3. Динаміка злочинів, пов’язаних з наркотиками, в україні за 1990—2002 роки

Роки	Кількість зареєстрованих злочинів	У % до 1990 року	У % до попереднього року
1990	7236	100,0	100,0
1991	11028	152,4	152,4
1992	14720	203.4	133,5
1993	25268	349,2	171,7
1994	28316	391,3	112,1
1995	38181	527,7	134,8
1996	38258	528,7	100,2
1997	38348	530,0	100,2
1998	39940	552,0	104,2
1999	42823	591,8	107,2
2000	45748	632,2	106,8
2001	47903	662,0	104,7
2002	58085	802,7	121,3

Наведені в табл. 3.2 показники динаміки унаочнюють безперервне зростання злочинів, пов’язаних із наркотиками, як порівняно з 1990 роком, так і порівняно з попереднім роком.

5. Відносні показники порівняння дають змогу порівнювати правові явища в окремих регіонах або в окремих правоохоронних чи інших органах. Вони обчислюються як співвідношення однойменних правових показників, які характеризують різні об’єкти або території і стосуються одного й того самого періоду. База порівняння (об’єкт чи територія) вибирається довільно, але методика розрахунку цих показників має бути однаковою.

Наприклад, 2002 року в Дніпропетровській області коефіцієнт злочинності становив 1451 просантиміле, а коефіцієнт судимості — 366 просантиміле. Того самого року в Чернівецькій області ці показники відповідно дорівнювали 515 просантиміле та 275 просантиміле. Якщо за базу порівняння взяти Чернівецьку область, то показники порівняння становитимуть:

Отже, кількість зареєстрованих злочинів на 100 000 населення в Дніпропетровській області в 2,8 разу більша, ніж у Чернівецькій, а кількість засуджених за вироками судів, що набули законної чинності, на 100 000 населення в Дніпропетровській області лише в 1,3 разу більша, ніж у Чернівецькій.

3.6. Сучасні проблеми формування системи показників правової статистики

Для відстежування тенденцій людського розвитку в Україні відповідно до міжнародних вимог фахівцями Держкомстату розроблено відповідну систему показників, до якої однією з важливих складових входить блок із показників правової статистики (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Фактори, що послаблювали суспільство протягом 1990—2001 років

Показник	1990	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001
Кількість зареєстрованих злочинів, тис.:
навмисних убивств і замахів на вбивство	2823	4783	4896	4529	4563	4624	4806	4655
зґвалтувань і спроб зґвалтування	2661	1947	1752	1510	1334	1288	1151	1051
злочинів пов’яза­них із наркотиками	7236	38 181	38 258	38 348	39 940	42 823	45 748	47 905
Зґвалтування (на 100 тис. жінок віком 15—59 років)	16,7	12,0	10,9	9,5	8,4	8,2	7,4	6,8
Злочини, пов’язані з наркотиками (на 100 тис. населення)	14,0	74,2	74,9	75,7	79,4	85,8	92,4	99,3
Кількість осіб, взятих під варту й засуджених, які перебувають у слідчому ізоляторі/тюрмі, тис.	…	43,8	45,1	44,3	43,0	44,7	46,2	41,1
Кількість осіб, які утримуються в уста­новах з виконання покарань, тис.	91,3	156,2	167,2	163,3	156,5	167,7	172,0	148,2
Кількість ув’язне­них на 100 тис. населення	176,0	303,1	327,2	322,1	311,1	336,0	347,5	307,1
Частка підлітків віком 14—17 років серед засуджених, %	12,1	7,8	7,9	7,7	7,8	7,9	8,7	9,9

Аналітичні показники, що виступають нині як якості критерії для оцінювання роботи правоохоронних органів в Україні, цілком відповідають теоретичним засадам правової статистики. Виявляти позитивні та негативні моменти в роботі правоохоронних органів дають змогу показники рівня розкриття злочинів, тривалості термінів розслідування злочинів, якості розслідування. Відповідно аналізуються і результати роботи судів з розгляду кримінальних справ. Обсяги проведеної роботи визначаються за кількістю кримінальних справ, розглянутих судами за звітний період, за показниками навантаження на одного суддю. Якість розгляду кримінальних справ характеризується відсотком відмінених та змінених вироків, при цьому відміна вироку розглядається як більш серйозний недолік у роботі судді.

Як показує досвід, такі проміжні показники-індикатори діяльності правоохоронних органів мають право на існування, необхідно лише періодично переглядати методологію їх розрахунків відповідно до змін кримінально-процесуального законодавства. Проте вивчення методологічних рекомендацій ООН щодо збору і аналізу статистичних даних в галузі кримінального правосуддя свідчить і про потребу розробки методології додаткового узагальнювального показника, що комплексно характеризує роботу всіх правоохоронних органів із забезпечення правопорядку і базується на остаточних вироках суду — кінцевому результаті кримінального процесу. Лише найбільш розвинуті у статистичному розумінні країни сьогодні мають дані, що пов’язують різні компоненти системи кримінального правосуддя, а саме: кількість осіб, що підозрювалися у скоєнні злочину (виявлені особи), обвинувачених у скоєнні злочину, засуджених і ув’язнених.

Для проведення роботи з упровадження додаткових принципово нових статистичних показників результатів боротьби зі злочинністю, які б ґрунтувалися на фактах, установлених вироком суду, постає потреба розв’язати низку проблем:

• визначити одиницю обліку, відносно якої можна буде здійснювати спостереження та розрахунки (враховуючи, що вирок суду виноситься лише відносно особи, а не до справи, не до злочину), саме особу підозрюваного у скоєнні злочину, обвинуваченого, засудженого, ув’язненого доцільно взяти за одиницю обліку;

• визначити період для обліку показників (проблема часу), оскільки дуже часто особа притягується до відповідальності в одному році, а засуджується в іншому;

• розробити й упровадити єдину картку первинного обліку на особу, яка проходить через різні стадії кримінального правосуддя;

• доповнити окремі форми державної статистичної звітності з правової статистики додатковими показниками.

Актуальне сьогодні й питання визначення реального стану правопорядку з урахуванням громадської думки. Розгляд правових питань потребує порівняння науково обґрунтованих показників об’єктивного стану того чи іншого правового явища і відповідних суб’єктивних оцінок відносно цього явища. Тому з метою доповнення інформаційного поля показниками оцінювання населенням України соціального самопочуття та соціальної безпеки розроблено показники стосовно фізичної безпеки населення, що визначаються на підставі відповідей на такі запитання:

1. Чи почуваєте Ви себе в безпеці або в небезпеці?

2. Протягом останніх 12 місяців чи були Ви особисто потерпілим від будь-яких видів жорстокості чи насильства, таких як грабіж, фізичне насильство тощо?

3. Як Ви оцінюєте роботу правоохоронних органів (окремо міліції, прокуратури, податкової міліції, суду)?

Ці укрупнені блоки запитань з докладним розшифруванням включено до щорічного анкетування населення, яке починаючи з 2000 року проводиться органами державної статистики з питань базової захищеності населення.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Що називається статистичним показником? Які обов’язкові складові його моделі?

2. За якими ознаками класифікуються статистичні показники: а) за способом обчислення; б) за аналітичними функціями; в) за ознакою часу; г) за адитивністю?

3. На які види поділяються правові показники за способом обчислення: а) моментні та інтервальні; б) первинні та похідні; в) адитивні та неадитивні?

4. Як називаються показники, що характеризують рівні, обсяги, розміри правових явищ: а) відносні; б) середні; в) абсолютні; г) узагальнювальні?

5. Назвіть розділи системи показників кримінально-правової статистики відповідно до основних стадій кримінального процесу: а) показники попереднього розслідування; б) показники виконання покарань; в) показники загального прокурорського нагляду; г) показники кримінального судочинства; д) показники органів досудового слідства.

6. Згідно із системою показників кримінально-правової статистики злочинність вимірюється:

а) кількістю постраждалих від злочинів;

б) кількістю розглянутих судами всіх інстанцій кримінальних справ;

в) кількістю скоєних злочинів;

г) кількістю осіб, що скоїли злочини.

7. Назвіть основні групи показників цивільно-правової статистики відповідно до основних стадій цивільного процесу:

а) показники цивільного судочинства;

б) показники судового нагляду в цивільних справах;

в) показники видів і категорій цивільних справ;

г) показники виконання судових рішень.

8. Яким чином класифікуються цивільні справи за видами позовів?

9. Назвіть показники руху кримінальних справ в органах досудового слідства.

10. В яких узагальнювальних показниках обліковується оперативна робота слідчих органів?

11. За допомогою яких показників вимірюється обсяг роботи слідчого:

а) кількості розкритих злочинів;

б) кількості виконаних слідчих дій;

в) кількості закінчених кримінальних справ;

г) кількості осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності.

12. З яких розділів складається система статистичних показників роботи прокуратури?

13. Охарактеризуйте показники судового і загального прокурорського нагляду.

14. Які групи включає в себе система показників судових органів?

15. У правовій статистиці для аналізу діяльності правоохоронних органів найчастіше використовуються такі види відносних показників: а) показники структури і координації; б) порівняння в часі і просторі; в) поширеності правопорушень у певному соціальному середовищі; г) середні показники правопорушень.

16. Визначте вид відносного показника, який характеризує частку окремих видів злочинів у загальній їх кількості: а) координації; б) структури; в) порівняння; г) динаміки.

17. Визначте вид відносного показника, який характеризує зміну рівня правового явища в часі: а) порівняння; б) інтенсивності; в) динаміки; г) структури.

18. Встановіть вид відносного показника, який характеризує поширеність правопорушень у певному середовищі: а)структури; б) динаміки; в) координації; г) інтенсивності.

19. За даними табл. 3.4 обчисліть для кожної вікової групи коефіцієнти ураженості злочинністю, порівняйте і проаналізуйте їх.

Таблиця 3.4