1 Рівень.

1.а/експрісіонізм -враження

2.б\таємний циркуляр валуєва 20листоп1963

3.г\києво-млгиля акад..статус акад..1701р

4.б\собор єзуїтів у стилі бароко

5.б\куліш-мина мазало.народ.малахій

2 Рівень

1.кіномитці.. П.Чардиніна, Олександра Довженка

2.залізничний вокзал. готель джордж .лісотехнічний унів. Будинок з химерами

3.шісдесятники письменники..Василь Симоненко, Ліна Костенко, В. Шевчук

4.запорожець за дунаєм С. Гулака-Артемовського

5.філософського, юридичного, медичного та теологічного

1)Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків. Зокрема у Полтаві під керівництвом В.Лободи. 1864 – на Галичні діяв театр «Руська бесіда».

На початку 1876 театральний центр з Бобринця перемістився в Єлисаветград. Тут заснували «Артистичне товариство» херсьнські поміщики О. Тарнавські

1882р.-створення професійної трупи в Єлиспветграді під назвою театр «корифеїв». Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький. До складу увійшли М. Заньковецька, П. Саксаганський, М. Старицький, брати Тобілевичі. Дебютував театр пєсою «Наталка Полтавка». У 1885 трупа корифеїв розділилася на трупу Кропивницького в Єлисаветграді і трупу Старицького у Києві. Значно зашкодила розвитку театру заборона київського генерал губернатора на вистави українських театральних труп на Київщині, Поділлі, Волині. 1906р. - Садовський організував у Києві перший професійний театр.

Львівський оперний. У 1892 році закінчився термін скарбеківського привілею, тому міська влада вирішила побудувати новий театр. Його будівництво розпочалось у червні в 1897 році за проектом архітектора Зигмунта Горголевського. Його відкрили 4 жовтня 1900 р. прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» В. Желенського — про життя карпатських верховинців. У 1921 була поставлена перша балетна вистава — «Лебедине озеро» П.Чайковського. Театр працював до 1934 року, коли був закритий через фінансову скруту.

2)Культура розвивалася під впливом сталінської диктатури, насадженням тоталітарної ідеології.

На заході почався процес радянізації, який супроводжувався ліквідацією культурних надбань.

Поширення української мови.Школи всіх ступенів (від початкових до вищих) були переведені на українську мову навчання відповідно до національного складу населення. Вперше університет у Львові був українізованим.

Вчені україни робили вагомий внесок в радянську науку, зокрема відомі досягнення в розщеплення атомного ядра, добуванні рідких газів. З початком війни науковці Академії наук УРСР зосередили основну увагу на дослідженнях щодо поліпшення технол озброєння.Під керівництвом Патона розробили новий метод електрозварювання.

В українській літературі 2 світова зумовила патріотичну тему,зокрема був опублікований вірш Сюсюри «Любіть Україну». Розвивається періодика (Самчук газета «Волинь», Олена Теліга журнал «Литаври». Пошерені короткі жанри (новели, оповідання). Видаються збірки віршів Бажана, Сюсюри, Малишка, Тичини, Рильского. В театрах ставили пєси І.Кочерги, Я. Галана. Серед інших видів образотворчого мистецтва провідне місце посів плакат

вар 16.

1.в 2.а 3.а 4.в 5.а

2 рывень

1. Часи Хмельниччини, Руїна , і включно до 1702р

2. театр заньковецької ратуша вежа корнякта будинок № 4 на вулиці Краківській, будинок Наукової бібліотеки на вул. Стефаника, новий будинок Ратуші, Палац Потоцьких, драматичний театр ім. М. Заньковецької

3.Василь Білозерський, Микола Гулак

Тарас Шевченко

Микола Костомаров

Пантелеймон Куліш

Опанас Маркевич

4.- рух спрямований на оновлення католицької церкви, виник як реакція на поширення протестантизму. З 1560 до 1708р

5.ВАПЛІТЕ

ІІІ рівень

1.Розстріляне відродження — літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.

Термін «розстріляне Відродження» вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921—1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).

Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12-13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».

Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.

2)Доба бароко в Україні припала на період, коли країна була роздерта між міцними сусідніми державами. Тому Правобережна Україна мала зразки бароко, що йшли з католицького центру світу -Риму та Польщі. Один з перших зразків бароко у Львові - Стрітенський костел босих кармеліток (1642—1644 рр.), це копія церкви Св. Сусани у Римі (арх. Карло Мадерна, 1603 рік). Але ерудиція і таланти архітекторів швидко дали змогу відійти від копіювання римських зразків і творити оригінальні споруди (костел і монастир бернардинів, Гвоздець, костел і монастир кармелітів босих, Бердичів, каплиця Параскеви П'ятниці, Підкамінь, Домініканський монастир, Богородчани, Петропавлівський костел, Кам'янець-Подільський, костел Вознесіння, Золочів та ін.)Серед найкращіх зразків бароко і костел Непорочного Зачаття Діви Марії в Городенці, Івано-Франковська обл, (арх. Бернард Меритин).

Особливо талановиті і оригінальні невеликі костели польського архітектора Войцеха Лєнартовича в теперішніх Новоукраїнці і Угневі, справедливо не оцінені досі. Він будував без копіювання уславлених зразків.

Надзвичайними стали і комплекси барокових будівель у Почаєві (арх. Г.Гофман) та у Кременці (Єзуїтський колегіум і костел, 1731—1743 рр., арх. П.Гіжицький).

Бароко на західних землях здебільшого церковне (костели, монастирі, каплиці). Але мало місце і світське бароко — садиба в Оброшино, палац в Ізяславі, палац греко-католицьких митрополитів в комплексі собору Св. Юра у Львові.

Чудовим зразком пізнього бароко на Правобережній Україні став костел Непорочного Зачаття Діви Марії в нинішньому селі Жданово

лівобережна Україна.Ці землі межували з Диким полем, тому заселення і розбудови йшли лише в північних і центральних районах. В нинішніх Донецькій, Луганській, Херсонській, Одеській областях нема зразків архітектури бароко.

Великим бароковим центром став лише Київ, де домінувало церковне будівництво. Київ став справжнім перехрестям різноманітних впливів, що йшли від самої України(арх. Григорович-Барський, Ковнір Степан Дем'янович),Польщі, Німеччини (арх.Шедель Йоган-Ґотфрід ), Растреллі (Російська імперія). Недослідженими і зруйнованими залишились барокові польські костели Києва.

Поодинокими зразками світського бароко в Кієві стали Будинок митрополитів (1722, 1748-57 рр.) та колишня Бурса (1763—1767 рр.), Маріїнський палац (арх. В.Растеллі).Особливе місце посіла стара будівля Києво-Могилянської академії.Серед інших міст заслуговують уваги Харків ( Успенський собор), Козелець (собор Різдва Богородиці), барокові вівтарі деяких церков.

17 варіант

1. Г) сучасний

2. А) в. Антонович

3. В) скульптором

4. В)1834

5. А)бароко

1. В. Єрмілов

2. І. Срезневський, А. Метлинський, М. Костомаров, Л. Боровиковський, М. Петренко, О. Шпигоцький

3. Собор св. Юра, Стрітенський костел босих кармеліток, костел Магдалини, костел єзуїтів

4. вигадана 1929 органами Державного політичного управління УСРР контрреволюційна організація, яка нібито ставила за мету повалення рад. влади при допомозі іноземних держав і створення самостійної України; за сфабрикованою справою СВУ 1930 засуджені до різних термінів ув'язнення 45 представників укр. інтелігенції, зокрема С. Єфремов, М. Слабченко, О. Ґермайзе.

5. шкільна драма складалася з п'яти актів, після кожного з яких виступав хор. Вистава організовувалася переважно до Різдва, Великодня тощо. Основна її віршова форма — силабічна, писана українською книжною мовою. Вертепи, драми, інтермедії – жанри, що розвивались.

Бароко на західних землях здебільшого церковне (костели, монастирі, каплиці). Але мало місце і світське бароко — садиба в Оброшино, палац в Ізяславі, палац греко-католицьких митрополитів в комплексі собору Св. Юра у Львові. Чудовим зразком пізнього бароко на Правобережній Україні став костел Непорочного Зачаття Діви Марії в нинішньому селі Жданово(1786—1791 рр.),Вінницька обл, хоча в ці часи почав домінувати стиль класицизм.

Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях у XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Період другої половини 17 — 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові «українське бароко». Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору. Результатом розвитку власне української традиції стають хрещаті в плані храми, тобто такі будівлі, що в плані являли собою хрест, між кінцями якого вбудовувалися квадратні виступи. Такі хрещаті в плані церкви народилися з дерев'яної архітектури, принципи якої були стилістично близькими західному бароко. ^[1]

В цей період нового вигляду набуває Київ, створюється сучасний образ старого міста.

1. Модернізм в українській літературі народився в 1890-х рр. і перебував в інтелектуальній опозиції до так званої соціальної прози (реалізму). Література модернізму сповідувала нову естетику, нові художні прийоми і манеру творчості. Основними ознаками нової естетики слугували естетизм ("мистецтво для мистецтва"), інтелектуалізм, європеїзм, що межував з космополітизмом, глибокий психологізм, інтерес до внутрішнього життя і світогляду індивідуума.

Літературний модернізм в Україні, як явище культури, народився з протистояння двох поколінь: культурників-українофілів та бунтівників-модерністів. І модерністи (діти), і традиціоналісти (покоління батьків) цілком усвідомлювали цей конфлікт і були активними його учасниками.

Важливою рисою літературного модерну в Україні, як культурного явища, було створення жіночої мистецької традиції. Письменниці-модерністки гостріше відчували застійність українського літературного процесу та усієї духовної атмосфери в суспільстві, що пояснювалося "більшою залежністю жінки, тіснішими рамками, в які завжди заганяє жінку патріархальне суспільство".

Вихідці з інтелігентських сімей, родин священиків, учителів та дрібних службовців, письменниці доби модернізму "приносять нові теми, нові типи героїв, звертаються до жіночої психології й акцентують жіночі цінності". Культовими постатями в жіночій традиції української модерної літератури виступали Леся Українка та Ольга Кобилянська.

Український літературний модернізм мав певний політичний сенс і громадське звучання. Виникнення модернізму як течії, яка оспівувала не лише селянство, а й представників усіх верств, насамперед – інтелігенції, культурної еліти, свідчило про самодостатність української літератури та української нації. Більш того, письменники-модерністи не знали кордонів, своєю творчістю, новими естетичними ідеалами вони "з’єднували" українську літературу, формували єдину українську свідомість, ідею культурної, літературної, географічної, мовної та політичної єдності східної і західної частин України. Творчість українських модерністів-письменників, поетів, критиків відіграла не останню роль у формуванні української національної ідентичності.

варіант 18

1) г2) в3) а4) в

2р

1) Вертеп - мандрівний театр маріонеток, поширений в барокову добую

2) Це були в основному портрети: портрет дівчтни з мобакою, жіночий портрет, портрет юнака біля криниці біля ліжка.

3) Шашкевич, Вагилевич, Головацький. альманах "Русалка Дністрова"

4) О. Шумський

5) Копистинський, Устиянович, Пилиховський

1. На той час Україна досягла значних успіхів у галузі науки, освіти та культури, хоч гетьман П. Скоропадський був професійним військовим. Його універсалом створюється Українська Академія Наук (що існує й досі; першим її президентом став В. Вернадський); засновуються два державні українські університети - в Києві та Кам'янці-Подільському, 150 українських гімназій. Також, вийшло друком кілька мільйонів примірників українських підручників; засновано широку мережу загальнокультурних закладів та установ (Національний архів, Національну галерею мистецтв, Національний історичний музей, Національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Українську державну капелу, Держаний симфонічний оркестр тощо).

Важливим зрушенням у духовній сфері стало утворення влітку 1918 року Української автокефальної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським. Гетьманський уряд завдяки своїй непохитній волі фактично поклав початок незалежності української церкви.

2. Український архітектурний модерн, УАМ – один з українських оригінальних архітектурних стилей. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової (див. українське бароко), вплив якої, починаючи з 1910 – го року було помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну. Розвиток етнографічної культури сприяв вивченню народної архітектури і народних будівельних традицій. Архітектори почали використовувати у своїх роботах традиційні народні форми. Елементи української народної архітектури почали використовувати професійні архітектори ще у XIX ст. (будинок Галагана у Лебединцях). Першим твором у стилі УАМ була будівля Полтавського губернського земства (1903 рік, архітектор Кричевський В. Г., теперПолтавський краєзнавчий музей). З 1903 року на перше місце в розробці теорії УАМ виходить О. Г. Сластіон. Він сформулював принципи морфології УАМ і всіляко сприяв розповсюдженню і утвердженню цього стилю. З’являються гуртки з вивчення української народної архітектури. Так, студенти ПІГІ, в майбутньому видатні діячи УАМ, у 1905 – у році організовують нелегальний гурток з вивчення української архітектури, кожне літо вони ходять по селах і роблять замальовки хат, хлівів, церков і дзвіниць. У Харкові при Літературно-художньому гуртку виникає Український художньо-архітектурний відділ, який ставить собі за мету “розповсюження українського стилю” і українського мистецтва взагалі, а також “збереження інших пам’яток України і відродження українського зодчества”. Почесним головою гуртку був І. Ю. Рєпін, головою С. І. Васильківський. З’являються численні публікації у спеціалізованних і популярних журналах. Відзначалося своєрідність стилю і відповідність сучасному життю і неовим запитам.

Варіант 19

1 а

2 в

3 а

4 б

5 а

1 Такі хрещаті дерев'яні храми — типове явище в традиційному народному будівництві. Козацтво не вигадало тут нічого незвичайного, неймовірного чи небувалого. Його заслуга в тому, що цей, поширений з давніх часів, тип великої дерев'яної церкви, воно вдягло у камінь, прикрасило безліччю чудових пластичних мотивів, вдосконалило й підняло кілька споруд такого роду на рівень найдосконаліших виявів європейського архітектурного мистецтва.

2  17 вересня 1918 р. Київ Вернадський

3 Орлик Пилип Степанович Скоропадський Іван Мазепа Іван Степанович Феофан Прокопович

4 Миха́йло Льво́вич Бойчу́к (*30 жовтня 1882, Романівка, Теребовлянський район, Тернопільська область — †13 липня 1937, Київ) — український художник, маляр-монументаліст, лідер групи «бойчукістів». Член НТШ (1912), УНТ(1917). Один із засновників монументального мистецтва України 20 ст. Представник Розстріляного відродження.

5 покоління 20-х — початку 30-х рр.

1. Український архітектурний модерн, УАМ – один з українських оригінальних архітектурних стилей. Виник на початку XX століття. Існував і розвивався протягом майже 40 років (з 1903 по 1941 роки). В основі УАМ лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва і досягнення української професійної архітектури і перш за все барокової (див. українське бароко), вплив якої, починаючи з 1910 – го року було помітним і навіть зростаючим. Сильним був також вплив європейського модерну. Розвиток етнографічної культури сприяв вивченню народної архітектури і народних будівельних традицій. Архітектори почали використовувати у своїх роботах традиційні народні форми. Елементи української народної архітектури почали використовувати професійні архітектори ще у XIX ст. (будинок Галагана у Лебединцях). Першим твором у стилі УАМ була будівля Полтавського губернського земства (1903 рік, архітектор Кричевський В. Г., теперПолтавський краєзнавчий музей). З 1903 року на перше місце в розробці теорії УАМ виходить О. Г. Сластіон. Він сформулював принципи морфології УАМ і всіляко сприяв розповсюдженню і утвердженню цього стилю. З’являються гуртки з вивчення української народної архітектури. Так, студенти ПІГІ, в майбутньому видатні діячи УАМ, у 1905 – у році організовують нелегальний гурток з вивчення української архітектури, кожне літо вони ходять по селах і роблять замальовки хат, хлівів, церков і дзвіниць. У Харкові при Літературно-художньому гуртку виникає Український художньо-архітектурний відділ, який ставить собі за мету “розповсюження українського стилю” і українського мистецтва взагалі, а також “збереження інших пам’яток України і відродження українського зодчества”. Почесним головою гуртку був І. Ю. Рєпін, головою С. І. Васильківський. З’являються численні публікації у спеціалізованних і популярних журналах. Відзначалося своєрідність стилю і відповідність сучасному життю і неовим запитам.

2. «Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.

Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».

Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.

Навколо «Р. т.» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру.

Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Р. т.». Вплив на постання «Р. т.» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек.

Варіант-20

1) києво - могилянська колегія 1632

2) березіль 1922

3)Пінзель – скульптор

4) ратуша в стилі класицизм

5) центр розвитку театрального мистецтва. Києво-могилянська академія

1)Параджанов « тіні забутих предків» Осика «кам’яний хрест» Ілленко «білий птах з чорною ознакою» і.молайчук

2) ансамблі класицизму – найстаріший театир Східної Європи, збудований за кошти графа Скарбка – тепер це академічний театир ім. М. Заньковецької, будівля губернатора Галиччини (тепер облдержадміністрація) і також в ідеальних пропорціях будівлі Природознавчого музею та колишнього Оссолінеуму – тепер наукової бібліотеки ім. В. Стефаника.

Завершують екскурсію архітектурні стилі поч. XX ст. знаменита сецесія – ансамблі вулиць Павлова та Богомольця, будинок страхового товариства “Дністер”, та будинок Сегала на одному з центральних проспектів. Екскурсія проводиться фахівцями по архітектурі.

3) «камінний господар» «лісова пісня»

4) Інтерме́дія (лат. intermedius — проміжний, середній) — невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави

В українській драматургії 17-18 ст., де в основному експлуатувалися старо- та новозавітні сюжети, які не давали можливості адекватно й оперативно реагувати на тодішні суспільно-політичні події, інтермедія віддзеркалювала дійсність, починаючи з 17 ст.: зафіксовано міжнаціональні стосунки, конфесійні проблеми тощо. Збереглося понад 50 інтермедій, зокрема Митрофана Довгалевського та Георгія Кониського. Інтермедії лягли в основу української побутової драми, комедії.

Вплив інтермедії відчутний у творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Гоголя, М. Старицького та інших.

Виникли в театрі…вертеп .шкільна драма

5)дисиденти—люди які відкрито критикували політику уряду. І які вималали широких громадських.релігійних..національних прав

Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Микола Вінграновський, Алла Горська та Іван Дзюба. Пізніше до них приєдналися Василь Стус, Михайло Осадчий, Ігор та Ірина Калинці, Іван Гель та брати Горині.

1) В іконописі поча-ли широко використовуватись народні мотиви й образи. Святі стають

схожими на українських дідів та молодих парубків. Оригінальним національним явищем стали народні ікони — так звані

Козацькі Покрови, на яких зображувалися козаки, старшини, гетьмани. Характерною складовою храмового живопису стає ктиторський пор-

трет, тобто зображення історичних осіб, які жертвували на будівництво храмів, уславилися благодійними ділами, князів та царів. Новим явищем у світському мистецтві став парсунний портрет. Він відходить від іконописних традицій. Робиться спроба максимально прав-

доподібно передати риси людини Жіночі портрети зустрічаються рідко, Активно розвивалося графічне мистецтво. Найвідомішими були

школи графіки Києво-Могилянської академії, Києво-Печерської лаври, Чернігівська та Львівська

2)

розвивається українська наука. Україна бере участь у найбільших міжнародних програмах століття, наприклад, космічних програмах «Морський старт», «Глобалстар». А також у космічних програмах «Спектр», «Марс-96», «Шатл-97», «Океан», «Природа». Вперше запрацювала національна українська станція в Антарктиді. В той же час на науковому потенціалі дуже серйозно відбилися економічні проблеми. Реструктуризація управління економікою, перехід одних підприємств у приватну власність, збитковість інших негативно позначилися на галузевих наукових і проектних інститутах. Державне фінансування науки скоротилося в чотири рази. В Україну широко завозиться електронна техніка, власна її розробка і виробництво не налагоджуються. Погіршення умов життя і роботи стало головною причиною того, що в 1992—1996 рр. за кордон виїхали тисячі наукових співробітників.З'явилося розділення культури на елітарну і масову. Україна зіткнулася з таким явищем, як американізація культури, що особливо відчувається в кінематографі (виробництво власних фільмів значно скорочене), популярної музики, літератури.Для багатьох людей відвідування театрів, музеїв, бібліотек, тим паче які-небудь поїздки стали недоступними. У зв'язку зі значним скороченням життєвого рівня (за рівнем життя Україна займає 95-е місце в світі, а понад половина населення живе нижче межі бідності), погіршенням медичного обслуговування, зростанням вартості ліків, ускладненням екологічної обстановки спостерігається збільшення захворюваності, смертності, зниження народжуваності.