7. Знаходження робочої точки насоса та приведення її у відповідність з заданою об’ємною витратою рідини.
З рис.6 видно, що при подачі 0,016 м3/с, потрібний напір становить Н’пот=51,31 м. Отже необхідно відкрити більше засувку для зменшення місцевого опору.
Опір трубопроводу розраховується за формулою
,
звідки
,
,-
нове значення коефіцієнту опору
трубопроводу підставляється у формулу
(1).
,
Визначимо суму місцевих опорів на нагнітаючому трубопроводі.
,
.
Отже, з необхідно повністю відкрити дискову засувку (ζзасув = 0,01 при h/d=1).
Із параметри робочої точки: H=23,1 м; Q=0,008л/с, слідує, що ΔH=3,5 м.
8. Визначення потужності, яка споживається насосом
Обраний насос має наступні технічні дані:
H=51,31 м; Q=0,0016 м3/с.
Потужність насоса:
де
=
0,6643 – коефіцієнт
корисної
дії
насоса;
Необхідну потужність електродвигуна визначаємо з урахуванням запасу по можливих перевантаженнях:
де k= 1,2– коефіцієнт запасу електродвигуна.
9. Вибір електродвигуна
По отриманій потужності вибираємо тип двигуна – асинхронний трифазний 200LA-2, потужністю N=30 кВт, частотою обертання n=2950об/хв. [4]
Висновки
В даній курсовій роботі був проведенний практичний розрахунок трубопровідної мережі та вибір необхідного насосного агрегата, який складався з насоса 3К-6 та електродвигуна серії 200LA-2. Також розрахунками було встановленно, що при необхідності підтримці необхідної витрати, не завжди можливо витримати потрібний напір, використовуючи уніфіковані насоси.
Список літератури
1. Методичні вказівки до курсової роботи на тему «Гідравлічний розрахунок трубопровідної мережі з насосною подачею рідини» з дисципліни «Гідравліка, гідро- та пневмоприводи» / укладачі: О.І. Котенко, О.Г. Гусак. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 63 с.
2. http://uk.wikipedia.org/wiki/Насос
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Гідропоршнева_насосна_установка
4. http://www.wocar.ru/index.php?mod=drv&uitxt=454
5. Каталог-справочник. Государственное научно-техническое издательство машиностроительной и судостроительной литературы, Москва 1953г. – 146с.