
- •4444444444444444444444444444444. Режим роботи метеорологічних станцій і постів.
- •555555555555555555555555555555555. Газовий склад атмосферного повітря. Біологічне значення основних газів (азот, озон, вуглець, кисень, водяна пара тощо).
- •6666666666666666666666666666666666. Походження аерозольних домішок атмосфери, їх значення.
- •8888888888888888888888888888888888. Будова атмосфери :– за характером зміни температури з висотою, – за електричним та газовим складом повітря.
- •99999999999999999999999999999999. Основні частини сонячного спектру (інфрачервоної, ультрафіолетової радіації, фар тощо) і їхнє біологічне значення.
- •10.10.10.10.10.10.10.10.10.10.10.10.10.10.10. Види потоків сонячної радіації в атмосфері (пряма, розсіяна, відбита), їх вплив на атмосферні процеси і біосферу.
- •11.11.11.11.11.11.11.11.11.11.11.11.11.11.11.11. Залежність інтенсивності, поглинання та розсіяння сонячної радіації в атмосфері від висоти Сонця, прозорості атмосфери, орографії, рельєфу тощо.
- •16.16.16.16.16.16.16.16.16.16.16.16.16.16.16.16.16. Принцип дії приладів для вимірювання інтенсивності сонячної радіації (актинометр, піранометр, балансомір, геліограф тощо).
- •17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17.17. Поняття про теплову конвекцію та турбулентне перемішування повітря в атмосфері.
- •22.22.22.22.22.22.22.22.22.22.22.22.22.22.22.22.22. Добовий і річний хід температури поверхні ґрунту, верхніх шарів води, нижнього шару атмосфери.
- •23.23.23.23.23.23.23.23.23.23.23.23.23.23.23.23.23. Вплив природних факторів на температуру повітря і ґрунту.
- •30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30. Хмари: їхнє утворення, характеристика та класифікація.
- •31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31. Кількісні характеристики атмосферних опадів, прилади для їх вимірювання.
- •32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32. Характеристика і особливості зливових, облогових та мрячних опадів.
- •33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33. Сніговий покрив, його характеристики та значення.
- •34.34.34.34.34.34.34.34.34.34.34.34.34. Види туманів (адвективні, радіаційні, змішування, випаровування), умови їх утворення.
- •35.35.35.35.35.35.35.35.35.35.35.35.35.35. Атмосферний тиск: поняття, закономірності і причини його зміни з висотою та по горизонталі.
- •36.36.36.36.36.36.36.36.36.36.36.36.36.36. Принципи дії приладів для вимірювання атмосферного тиску.
- •37.37.37.37.37.37.37.37.37.37.37.37.37.37. Поняття про баричні поверхні, ізобари та градієнти тиску (вертикальний, горизонтальний баричні градієнти, повний градієнт тиску).
- •43.43.43.43.43.43.43.43.43.43.43.43.43.43.43. Атмосферні фронти та особливості погодних умов при їх проходженні.
- •44.44.44.44.44.44.44.44.44.44.44.44.44.44.44.44. Поняття про циклони та антициклони, особливості погодних умов при їхньому проходженні.
- •45.45.45.45.45.45.45.45.45.45.45.45.45.45.45.45. Основні агрокліматичні показники для оцінки погоди і клімату........................
30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30.30. Хмари: їхнє утворення, характеристика та класифікація.
Значна частина водяної пари конденсується чи сублімується у вільній атмосфері, утворюючи хмари.
Виникнення хмар пов'язане головним чином з адіабатичним охолодженням повітря, що піднімається
Хмари складаються з дрібних крапель води або крижаних кристалів. Залежно від переваги тих чи інших елементів хмари поділяються на водяні, крижані, змішані.
Водяні хмари складаються з крапельок води.
Крижані хмари складаються з кристаликів льоду.
Змішані містять одночасно крапельки води різних розмірів і кристалики льоду
В основу міжнародної класифікації хмар покладено зовнішній вигляд хмар і їхня висота.
За висотою розташування в тропосфері хмари поділяють на 4 родини, а за зовнішнім виглядом – на 10 видів (або форм) і велику кількість різновидів.
Хмари верхнього ярусу мають 3 форми (види): перисті, перисто-шаруваті, перистокупчасті.
Хмари середнього ярусу (висококупчасті, високошаруваті) відрізняються від хмар верхнього ярусу більшою щільністю; через них лише слабко просвічують, а іноді зовсім не просвічують ні Місяць, ані ні Сонце
Хмари нижнього ярусу (шаруваті (найбільш низькі), шарувато-купчасті та шарувато-дощові) звичайно щільні, не просвічують, темно-сірого кольору.
Хмари вертикального розвитку утворяться під дією висхідних потоків повітря.
31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31.31. Кількісні характеристики атмосферних опадів, прилади для їх вимірювання.
Кількість опадів виражається висотою шару води в міліметрах, який утворився би на горизонтальній поверхні при умові, якщо б опади не стікали, не випаровувались і не просочувалися у ґрунт. Їх звичайно виміряють з точністю до 0,1 мм.
Інтенсивність опадів визначається їх кількістю у міліметрах, що випадає за одиницю часу (мм/хв.)
Основним прибором для вимірювання кількості рідких та твердих опадів є опадомір Трет'якова.
Для вимірювання опадів у польових умовах застосовують польовий дощомір. Це скляна посудина з площею приймальної поверхні 30 см2.
Для безперервного запису рідких опадів, їх кількості та інтенсивності, служить самописець – плювіограф. Його частіше встановлюють у важкодоступних місцевостях.
32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32.32. Характеристика і особливості зливових, облогових та мрячних опадів.
Облогові опади випадають переважно з шарувато-дощових, шарувато-купчастих та високошаруватих хмар, безперервно, на протязі досить тривалого часу та охоплює значну територію; вони, як правило, добре поглинаються ґрунтом.
Зливові – випадають з купчасто-дощових хмар порівняно нетривалий час, охоплюють відносно невелику територію, проходять “смугою” і нерідко супроводжуються сильним вітром. Ґрунт при таких опадах не встигає поглинати вологу, волога уходить переважно у стік, обумовлюючі ерозію ґрунтів на схилах, іноді навіть змиває рослини з слабко розвинутою кореневою системою.
Мрячні опади – це такі опади, що складаються з дуже мілких крапельок, які не утворюють круги при падінні на водну поверхню. Мряка зазвичай випадає з щільних шаруватих хмар.
33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33.33. Сніговий покрив, його характеристики та значення.
Спостереження за ним складаються з визначення ступеню покриття снігом території та характеру залягання снігового покриву, вимірювання його висоти та щільності, а також визначення наявності та товщини льодяної кірки і стану ґрунту під снігом.
Для сільського господарства – це запас води, необхідний для рослин, це захист від вимерзання озимих та багаторічних рослин, кореневої системи плодових та ягідних культур
Висота снігового покриву обумовлюється кількістю і щільністю снігу. Для спостереження за висотою снігового шару застосовують постійні та переносні (маршрутні) снігомірні рейки.
Щільність снігу – це відношення маси проби снігу до його об'єму. Вона виміряється в г/см3.