• Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.

Перехід до аналізу довготермінового періоду по­требує переходу від аналізу поведінки окремої фірми до з'ясування взаємодії всіх фірм у процесі утворення ринкової пропозиції та формування ринкової ціни. Пристосування галузі до потреб ринку у довго­терміновому періоді відбувається шляхом залучення в галузь нових виробників чи виходу їх із галузі. Усі фірми у галузі мають однакові або дуже близькі криві витрат, що дає можливість говорити про середню, типову фірму. Як відомо, під впливом збільшення кількості виробників крива ринкової пропозиції пе­реміститься вправо, що призведе до зниження ринко­вої ціни рівноваги (рис. 5). Отже, вступ у галузь но­вих виробників ліквідує економічний прибуток.

Рис. 5. Зміна ринкової ціни під впливом зміни пропозиції

Якщо ціна знизиться до рівня Р2 , то типова фірма не зможе отримувати економіч­ний прибуток. Більше того, вона зіткнеться з пробле­мою збитків (рис.6), оскільки ціна буде нижчою, ніж мінімальний рівень середніх витрат. У довготер­міновому періоді розпочнеться відтік фірм з цієї галу­зі у ті, де є можливість отримати хоча б нормальний прибуток. Зменшення кількості виробників зменшить ринкову пропозицію, що призведе до встановлення нового рівня цін.Отже, масовий відтік фірм з галузі ліквідує збитки.

Рис. 6. Рівновага конкурентної фірми у довготерміновому періоді.Такі припливи та відливи капіталу в галузь при­зведуть до встановлення врешті-решт ціни, що буде забезпечувати лише відшкодування мінімальних се­редніх витрат виробництва, тобто типова фірма отри­муватиме нормальний прибуток, але не зможе мати економічний. Це дає змогу сформулювати загальний висновок відносно досягнення фірмою рівноваги у до­вготерміновому періоді: після того, як усі довготер­мінові пристосування завершені, тобто коли досяг­нута довготермінова рівновага, ціна продукту буде повністю відповідати точці мінімуму середніх сукуп­них витрат фірми, і виробництво припаде на цю са­му точку.

БІЛЕТ№16

• Оптимум виробника

Оптимум виробника – стан, коли виробник намагається досягти такої комбінації використовуваних ресурсів для виробництва означеного обсягу продукції, за якої величина витрат буде мінімальною.

Вир-во продукції пов’язано з певнимивитратами , зміни його обсягів обумовлюють коливання величини цих витрат.Тому виробник , зважаючи на динаміку граничної продуктивності, вартості та взаємозамінності ресурсів , намагається досягти стану рівноваги ,тобто такої комбінації використовуваних ресурсів для вир-ва певного обсягу продукції ,за якою величина витрат буде мінімальною.Мінімальний рівень витрат забезпечується за умови ,що гранична продуктивність у розрахунку на одиницю вартості ресурсу буде однаковою для всіх ресурсів, які використовує виробник: MPl = …= MPn.

Графічно точку рівноваги вир-ка можна знайти за допомогою ізокости- лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів. Точка дотику лінії однакових витрат (ізокости) і кривої однакового обсягу вир-ва (ізокванти) відображає рівновагу вир-ка.У точці дотику кут нахилу ізокости та ізокванти той самий, тобто виконується рівність: MPL =MPLЦ я умова мінімізації витрат відома під назвою еквімаржинальний принцип: для мінімізації вартості за даного рівня вир-ва підприємству треба вик-ти таку комбінацію ресурсів, за якою співвідношення граничних продуктивностей ресурсів та їхніх цін рівні між собою.