Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпора на теор вопросы.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.07.2019
Размер:
543.74 Кб
Скачать
  1. Обгрунтуйте напрямки державних витрат.

Державні видатки як економічна категорія - це грошові відносини з приво-ду розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб та потреб соціально –економічного розвитку.

Державні видатки включають:

- видатки на товари та послуги, які купуються для держави;

- оплату праці співробітників бюджетних установ;

- нарахування на заробітну плату вищеназваної категорії працівників;

- витрати на відрядження;

- оплату послуг бюджетних установ;

- трансфертні платежі органом державного управління тощо.

Капітальні видатки (видатки розвитку) – це видатки бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави, а саме:

- капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення;

- фінансування структурної перебудови народного господарства;

- субвенції та інші видатки, пов’язані з розширеним відтворенням.

  1. Доведіть необхідність мінімізації довгострокових сукупних витрат фірми (сутність ізокоти)

Ізокоста – цем лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань двох ресурсів (наприклад праці та капіталу). Рівняння ізокости як функції витрат з двома змінними має такий вигляд: ТС = L*PL +K*Pk . Ізокоста – лінійна функція. Ціни факторів розглядаються як незмінні тому незалежно від зміни обсягів виробництва її графік завжди має вигляд прямої. Нахил ізокости дорівнює PL/ Pk. Він визначає ринкову норму заміщення однієї одиниці капіталу додатковою одиницею праці. В залежності від зміни обсягу нашого виробничого бюджету ми збільшуємо або зменшуємо величину ТС. В цьому випадку ізокоста буде зміщуватись геть від точки відліку координат або навпаки наближатись до неї. При цьому кут нахилу ізокости буде залишатися постійним, тому що як вже зазначалося він визначається співвідношенням цін на ресурси, а вонов цьому випадку не змінюється.

І геометричний, і аналітичний методи розв’язку задачі мінімізації витрат для фіксованого обсягу випуску продукції дають одну і ту ж умову рівноваги: мінімум витрат для заданого рівня виробництва досягається, якщо фірма використовує таку комбінацію ресурсів, для якої граничні продуктивності ресурсів пропорційні їхнім цінам, або відношення граничного продукту фактора до його ціни однакове для всіх вхідних ресурсів.

Якщо обсяги використання факторів виробництва змінюються не в протилежних напрямках, а в одному і тому ж, тобто коли фірма збільшує використання всіх вхідних ресурсів, відбувається зміна масштабів виробництва.

  1. Охарактеризуйте ринок як підсистему економічних відносин суспільства.

Отже, ринок – це сукупність операцій купівлі-продажу товарів і послуг.

Функції ринку.

На сьогодні ринок виконує такі функції: ціноутворююча, регулююча, сануюча, посередницька та інформаційна.

Ціноутворююча. Формування на основі попиту та прпозиції ринкових цін, які відображають корисність товару і витрати на його виробництво. Основна мета виробника – отримати максимально високий прибуток.

Регулююча. На ринку встановлюється оптимальна кількість виробників та продавців. Проте ринок не може регулювати усі економічні процеси, оскільки виникає безробіття, інфляція, що усуваються лише завдяки втручанню держави.

Сануюча. Відбувається постійне очищення ринку від неефективно функціонуючих підприємств. Це сприяє збільшенню ефективності існуючих підприємств.

Посередницька. Ринок сприяє зближенню покупців і продавців.

Інформаційна. Споживачі та продавці постійно отримують інформацію про наявність товарів на ринку, їх кількість та ціну

Інституційні механізми (принципи) ринкової економіки.

Для розуміння роботи ринкової економіки треба ознайомитися передусім з її інституційними механізмами (принципами). Інституційний механізм - це практика, традиція або звичай, що є матеріальним і стійким елементом у житті чи культурі якоїсь організованої групи. Найважливішими і типовими для ринкової економіки є такі інституційні механізми (принципи): приватна власність; економічна свобода; особиста заінтересованість, конкуренція; обмежене управління.