Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Охрана труда ответы на вопросы.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.07.2019
Размер:
163.84 Кб
Скачать
  1. Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:

  • місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодження організму;

  • загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

  1. За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:

  • нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним ередовищем;

  • сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

  • вологі — відносна вологість повітря 60—75%;

  • сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

  • особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

  • жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;

  • запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

  • з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.

  1. Всі виробничі приміщення за рівнем електробезпеки поділяються на три класи:

  • приміщення без підвищеної небезпеки. Це сухі приміщення зі струмонепровідною підлогою, з вологістю не вище 75%, без пилу або лише зі струмонепровідним пилом температурою повітря до 300С, в яких відсутня можливість одночасного дотику людини до корпуса електричної установки і металевих елементів, з’єднаних з землею;

  • приміщення з підвищеною небезпекою. Для них характерним є наявність однієї з таких п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до металевих предметів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;

  • особливо небезпечні приміщення. Вони можуть мати до 100% вологості або хімічно активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або одночасно дві чи більше ознак, характерних для приміщення з підвищеною небезпекою. У приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого у статті-187

  1. Приміщення з підвищеною небезпекою - для них характерним є наявність однієї з таких п’яти ознак: вологість перевищує 75%, наявний електропровідний пил, електропровідна підлога, температура повітря вище +30°С, існує можливість одночасного дотику до металевих предметів, з’єднаних з землею, і корпусу електроустановки;

Особливо небезпечні приміщення - вони можуть мати до 100% вологості або хімічно активне середовище, що руйнує електроізоляцію, або одночасно дві чи більше ознак, характерних для приміщення з підвищеною небезпекою.

  1. Нейтраль – спільна точка з’єднання у зірку фазових обмоток (елементів) електричного устаткування..

По відношенню до землі трифазні мережі бувають з ізольованою нейтраллю (напругою до 1 кВ), з глухо заземленою нейтраллю (напругою до 1 кВ), з ізольованою, компенсованою/заземленою через резистор нейтраллю напругою понад 1 кВ, з глухо заземленою/ефективно заземленою нейтраллю понад 1 кВ.

  • Ізольована нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора не приєднана до заземлюючого пристрою, або приєднана до нього через великий опір пристроїв сигналізації, наявність яких не впливає на струм кз на землю.

  • Глухо заземлена нейтраль – нейтраль генератора або трансформатора приєднана до заземлюючого пристрою безпосередньо або через малий опір (через трансформатор струму).

  • Компенсована нейтраль – це нейтраль генератора чи трансформатора приєднаного до заземлюючого пристрою через дугогасні реактори для компенсації ємнісного струму у мережі під час однофазного замикання на землю.

  • Заземлена через резистор нейтраль - це нейтраль генератора чи трансформатора у мережі з ізольованою чи компенсованою нейтраллю, приєднаною до заземлюючого пристрою через резистор. Наприклад для захисту мережі від перенапруг або (і) вимог селективності захисту у разі замикання на землю, що призводить до падіння струму замикання на землю.

  • Електрична мережа з ефективно-заземленою нейтраллю – це трифазна електрична мережа напругою понад 1 кВ в якій коефіцієнт замикання на землю не перевищує 1,4. Коефіцієнт замикання на землю в трифазній мережі – це відношення різниці потенціалів між неушкодженою фазою і землею у точці замикання на землю другої чи двох інших фаз до різниці потенціалів між фазою і землею у цій точці до замикання.

  1. Електричні мережі бувають постійного та змінного струмів. Мережі змінного струму бувають однофазові та багатофазові. Найбільш поширені — трифазові мережі змінного струму. За режимом нейтралі трансформатора або генератора трифазові мережі можуть бути з ізольованою або глухозаземленою нейтраллю. Ізольованою називають нейтраль, ізольовану від заземлювального пристрою або приєднану до нього через апарати з великим опором (трансформатори напруги, компенсаційні котушки). Глухозаземленою називають нейтраль, приєднану до заземлювалюного пристрою безпосередньо або через апарати з малим опором (трансформатори струму).

Векторна діаграма напруг – вище, кут між векторами 120 градусів

  1. Режим нейтралі мережі вибирають з точки зору забезпечення умов електро-, вибухо- та пожежобезпеки системи електропостачання, а також ряду інших критеріїв: надійності електропостачання, його економічності, внутрішніх перенапруг, роботи пристроїв захисту від однофазних замикань та струмів витоку на землю.

  2. Зона розтікання – зона, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмом замикання, умовно дорівнює нулю.

Напруга дотику – напруга між двома точками кола замикання на землю (корпус) при одночасному дотику до них людини (в розрахунках – напруга на тілі людини).

  1. Напруга кроку – напруга між двома точками землі, обумовлена розтіканням струму замикання на землю, при одночасному дотику до них ногами людини.

Вирівнювання потенціалів — це зниження напруг дотику та кроку між точками електричної ланки, до яких можливий одночасний дотик або на котрих може одночасно стояти людина.

  1. Груповий заземлювач – два і більше з’єднаних між собою стрижневих заземлювачів, що встановлюються на відстані не менше 3 м один від одного.

  2. Заземлюючі пристрої можуть бути природними і штучними. Як природні заземлюючі пристрої використовують прокладені в землі трубопроводи, оболонки кабелів, арматуру будівельних конструкцій, що мають контакт із землею. Штучні заземлюючі пристрої – це спеціально закладені в землю металоконструкції за допомогою яких здійснюють надійне з’єднання із землею і створюють малий опір розтіканню струму. Штучні заземлювачі виконують у вигляді електродів. По розташуванню в ґрунті і по формі електродів заземлювачі поділяють на:

  • заглиблені, що складаються із смуг або круглої сталі, укладені глибоко на дно котловану горизонтально по периметру фундаментів;

  • вертикальні, що складаються з електродів, верхній кінець яких заглиблюється на 0,5-0,7м від поверхні землі, якими стальні вертикально закладені в землю стержні діаметром 10-16 мм, і довжиною 2,5-5 м, а також кутова сталь довжиною 2-3 м;

  • горизонтальні (протяжні), що складаються з електродів, які застосовують для зв’язку між собою вертикальних заземлювачів з’єднаних зварюванням. Як заземлювачі використовують круглу сталь діаметром не менше 10 мм або сталеві смуги товщиною не менше 4 мм з перерізом 48 мм. Горизонтальні електроди укладені паралельно на однаковій глибині (рис. 2.2в);

  • горизонтальні електроди укладають розбіжними променями на однаковій глибині (рис. 2.2г)

Рис. 2.2 – Способи розміщення електродів групового заземлювача (вид в плані)

Контроль захисного заземлення методом амперметра-вольтметра.

Вимірювання опору заземляючого пристрою проводиться одним з трьох методів:

  • метод амперметра-вольтметра. Метод полягає у визначенні струмів та напруги, які протікають через заземляючий пристрій. Опір захисного заземлення, дорівнює показу вольтметра, розділеному на показ амперметра;

46. Для зменшення небезпеки ураження електричним струмом застосовують також електричне розділення мереж. У розгалужених мережах ємність фаз відносно землі збільшується, а опір ізоляції зменшується настільки, що різко підвищується небезпека ураження людини електричним струмом. Розділення мережі на невеликі ділянки, пов’язані між собою електрично, зменшує ємність і підвищує опір ізоляції. Застосовується воно в установках до 1000 В при експлуатації в умовах підвищеної небезпеки.