13. Назвіть і опишіть архітектурні пам ятки київської русі та галицько-волинської держави 11-14 ст., визначте особливості гвк

Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. За його наказом звели Десятинну церкву(1240 зруйнована). Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві(1036). На межі XI—XII століттях недалеко від храму Святої Софії був споруджений Михайлівський Золотоверхий собор .

Архітектура Галицько-Волдинського князівства

У 30-х рр 13ст. Данило розпочав розбудову старих та заснування нових міст(Холм,Данилів,Стожок,Львів,Стовп), велика увага приділялася фортифікації. Найвідоміший архітектор того часу - Олекса. Унікальними явищами в оборонному будівництві є дерев яні фортеці в скелях(в Уличі, Бубницях, Підкамені. З кінця 12ст. започатковано будівництво кам яних замків(Луцьк,Кременець) Зводилися монастирі та храми: Успенський собор(1160), Успенський собор у Галичі(1157)- вплив романської архітектури, кафедральний собор Св. Іоанна Благоуста, церква Богородиці, храм апостола Петра у Бересті. Наприкінці 13ст. муроване церковне будівництво поступилося дерев яному зодчеству.

14. Розкрийте особливості розвитку декоративно-прикладного мистецтва київської русі в 11-12 ст.

Розвивався іконопис, фресковий живопис, мозаїка. Про це свідчать фрески Софійського собору, мозаики Михайловского Златоверхого монастиря; ікона «Ангел Златые власы», ікона «Спас Нерукотворный», ікона «Успіння Богородиці». На початку XIII в. прославилася ярославська школа іконопису «Ярославская Оранта". Протягом довгих сторіч на Русі розвивалося, удосконалювалося мистецтво різьблення по дереву, пізніше - по камені. Дерев'яні різьблені прикраси взагалі стали характерною рисою жител городян і селян, дерев'яних храмів.Чудовим різьбленням славився посуд. У мистецтві різьбярів із найбільшою повнотою виявлялися руські народні традиції. Витончені прикраси, справжні шедеври створювали староруські ювеліри. Були відомі і застосовувалися чорніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, техніка узорів з тонких металевих ниток і зерні (прикраси з напаяних дрібних металевих кульок). Вершина ювелірного мистецтва — техніка перегородчатої емалі. З особливим старанням і любов'ю майстри-умільці прикрашали оклади ікон, а також книги. Прикладом може служити мистецьки оброблений шкірою, ювелірними прикрасами оклад «Остромирова євангелія».

15. Музична культура православного церковного обряду х - хіі століття. Чим вона відрізнялася від католицьких церковних обрядів?

В історії української церковної музики умовно можна виокремити два періоди й відповідні їм стилі виконання: монодичний (одноголосий) і партесний (багатоголосий). Деякий час, протягом переходу від одноголосся до багатоголосся, ці стилі співіснували. Основна відмінність східнохристиянського – православного – музичного ритуалу від західнохристиянського – католицького – полягає у використанні лише вокальної музики, хорового співу без акомпанементу (а капела). На противагу західноєвропейському церковному обряду, органний супровід не використовувався.

Ще з часів Київської Русі запанував знаменний розспів – одноголосий унісонний спів з обмеженим діапазоном і строгим піднесеним складом. Мелодії, запозичені з Візантії, змінювалися під впливом місцевих народнопісенних традицій. Їх записували спеціальними знаками – крюками (від старослов. «крюк», «знамено» – знак). За відсутності лінійок для запису висоту та тривалість звуків фіксували лише орієнтовно.

За місцем походження розспіви поділяють на київський, лаврський, волинський (почаївський), руський (галицький), прикарпатський (васи-ліянський), чернігівський, грецький, болгарський, сербський тощо.