4. Перевірка теплостійкості огородження для літнього теплового режиму.

Основна задача теплового розрахунку огороджуючої конструкції для літнього режиму – визначення амплітуди коливання температури на внутрішній поверхні огородження. Цю величину визначаємо за формулою:

, де

– розрахункова амплітуда коливання температури зовнішнього повітря;

– число, яке визначає ступінь затухання температурних хвиль на внутрішній поверхні огородження.

, де

– максимальна амплітуда добових коливань температури у липні, визначається за [3, дод.2];

та – відповідно максимальне та середнє значення сонячної радіації, що поступає на поверхню. Максимальне значення – пряма сонячна радіація, середнє значення – розсіяна сонячна радіація, вибираємо з таблиць для західної орієнтації огородження [3, дод.7];

– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішнього шару огороджуючої конструкції [2, дод.11];

– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні для літнього режиму.

, де

–мінімальна швидкість вітру по румбам за липень (якщо , то приймаємо ), визначаємо за [3, дод.4].

За [2, дод.12] визначаємо, що місто Херсон знаходиться на географічній широті 46,5^о. Отже, маємо наступні розрахункові величини:

;

Вт/м²;

Вт/м²;

=0,7;

м/с.

Тоді:

Вт/(м²К).

Знаходимо розрахункову амплітуду коливань температури зовнішнього повітря:

.

Величина згасання амплітуди коливань температури зовнішнього повітря:

, де

S₁, S₂, S₃ – коефіцієнти теплозасвоєння відповідно 1-го, 2-го і 3-го матеріалів, які для літнього режиму обираються при умовах експлуатації А [1, дод.Л].

S₁=17,98 Вт/(м²К);

S₂=2,87 Вт/(м²К);

S₃=8,43 Вт/(м²К).

Коефіцієнт теплової інерційності першого шару:

D₁=R₁xS₁=0,049x17,98=0,88 <1;

Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні першого шару:

Вт/(м²К).

Коефіцієнт теплової інерційності другого шару:

D₂=R₂xS₂=2x2,87=5,74 >1;

Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні другого шару:

Y₂=S₂=2,87 Вт/(м²К).

Коефіцієнт теплової інерційності третього шару:

D₃=R₃xS₃=0,063x8,43=0,53 <1;

Вт/(м²К).

Теплова інерція огороджуючої конструкції:

D=D₁+D₂+D₃=0,88+5,74+0,53=7,15.

.

Тоді:

.

Нормативне значення амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні влітку становить:

.

Оскільки < , то огородження є теплостійким для літнього теплового режиму.

5. Розрахунок повітропроникності огородження.

Перевіряємо огороджуючу конструкцію на відповідність нормам повітропроникності.

Район будівництва – м. Херсон. Огородження має світлові отвори, заповнені подвійним склінням у розділених рамах з ущільненням із поліуретану.

1. Розрахунковий перепад тисків:

, де

Н – висота будинку (від рівня підлоги першого поверху до верху витяжної шахти), м;

h_i – висота від рівня підлоги першого поверху до середини огороджувальної конструкції i-го поверху, для якого проводиться розрахунок, м;

, – питома вага відповідно зовнішнього і внутрішнього повітря, Н/м³, що розраховуємо за формулами:

,

, де

– значення температури внутрішнього повітря, ^оС;

– розрахункове значення температури зовнішнього повітря, що приймається залежно від температурної зони [1,дод.Ж];

– максимальна із середніх швидкостей вітру за румбами за січень, м/с;

– коефіцієнт, що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі [1, табл.Т.1].

Н=18м;

h_i=1,4м;

Н/м³;

Н/м³;

м/с;

.

Па.

2. Визначаємо необхідний опір повітропроникності огороджуючої конструкції.

Для огороджуючих конструкцій необхідне виконання умови:

, де

– необхідний опір повітропроникності огороджуючої конструкції;

– опір повітропроникності огороджуючої конструкції.

Для непрозорих огороджувальних конструкцій необхідний опір повітропроникності визначаємо за залежністю:

, де

– допустима повітропроникність огороджуючої конструкції [1, табл.7].

м²годПа/кг.

Для світлопрозорих огороджуючих конструкцій необхідний опір повітропроникності визначаємо за залежністю:

, де

=10Па – різниця тисків, за якою визначається масова повітропроникність світлопрозорої конструкції.

м²годПа/кг.

3. Розраховуємо дійсну величину опору повітропроникності:

Опори повітропроникності шарів огороджуючої конструкції визначаються за таблицями по товщині шару [2, дод.13]:

Шар 1: для δ₁=0,1м R_д1=19620 (м²×год×Па)/кг;

Шар 2: для δ₂=0,34м R_д2=51 (м²×год×Па)/кг;

Шар 3: для δ₃=0,04м R_д3=7848 (м²×год×Па)/кг.

Розрахунковий опір повітропроникності стіни:

(м²×год×Па)/кг.

Оскільки , то стіна задовольняє нормативним вимогам щодо повітропроникності. Для світлопрозорих огороджень визначається дослідним шляхом.

Література:

1. ДБН В.2.6-31:2006 “Теплова ізоляція будівель”.

2. Худенко А.А., Мельник В.О., Кольчик Ю.М. Будівельна теплофізика: Методичні вказівки до курсової роботи, КНУБА, 2002р.

3. СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика».

						Теплотехнічний розрахунок огороджуючих конструкцій	лист
							13
изм	к-во	лист	№док	підпис	дата