;

3) пристосування своєї культури до найбільш вдалого засобу гоподарства;

4) категорія, що визначає господарську спеціалізацію будь-якого народу.

2. Автором першої етнографічної програми, яка була створена в Україні у 1779 р. був:

1) Г.Боплан; 3) Ф.Туманський;

2) Г.Новицький; 4) І.Котляревский.

3. Знайдите народ, який не підпадає в слідуючу лінгвістичну групу:

1) молдавани; 3) італійці;

2) іспанці; 4) кельти.

4. В Південь України як історико-етнографічний район включаються:

1) Одеська,Миколаївська,Виницька області та Крим;

2) Дніпропетрівська,Херсонська,Одеська,Миколаївська області та Крим;

3) Херсонська область та Крим, більші частини Одеської,Миколаївської,Запоріжської та Донецької області.

4) Херсонська,Одеська, Миколаївська області.

5.Сильні язицькі мотиви простежуються в традиційних календарних обрядодіях українців:

1) Великдень; 3) День Миколи;

2) Зелени свята (Троїца); 4) День Олександра.

Варіант 2.

1. Дати характеристику та розкрити зміст термінів: “етнічна група”, «Субетнічна группа», «Етнографічна группа».

2. Метод компонентного аналізу передбачає:

1) кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявлянням звязків між ними;

2) упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності,навіть системи;

3) шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей;

4) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур.

2. В “Повести временных лет” не знайти відомості про:

1) полян;

2) улічів;

3) половців;

4) басків;

3. Видатним дослідником української культури, який жив та процював в кінці 19 –ого на початок 20-ого ст. був:

1) М.Максимович;

2) І.Франко;

3) Ф.Туманський;

4) Д.Зеленін.

4. Вкажите етнічну групу України , яка характеризується дисперсним характером розселення та білінгвизмом культури:

1) вірмени;

2) угорці;

3) поляки;

4) ссловаки.

5. «Братчина», «престол», «храм», «складка» це:

1) традиційні форми шлюбного спілкування молоді;

2) традиційні колективні трапези-свята української громади;

3) усталені форми взаємодопомоги;

4) традиційні обрядодії, які повязані з шануванням предків.

Варіант 3.

1. Проаналізувати специфічність предмету та методу етнології.

2. Черкеси: проблеми походження та етнічної історії субетнічної групи.

3. Типологічніий метод передбачає:

1) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2) упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи олнопорядкових явищ як певної цілісности, навіть системи;

3) кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків між ними;

4) шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

2. До міфологічного напрямку в етнології не можна віднести:

1) О.Потебню;

2) Я.і В.Грімм;

3) М.Зібера;

4) Ф.Буслаєва.

3. За «Повестью временных лет” на терені України знаходилось одне із перерахованих племен:

1) біли хорвати;

2) албанці

3) вісляне;

4) вятичі.

4. Карпати як історико-етнографічний район характеризується присутністю багатьох субетнічних груп українців,зазначте в наступної низькі,які проживають в іншому районі:

1) лемки; 3) гуцули;

2) русіни; 4) литвини.

5. «Дивень», «лежень», «теремок», «гільце» це:

1) обрядове печиво,яке українці робили на Різлво;

2) страви повсякденної кухні українців;

3) обрядово-весільне печиво українців;

4) обрядове печиво, яке українці готували на Великдень.

Варіант 4.

1. Дати оцінку джерельної бази української етнології та ії гносеологічним можливостям.

2. Поліщуки: проблеми походження та формування своєрідності субкультури.

3. Порівняльно-історичний метод передбачає:

1) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2) кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків миж ними;

3) упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

4) шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

2. До структуралістичної школи не можна віднести одного з нижеперерахованних вчених:

1) А.Радкліф-Браун;

2) К.Леві-Строс;

3) В.Пропп;

4) С.Артюнов.

3. Вкажите народ, який не входить в наступну низку за конфесійними ознаками:

1) евреї; 3) хазари;

2) курди; 4) тати.

4. Серед нижевказаних субетнічних груп українців,вкажите одну походження якої повязано з Середньою Наддніпрянщиною:

1) черкаси; 3) бойки;

2) литвини; 4) русіни.

5. Якеіз свят не входило до традиційних свят веснянного циклу:

1) Свято жаворонків;

2) Благовіщення;

3) Св.Юрія;

4) Св.Миколи.

Варіант 5.

1. Зробити порівняльний анализ джерельних баз етнології та археології.

2. Бойки: визначити питання походження субетносу.

3. Повним комплексом ознак етносу можна вважати:

1) спільні походження та назви;

2) існування власної держави;

3) єдність походження, мови, культури,території та самосвідомості;

4) наявність спільних територіїю,мови та самоназви.

2. До складу Поділля входять слідуючи області України:

1) Виницька, Хмельніцька, східна частина Тернопільскої, північна Одеської та Миколаївської, західна Кіровоградськой;

2) Виницька, Одеська та Миколаївська;

3) Київська, Житомирська та Черкаська;

4) Запорізька, Херсонська та Дніпропетрівська.

3. Південно-Західній відділ Російського Географічного товариства в 1872-1876 рр. Очолював:

1) Р.Шухевич; 3) М.Сумцов;

2) Д.Яворницький; 4) П.Чубинський.

4. Болгари компактно проживають на терені України в слідуючих місцевостях:

1) Сумська область, Кіровоградська та республика Крим;

2) Буджак,Буго-Дністровське межиріччя,Крим,Приазовє;

3) між Дністром та Дунаем,у нижньому Наддніпровї, повздовж

р.Десна та Припять;

4) на Поділлі, Середньої Наддніпрянщині та Буковині.

5. Українці спеціально на дні Андрія готували:

1) сані; 3) плачинду;

2) балабушки; 4) чюрингу.

Варіант 6.

1. Обгрунтувати доцільність використання порівняльно-історичного методу в української етнології та його можливостей.

2. Лемки:проаналізувати питання походження та

особливості культури.

3. «Субетнічна группа» це:

1) частина етносу, яка потрапила до іншої держави;

2) частина етносу, яка стала ядром його формування;

3) частина етносу,яка внаслідок особливостей історичного розвитку на певної теритоії набула своєрідних ознак мови, культури та самосвідомости;

4) частина народу, яка внаслидок тривлих контактів змінила свій господарсько-культурний тип.

4. До складу українського Полісся та Волині як історико-етнографічного району не входят слідуючи області України:

1) Житомирська; 3) Чернігівська;

2) Рівненська та Київська; 4) Черновицька.

5. Етнографічними студіями з духовної культури східних словян і, зокрема-українців, а також експедиційними обстеженнями Слобожанщині наприкінці 19-ого ст. займався:

1) Р. Шухевич; 3) П.Рябков;

2) М.Сумцов; 4 ) П.Чубинський.

6. Молдавське населення України можна називати:

1) субетнічною групою; 3) етносоціальним організмом;

2) етнічною групою; 4) етнографічною групою.

7. Приміщення в традиційній (2-х камерній) хати українців мали назву:

1. сіни та хата;

2. хата та комора;

3. сінці та горниця;

4. хата та прихожа.

Варіант 7.

1. Проанализувати можливості комплексного та структурно-функціонального методу в українськоій етнології.

2. Русини: визначити групу згідно існуючих типологій етнічних спільностей.

3. Українська етнографія як наука сформувалася:

1.) в кінці 19-на початку 20-ого ст.;

2.) на початку 19-ого ст.;

3.) в першої половині 19-ого ст.;

4.) в кінці 1920-х рр..

2. «Етнофор» це поняття, яке визначає:

1) етнічну групу ,яка опинилася поза межами своєї держави;

2) носія певної етнічної культури;

3) етнічну культуру,яка відчула значний вплив з боку інших;

4) людину,яка втратила звязки зі своєю культурою.

3. Серед слідуючих вчених визначити одного,кого не можна називати еволюціонистом за його теоретичні погляди на культуру:

1) Е.Тайлор; 3) К.Леві-Строс;

2) М.Зібер; 4) Л.Морган.

4. Греки утворили анклави в наступних регіонах України:

1) Наддніпрянщина та Слобожанщина;3) Крим та Волинь;

2) Поділля та Карпати; 4) Крим та Приазовє.

5. Головним господарсько-культурним типом в Україні 19-початку 20-ого ст. був:

1) мислівство на морську тварину;

2) рільництво;

3) напівкочове та стаціонарне скотарство;

4) ручне землеробство.

Варіант 8.

1. Визначити своєрідність польового методу в етнології.

2. Литвини: проаналізувати походження та своєрідність групи.

3. До типів міжетнічних звязків в етнології відносяться:

1) акультурація,асиміляція та інтеграція;

2) сепарація та міксація;

3) дисперсія та інтерфиренція;

4) консолідація і амальгація.

2. До складу українського Полісся та Волині як історико-етнографічного району не входят слідуючи області України: 1)Житомирська;

2) Рівненська та Київська;

3) Чернігівська;

4) Черновіцька.

3. Етнографічними студіями з духовної культури східних словян і, зокрема – українців,а також експедиційними обстеженнями Слободанщині наприкінці 19-ого ст. займався:

1) Р.Шухевич;

2) М.Сумцов;

3) П.Рябков;

4) П. Чубинський.

4. Молдавське населення України можна назвати:

1. субетнічною групою;

2. етнічною групою;

3. етносоціальним організмом;

4. етнографічною групою;

5. Приміщення в традіційній (2-х камерній) хаті українців мали назву:

1. сіни та хата;

2. хата та комора;

3. сінці та горниця;

4. хата та прихожа.

Варіант 9.

1. Пояснити періодизацію розвитку української етнології.

2. Охарактеризуйте внесок П. П. Чубинського в українську етнографію.

3. Слідуючи лінгвистичні групи поєднюються за генеалогічним принципом. Вкажити одну з них, яка є винятковою:

1) тюркська; 3) романська;

2) армянська; 4) лето-литовська.

4. Знайдить помілкове ствердження:

1. в 1920-ті роки українська етнографія набуває свого яскравого розвитку в діяльності комісій ВУАН;

2. випускник Києво-Могилянскої академії... створив одну з перших етнографічних монографій в першой чверті 18-ого ст.;

3. перша етнографічна програма в Україні була створена у 1777 р. Ф.Туманським;

4. М.Ф.Сумцов в 1890 році вперше в української етнографії на науковому рівні звернувся до культурно-побутової своєрідності поляків України.

5. На Півдні України протягом 18-ого –першої третини 19-ого ст. утворилися анклави:

1) щвейцарців; 3) словаків;

2) чехів; 4) угорців.

6. Історико-етнографічний район Середня Наддніпрянщина включає:

1) Полтавську, Черкаську та Чернігівську області;

2) Київську, більші частини Полтавської ,Черкаську, Дніпропетрівську, Запоріжської та Кіровоградської областей;

3) Київську, Полтавську, Черкаську, Виницьку та Чернігівську області;

4) Дніпропетрівську, Запоріжську, Донецьку, Черкаську, частини Виницької та Київської областей.

7. Традиційна житлова споруда українців Карпат XIX – початку XX ст. мала назву:

1) ізба

2) хіжа

3) гражда

4) верхова хата.

Варіант 10.

1. Обгрунтуйте думку, чому можна вважати середину XIX ст. – за час формування етнографії як науки в Україні.

2. Визначити характерні риси розвитку російського населення України

3. До історико-типологічного методу в етнології відносять:

   1. історико-типологічні дослідження;

   2. історико-генетичні;

   3. історико-дифузійні;

   4. шсторико-функціональні.

4. Більшість з наведених субетнічних груп українців проживали в Поліссі та Волині. Вкажите ту з них, яка потрапила до цього переліка:

   1. тутейши

   2. поліщуки

   3. черкаси

   4. литвини.

5. Зазначьте одну з етнічних груп України, яка за територіальним принципом занесена до переліка помілково:

   1. караїми;

   2. кримські татари;

   3. кримчаки

   4. угорці.

6. Історико-етнографічний район Слобожанщина включає:

   1. Харьковську, частково Сумська і східну частину Полтавської областей;

   2. Харьковську, Чернігівську та Сумську області;

   3. Полтавську, Сумську, Харьківську, Луганську та частково – Київські;

   4. Черкаську, Київську та частково Полтавську.

7. «Досвітки», «вулиці», «оденьки», «кутки» - це:

   1. традиційні форми взаємодопомоги у громаді;

   2. традиційні форми дошлюбного спілкування молоді;

   3. традиційні форми торгівлі

   4. традиційні форми міжсільского спілкування.

Варіант 11.

1. Проаналізувати чинники утворення та існування субетнічних груп українців Карпат (гуцули, бойки, русіни, лемки).

2. Внесок в українську етнографію Хв. Вовка (Ф. Волкова).

1. Польовий метод в етнології передбачає:

   1. кілікісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звьязку між ними.

   2. упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

   3. шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей;

   4. шляхом безпосередньго спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур.

2. Проблемою історико-етнографічного районування України займалися у другій половині XX ст.:

   1. В. Горленко, В. Наулко, А Пономарьов;

   2. Д. Заставний, О. Прицяк, Д. Табачник;

   3. Л. Артюх, Т. Косміна, Г. Щербій;

   4. С. Токарев, С. Артюнов, М. Чебоксаров.

3. Лінгвістична генеалогічна класифікація народів Світу робиться за критеріями:

   1. походження мови та культури народів на єдиної основі;

   2. генетична спорідненність мов народів Світу;

   3. морфологічного устрію та лексичного складу мов;

   4. проживання народів на близьких територіях.

4. Волинський історико-етнографічний регіон включає сучасні області України:

   1. Волинська і Житомирська області;

   2. Волинська, Житомірська і Рівненська;

   3. Волинська, Івано-Франківська, Житомірська та Львівська;

   4. Чернігівська, Київська, Рівненська.

5. У традиційний зимовий цикл календарної обрядовості українців не входять:

   1. Маланка та Васильки

   2. Андрія та Варвари;

   3. Водохреща;

   4. Покрова.

Варіант 12.

1. Проаналізувати чинним утворення та існування субетнічних груп українців Полісся (поліщуки, литвини, тутейши).

2. охарактеризуйте внесок М. Ф. Сумцова в слов^,янську етнографію.

1. Етнолінгвістика це:

   1. науковий напрямок, який вивчає особливості мови етнолосів;

   2. науковий напрямок, який вивчає мови народів з точки зору їх господарсько-культурної характеристики;

   3. науковий напрямок, який вивчає взаємовідносени між етносом та мовою, місце мови в етнічної культурі, суспільства та окремих етносоціальних групах;

   4. науковий напрямок, який вивчає етноси з метою виявлення їх давньої мовної традиціі.

2. Науковим центром української етнографії в 1820-1830-ті рр. був:

   1. Харьків;

   2. Киів;

   3. Львів;

   4. Одеса.

3. Гагаузьке населення України утворило свої зони компактного проживання в наступних регіонах:

   1. Поділля, Бессарабія, Надніпрянщина;

   2. Слобожанщина та Полтавщина;

   3. Миколаївщина та Херсонщина;

   4. Буджак і Приазовє.

4. Автором «Опису України», зробленному в середині XVII ст., в якому вперше підіймалося питання історико-географічного районування був:

   1. Г. Боплан

   2. Г. Грабянка

   3. С. Величко

   4. П. Алепський.

5. Традиційними громадськими обєднаннями українців можна вважати:

   1. громади та козацьки війска;

   2. цехи та громади;

   3. громади, цехи, козацтво, чумацтво і церковні братства;

   4. козацтво та чумацтво.

Варіант 13.

1. Дати оцінку головним концепціям етногенезу українського народу в науковій літературі XX ст.

2. Поляки України: проаналізуйте їх етноісторію та культуру.

1. Господарсько-культурний тип це:

1. тип культури, який склався внаслідок схожих природних умов проживання та спільних видів господарської діяльності;

2. територія, в межах якої етноси виробили спільність у господарських традиціях;

3. пристосування своєї культури до найбільш вдалого засобу господарства;

4. категорія, що визначає господарську спеціалізацію будь-якого народу.

2. Автором першої етнографічної програми, яка була створена в Україні у 1779 р. був:

1. Г. Боплан;

2. Г. Новицький;

3. Ф. Туманський;

4. І. Котляревський.

3. Знайдите народ, який не підпадає в слідуючу лінгвістичну групу:

   1. молдавани;

   2. іспанці;

   3. італійці;

   4. кельти.

4. В Південь України як історико-етнографічний район включаються:

   1. Одеська, Миколаївська, Виницька області та Крим;

   2. Дніпропетрівська, Херсонська, Одеська, Миколаївська області та Крим;

   3. Херсонська області та Крим, більші частини Одеської, Миколаївської, Запоріжської та Донецької областей;

   4. Херсонська, Одеська, Миколаївська області.

5. Сильні язицькі мотиви простежуються в традіційних календарних обрядодіях українців:

   1. Великдень;

   2. Зелені свята (Троїца);

   3. День Миколи;

   4. День Олександра.

Варіант 14.

1. Визначити головні етапи етнічної історії українців та охарактеризувати їх.

2. Анклави греків в Країні: етнолінгвистична та етнологічна характеристика.

3. Метод компонентного аналізу передбачає:

1)кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявлянням звязків між ними;

2)упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

3)шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей;

4)шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур.

2.В “Повести временных лет” не знайти відомості про:

1) полян;

2) улічів;

3) половців;

4) асків;

3. Видатним дослідником української культури, який жив та процював в кінці XIX - на початку XX ст. був:

1)М.Максимович;

2)І.Франко;

3)Ф.Туманський;

4)Д.Зеленін.

4. Вкажите етнічну групу України , яка характеризується дисперсним характером розселення та білінгвизмом культури:

1)вірмени;

2)угорці;

3)поляки;

4)словаки.

5. “Братчина”, “престол”, “храм”, “складка” це:

1)традиційні форми шлюбного спілкування молоді;

2)традиційні колективні трапези-свята української громади;

3)усталені форми взаємодопомоги;

4)традиційні обрядодії, які повязані з шануванням предків.

Варіант 15.

1. Проаналізувати стан проблеми історико-етнографічного районування України.

2. Болгари України: етапи історії та етнокультурна характеристика.

1.Типологічніий метод передбачає:

1)шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2)упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи олнопорядкових явищ як певної цілісности, навіть системи;

3)кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків між ними;

4)шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

2.До міфологічного напрямку в етнології не можна віднести:

1) О.Потебню;

2) Я.і В.Грімм;

3) М.Зібера;

4) Ф.Буслаєва.

3.За «Повестью временных лет» на терені України знаходилось одне із перерахованих племен:

1) біли хорвати;

2) албанці

3) вісляне;

4) вятичі.

4.Карпати як історико-етнографічний район характеризується присутністю багатьох субетнічних груп українців, зазначте в наступної низькі,які проживають в іншому районі:

1) лемки; 3) гуцули;

2) русіни; 4) литвини.

5. «Дивень», «лежень», «теремок», «гільце» це:

1)обрядове печиво, яке українці робили на Різлво;

2)страви повсякденної кухні українців;

3)обрядово-весільне печиво українців;

4)обрядове печиво, яке українці готували на Великдень.

Варіант 16.

1. Визначити своєрідність Середньої Наддніпрянщини як історико-етнографічного района України.

2. «Опис України» Г. Боплана як джерело з етнології України.

3. Порівняльно-історичний метод передбачає:

1) шляхом безпосереднього спостереження вивчення окремих варіантів етнічних культур;

2)кількісну характеристику етносоціальних явищ як систем з виявленням звязків миж ними;

3)упорядкування емпірічного матеріалу з метою виявлення всієї групи однопорядкових явищ як певної цілісності, навіть системи;

4)шляхом порівняння виявити загальне та особливе у розвитку народів та причин цих подібностей.

2. До структуралістичної школи не можна віднести одного з нижеперерахованних вчених:

1) А.Радкліф-Браун;

2) К.Леві-Строс;

3) В.Пропп;

4) С.Артюнов.

3.Вкажите народ, який не входить в наступну низку за конфесійними ознаками: 1) євреї; 3) хазари;

2) курди; 4) тати.

4.Серед нижевказаних субетнічних груп українців, вкажите одну походження якої повязано з Середньою Наддніпрянщиною:

1) черкаси; 3) бойки;

2) литвини; 4) русіни.

5.Якеіз свят не входило до традиційних свят веснянного циклу:

1) Свято жаворонків;

2) Благовіщення;

3) Св. Юрія;

4) Св. Миколи.

Варіант 17.

1. Дати оцінку етнокультурної специфіки Поділля.

2. Охарактеризуйте головні тенденції в розвитку української етнології в 1950-80-ті рр.

3. Повним комплексом ознак етносу можна вважати:

1) спільні походження та назви;

2) існування власної держави;

3) єдність походження, мови, культури, території та самосвідомості;

4) наявність спільних території, мови та самоназви.

4. До складу Поділля входять слідуючи області України:

1) Виницька, Хмельніцька, східна частина Тернопільскої, північна Одеської та Миколаївської, західна Кіровоградської;

2) Виницька, Одеська та Миколаївська;

3) Київська, Житомирська та Черкаська;

4) Запорізька, Херсонська та Дніпропетрівська.

3.Південно-Західній відділ Російського Географічного товариства в 1872-1876 рр. Очолював:

1) Р.Шухевич; 3) М.Сумцов;

2) Д.Яворницький; 4) П.Чубинський.

4.Болгари компактно проживають на терені України в слідуючих місцевостях:

1) Сумська область, Кіровоградська та республика Крим;

2) Буджак, Буго-Дністровське межиріччя, Крим, Приазовє;

3) між Дністром та Дунаем, у нижньому Наддніпровї, повздовж р.Десна та Припять;

4) на Поділлі, Середньої Наддніпрянщині та Буковині.

5.Українці спеціально на дні Андрія готували:

1) сані; 3) плачинду;

2) балабушки; 4)чюрингу.

Варіант 18.

1. Визначити виразні риси особливості Слобожанщини.

2. Літописи як джерела української етнології.

4. «Субетнічна группа» це:

1) частина етносу, яка потрапила до іншої держави;

2) частина етносу, яка стала ядром його формування;

3) частина етносу, яка внаслідок особливостей історичного розвитку на певної території набула своєрідних ознак мови, культури та самосвідомості;

4) частина народу, яка внаслідок тривлих контактів змінила свій господарсько-культурний тип.

5. До складу українського Полісся та Волині як історико-етнографічного району не входять слідуючи області України:

1) Житомирська; 3) Чернігівська;

2) Рівненська та Київська; 4) Черновицька.

6. Етнографічними студіями з духовної культури східних словян і, зокрема-українців, а також експедиційними обстеженнями Слобожанщині наприкінці XIX ст. займався:

1) Р. Шухевич; 3) П.Рябков;

2) М.Сумцов; 4 ) П.Чубинський.

7. Молдавське населення України можна називати:

1) субетнічною групою; 3) етносоціальним організмом;

2) етнічною групою; 4) етнографічною групою.

8. Приміщення в традиційній (2-х камерній) хати українців мали назву:

1. сіни та хата;

2. хата та комора;

3. сінці та горниця;

4. хата та прихожа.

Рабочая программа утверждена на заседании кафедры Протокол № ___ от ____________2008 г.

Зав. кафедрой к.и.н., доцент У. К. Асанова