• Економічна роль держави в ринковій економіці.

Держава. у мікросистемі розглядається як су­купність органів влади, що є координатором та регу­лятором економічного життя.. Держава – самостійний суб”єкт ринку, до сладу якого входять урядові установи, що здійснюють економічну, юридичну та політичну владу для забезпечення умов господарювання усім суб”єктам мікроекономіки, а в разі потреби здійснюють контроль господарюючих суб”єктів та ринку заради досягнення суспільних цілей.

Щоб зменшити перевиробництво товарів з негативним зовн.еф-том ябо збільшити вир-во, що має позитивний зовн.еф-т, необхідно трансформувати зовнішні ефекти у внутрішні. З цим завданням ринок не може справитись, і виправляти становище повинна держава.

Дослідник мікросистеми абстрагується від того, що держава - власник значної кількості підприємств, організовує виробниц­тво товарів громадського користування тощо. Найсут­тєвішим для нього є її координаційна роль. Мех-м держ.рег-ня приходить на допомогу ринку і при розв”язанні проблем громадських благ, тобто благ, спож-ня яких неможливо обмежити лише для осіб, що платять за них (нац.оборона, держава, протипожежні заходи тощо). Економічна допомога держави ПІДПРИЄМСТВАМ має локальний, вибірковий, винятковий характер. Ця допомога повинна бути обґрунтована інтересами національної економіки. Держава не може і не повинна бути щедрим спонсором, вона завжди має керуватися прагматичним розрахунком.Оскільки монополізм має суперечливі еконо­мічні наслідки. Однак незаперечним є те, що він під­риває конкуренцію як основу ринкового саморегулю­вання. Тому однією з функцій держави в сучасних умовах вважається обмеження монополізму, підтрим­ка конкурентного середовища.

БІЛЕТ№18

• Витрати виробництва в довгостроковому періоді.

Мінімізація витрат у довгостроковому періоді - основне за­вдання, яке реалізується шляхом зміни всіх факторів виробництва.

Криві витрат у довгостроковому періоді показують мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції, якщо всі факто­ри виробництва є змінними.

Протягом довгострокового періоду виробники мають можли­вість контролювати обсяг випуску і витрати, змінюючи не тільки інтенсивність виробничої діяльності на підприємстві, але й розміри і кількість підприємств.

Граничні витрати в довгостроковому періоді (LМС) - це величина зміни витрат при зміні обсягу випуску, коли всі фактори виробництва є змінними; це приріст витрат виро­бництва в умовах можливої зміни розмірів підприємства

Є три варіанти співвідношення LМС і LАС:

LМС < LАС - підприємства зменшуються.

LМС > LАС - підприємства збільшуються. LМС = LАС - коли LАС постійні або мають мінімальне зна­чення..

Аналізуючи витрати у д.п ,варто мати на увазі, що не має поділу на постійні та змінні витрати: усі витрати можуть змінюватися залежно від обсягу виробництва.

Найголовніша проблема- оптимізація розмірів підприємства.Вибір масштабів в-ва визначається можливостями максимізувати економічний прибуток., а для цього витрати в-ва треба порівняти з доходами.