Висновок

Отже, зв’язність тексту досягається комплексом мовних одиниць, з-поміж яких важко надати перевагу окремій з них, бо зв’язність тексту як на формальному, так і на семантичному рівнях формується фонетичними, лексичними, граматичними компонентами. Серед активних засобів витворення структурно-семантичної зв’язності тексту можна виділити лексичний повтор.

На наш погляд, хоча і дуже важко відмежовувати семантику від структури, лексичний повтор можна аналізувати і розподіляти за типами у двох напрямках:

1) структурному напрямі – як повторюється і яке місце займає повторюваний елемент у структурі висловлення;

2) семантичному напрямі – вивчається елемент, який повторюється з огляду

на його функціонально-семантичне навантаження.

У У ході дослідження ми дійшли висновку, що лексичні повтори в текстах розмаїті з огляду на їхнє структурування, семантику і позицію в складі реченнєвих синтагм, що забезпечує зв’язність текстових величин на формальному та змістовому рівнях.

Список використаних джерел:

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К.; Ірпінь, 2001.

2. Гальперін І.Р. Текст як об’єкт лінгвістичного дослідження. К., 2005.

3. Загнітко А. Сучасні лінгвістичні теорії : Монографія. Вид. 2-ге., Донецьк: ДонНУ, 2007. -219с.

4. Залевская А.А. Текст и его понимание: Монография. – Тверь:Тверской государственный университет, 2001. – 117 с.

5. Зубков М. Українська мова: Універсальний довідник. – Х. : ВД «Школа», 2006. -496с.

6. Сорокин Ю.А. Текст: цельность, связность, ємотивность. – М., 1982.