2. Нові тенденції в культурному і духовному житті

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років культура вперше за більш аніж 70 років позбулася ідеологічного підпорядкування комуністичній партії. Це створювало умови для національного відродження у сфері культури.

Але економічна криза 90-х років, зменшення можливостей державної підтримки культури поставили її в принизливу залежність від приватного комерційного фінансування. Ситуація, що склалася в культурному і духовному житті суспільства, є тривожною. Вона вимагає невідкладних заходів по створенню належних умов для подальшого розвитку культури України. Перш за все, мова йде про створення необхідної матеріальної бази, без якої унеможливлюється культурний поступ суспільства. Попри всі економічні негаразди, політичну боротьбу в українській культурі 80 — 90-х років спостерігаються певні позитивні зміни. На цих нових явищах і тенденціях, що за ними стоять, слід зупинитися докладніше.

Утвердження принципів плюралізму в культурі

· Звільнення культури від диктату комуністичної ідеології. Свобода духовного розвитку людини.

· Різноманітність художньої творчості, духовного життя суспільства

· Визнання новаторських форм у мистецтві — авангардизму

Національне відродження культури

· Ліквідація «білих плям» української історії, культури

· Повернення читачам раніше заборонених творів (наприклад, романів В.Винниченка, драм М.Куліша, оповідань М.Хвильового, поезії Є.Плужника та ін.)

· Визнання творчості багатьох майстрів мистецтва (наприклад, художника Г.Синиці, композиторів Г.Таранова, І.Белзи та багатьох інших).

· Українізація

· Розширення сфери вжитку української мови

Зміни в системі освіти

Зміни в системі шкільної освіти

· В 1988 р. розпочався і продовжується до нині процес реформування системи освіти на навчальних закладів нових видів: ліцеїв, гімназій, шкіл з поглибленим вивченням певних дисциплін, приватних шкіл.

· В навчальному процесі почали використовуватись різноманітні підручники і програми.

Зміни в діяльності вузів принципах демократизації усього навчально-виховного процесу.

· Створення

· Відкриття нових вузів (найбільш авторитетний серед них — Києво-Могилянська академія).

· Відкриття комерційних вузів.

· Введення платного (контрактного) прийому на навчання.

· Введення системи державного ліцензування вузів (надання права на освітянську діяльність) і акредитація (визначення рівня освітньої діяльності вузу).

· Гуманізація освіти (зміни у викладанні суспільних наук за обсягом, формою, змістом з метою прилучення студентів до загальнолюдських цінностей).

Список використаної літератури

1. Конституція України. – К.: Преса України, 1996. – 80 с.

2. Історія української Конституції / Упоряд. А.Г.Слюсарено, М.В.Томенко. – К.: Право, 1997. – 464 с.

3. Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2002.

4. Шемшученко Ю. Сила демократії — у силі влади? // Віче. — 1995. - Nб. — С. 9.