• Ефективність ринку досконалої конкуренції.

Конкурентна фірма може мати економічний при­буток лише у короткотерміновому періоді. У довго­терміновому періоді вона просто покриватиме свої ви­трати.Більшість дослідників сходиться на тому, що чис­та конкуренція найбільше відповідає вимогам ефек­тивності суспільного виробництва. ефективнішою вважається та система, яка, з одно­го боку, виробляє необхідний продукт при найменших витратах, а з іншого - забезпечує оптимальний роз­поділ обмежених ресурсів між галузями та окремими виробництвами. Відповідно виділяють ефективність виробництва та ефективність розподілу ресурсів.Економіка конкурентних цін спрямована на роз­поділ обмежених ресурсів, що є у розпорядженні сус­пільства, таким чином, щоб максимізувати задово­лення потреб.Ефективність ви-ва конкурентного ринку реалізується в тому, що зрештою ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат. Це означає, що споживачі одержують потрібні їм товари за найниж­чими з усіх можливих цін при існуючій технології виробництва.-Конкурентна фірма, керуючись мотивом максимізації прибутку, буде залучати ресурси та виробляти кожен товар до тієї точки, в якій ціна зрівняється з граничними витратами. Це означатиме, що ресурси розподілено найефективніше.Конкурентна фірма орієнтована виробляти те, що у неї купують. Орієнтація на безпосередню максимізацію прибут­ку конкурентної фірми досить часто унеможливлює оптимальне поєднання поточних та перспективних цілей (ефект Робін Гуда). Однак попри всі обмеження конкурентний ринок слід визнати найефективнішою моделлю ринку.

БІЛЕТ№15

• Варіації факторів виробництва: частинна, ізоквантна,пропорційна

Двофакторна виробнича функція, або ізоквантна варіація факторів виробництва характеризує виробничий процес, в якому змінним є обсяг використання двох факторів виробництва. Ізокванта – це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації двох ресурсів, які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва продукції, тим далі від початку координат знаходиться відповідна ізокванта. Сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу продукції, називається картою ізоквант

У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змін­ними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб ви­робництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва спостері­гається тоді, коли обсяги виробництва продукції та обсяги викорис­тання ресурсів зростають пропорційно. Збільшення вдвічі ресурсів виробництва призводить до подвоєння обсягів випуску продукції.

Припустимо, що всі фактори виробництва,

крім одного, є незмінними. Така ситуація можлива в короткостроковому періоді, а ми маємо справу з однофакторною виробничою функцією, або час­тинною варіацією факторів виробництва.

Основними показниками тут є сукупний (ТР), середній (АР) та граничний (МР) продукти змінного фактора виробництва.

Сукупний продукт зростає із збільшенням змінного фактора. Але це зростання затухаюче. Настає момент, коли збільшення змін­ного фактора призводить до зменшення обсягу виробництва продук­ції. Тобто виробничий процес настільки перенасичений цим факто­ром виробництва, що він не може ефективно використовуватись.

Середній продукт змінного фактора розраховують через вимі­рювання нахилу променя, що проведений від початку координат до відповідної точки кривої сукупного продукту.

Середній продукт досягає максимуму при умові використання такої кількості змінного фактора, яка відповідає точці дотику про меня, який виходить з початку координат та кривої сукупного про­дукту.

Починаючи з певного обсягу збільшення одного з факторів виробництва, при незмінних інших факторах відбувається змен­шення граничного продукту цього фактора (закон спадної гранич­ної продуктивності).

.