
- •Характеристика система навчальних дисциплін що вивчають в юридичних вузах
- •Поняття та зміст навчальної дисципліни “юридична деонтологія”
- •Роль юридичної деонтології у формуванні професійної свідомості майбутнього юриста
- •Характерні риси юридичної наукової діяльності
- •Система методів і функцій юридичної науки
- •Види юридичної професійної діяльності та їх загальна характеристика
- •Функції юридичної науки
- •Закон України “про прокуратуру” від 5 жовтня 1991 року
- •Професія слідчого як різновид юридичної професії. Вимоги що ставльться до професійних якостей працівноків слідства
- •Система юридичної освіти в Україні. Закон України “про вищу освіту” від 17 січня 2002 року №2984-111
- •Моральні принципи як базові елементи формування загальної культури представника юридичної прфесії.
- •Високий рівень професійної підготовки та моральних якостей юриста як засоби попередження конфліктних ситуацій у стосунках між субєктами юридичної діяльності
- •Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обовязків працівника правоохоронних органів.
Принципи гуманізму, колективізму, особистої відповідальності за доручену справу та їх роль у здійсненні професійних обовязків працівника правоохоронних органів.
В професії юриста моральні принципи виконують свої специфічні функції.
Вони допомагають орієнтуватися у найбільш складних, нормативно не визначених ситуаціях, що дає змогу приймати нестандартне рішення, яке не суперечить інтересам справи в цілому. Завдяки усвідомленню принципів моралі, які склалися у колективі службовців юридичної установи, надається можливість програмування дій окремих співробітників, гарантування впевненості щодо виконання ними професійного обов'язку на належному рівні.
Моральні принципи також забезпечують стабільність мікроклімату у колективі, а значить і стабільність його роботи, що є необхідною умовою функціонування всіх правоохоронних органів. З іншого боку, дотримання принципів моралі у своїй професійній діяльності оберігає працівників юридичних служб від аморальних вчинків, скоєння яких породжує серед громадян недоброзичливе ставлення, недовіру, а в окремих випадках — люту ненависть до служителів
Феміди.
Серед принципів моралі, які значною мірою здійснюють позитивний вплив на сферу юридичної діяльності, слід назвати принципи гуманізму, демократизму, законності, справедливості, колективізму, чесності, порядності, гласності у роботі та деякі інші. У чомуж полягає суть зазначених принципів стосовно професійного обов'язку юристів? Для висвітлення цього питання необхідно звернутися до визначення змісту найбільш провідних моральних принципів. Одним із загальновизнаних та важливіших принципів - вважається принцип гуманізму, який розкриває цінностний аспект організації людських відносин. Гуманізм (лат. humanus - людяний, людський) означає людяність, любов до людей, вимогу на захист гідності людини, її право на щастя, всебічний розвиток. Як моральний принцип, який трансформується у сферу юридичної діяльності, він із змістовного боку формулює певну систему вимог:
— розуміння людини, як вищої цінності, а не як засобу для досягнення цілей, все . робити для забезпечення потреб та інтересів людини;
— забезпечення свободи та захисту гідності особи, права на щастя, на духовний розвиток;
— повага до особистих якостей;
— рівне ставлення та повага до чоловіка та жінки, повага до ідеалів людини, Л вікових, національних ознак, політичних поглядів;
— чутливість, душевність у відносинах :
— чесність, прямота в оцінці дій, доброзичливість критики, несприйнятливість аморальних вчинків.
Принцип колективізму також притаманний юридичній роботі, стосовно якої висуваються певні вимоги:
— єдність мети та волі колективу;
— ідейна єдність;
— співробітництво та взаємодопомога;
— керівництво колективом, як організаційний та об'єднуючий фактор його
Існування;
— чітке дотримання дисципліни всіма членами колективу, незалежно від стажу, досвіду, посади тощо.
Іноді окремі вимоги принципу колективізму трактуються на підставі відстоювання | вузькогрупового або індивідуально-егоїстичного інтересу, в результаті чого набувають іншого звучання. Так, слід відрізняти доброзичливу критику від критицизму, заздрості або інших негативних почуттів, взаємодопомогу від кругової поруки.