• Громадські блага і громадський вибір.

Громадські блага – блага, що, по-перше, не можуть бути надані одній особі за умови, що їх неможливо передавати у розпорядження всім іншим особам, і що, по-друге, після того, як були надані певній особі, можуть бути переданя всім іншим без додаткових витрат. Основною властивістю гр.благ є можливість використання цих благ усіма особами без урахування наявності та розмірів індивідуальної оплати. Гр.благам притаманна невибірковість, неконкурентність у спож-ні. Доступність гр.блага практично не зменшується або не зникає зовсім для всіх членів сусп-ва після того, як окремий споживач використав це благо. Неконкурентність гр.блага означає й те, що гранич.вартість надання права користування благом ще одному споживачеві є нульовою.

Громадський Вибір (Choice) — прийняття та реалізація рішень на підставі уподо­бань та наявних ресурсів.

Громадські блага (Public Goods) — блага, які задовольняють потреби людини і мають дві особливості споживання: використання блага однією особою не зменшує обсягу блага, доступного для використання іншими особами; споживання блага не може бути обмежене лише серед тих, хто платить за це благо.

БІЛЕТ№17.

• Витрати виробництва за короткостроковий період.

Витрати виробництва – вартість усіх факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення та реалізації певної кількості продукції, а також для підтримки у працездатному стані існуючих виробничих потужностей. Аналізуючи формування витрат у коротк. П. треба розмежувати їх на постійні та змінні.

Змінні витрати (TVC) -- витрати виробництва, які залежать від випуску продукції і змінюються залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва. Основні види змінних витрат:

Витрати на сировину.Оплата праці.Витрати на паливно-мастильні матеріали.Витрати на електроенергіюПостійні витрати (TFC) – витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від обсягу випуску продукції. Постійні витрати мають місце навіть тоді, коли продукція не випускається(% за кредит, видатки, пов’язані з виплатою орендної плати, амортизація),

У мікроекономіці використовуються не тільки показники су­купних витрат, але й середніх:

Cерсдні постійні витрати (АFС) - це кількість постійних витрат виробництва (FС), що припадає на оди­ницю виробленої продукції (Q) (рис. 2.2):

АРС = FС/Q.

Середні змінні витрати (АVС ) - цс кількість змінних витрат виробництва (VС), що припадає на одини­цю виробленої продукції (Q) (рис. 2.2):

АУС = УС / Q.

Середні сукупні витрати(АТС) - це кількість сукупних витрат виро­бництва (ТС), що припадає на одиницю виробленої продукції (Q)

АТС = ТС / Q.

Середні сукупні витрати (АТС або АС) можна розрахува­вше ти як суму середніх постійних і середніх змінних витрат:

АТС = АРС + АVС = (РС + VС) / Q.

Аналізуючи криві витрат виробництва, можна зробити наступні висновки:

Правило найменших витрат - це умова, при якій витрати мінімізуються в тому випадку, якщо кожна грошова одиниця, що витрачається на кожний ресурс, дає однакову віддачу - однаковий граничний продукт (МР).Правило найменших витрат забезпечує рівновагу виробника

Зміни витрат у к.п. відображають дію закону спадної граничної продуктивності змінного фактора.До того часу, поки фірма зможе знаходити усі постійні ресурси за постійними цінами, зміни витрат у к.п. можна пояснити змінами середнього та граничного продукту змінного фактора.