2. Структура підручника всесвітньої історії для 7-го класу, до­даткова навчальна література та електронні засоби навчання.

Розповідь учителя.

Учитель знайомить учнів із структурою підручника, звертає їхню увагу на наявність ілюстрацій, схем, таблиць, додатко­вої інформації, довідково-пошукового апарата. Особливу увагу учнів слід звернути на документи, уміщені після кожного па­раграфа.

Доцільно нагадати учням алгоритм роботи з текстом пара­графа :

• прочитай;

• перекажи;

- дай відповідь на запитання після параграфа;

— виконай завдання.

Зробити вивчення історії середніх віків більш цікавим і за­хоплюючим допоможуть учням додаткова навчальна література видавництва «Ранок», електронний атлас, а також матеріали, отримані в мережі Інтернет.

3. Форми та методи організації навчальної діяльності на за­няттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового та річного оцінювання.

Додаткова інформація.

Сучасна школа покликана не просто дати учневі суму знань, умінь і навичок, а й зробити його компетентною людиною, здат­ною самостійно здобувати й використовувати знання в різних життєвих ситуаціях; готовою до активної й відповідальної у часті у суспільному житті, такою, що розуміє й поважає історію, культуру, традиції інших народів. Такий підхід передбачає пе­реорієнтацію на розвиток особистості учня в усіх компонентах навчання: у цілях, змісті, взаємодії учасників навчальне-вихов­ного процесу, формах, методах, технологіях навчання та оціню­ванні навчальних досягнень учнів.

Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне й підсумкове. Тематичному оцінюван­ню підлягають основні результати вивчення теми (розділу); їх визначає вчитель на основі вимог навчальної програми Й доводить до відома учнів від самого початку її опрацюван­ня. Перед початком вивчення чергової теми учні мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення; кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію; терміном та формою ЇЇ проведення; умовами оцінювання.

Для проведення тематичного оцінювання рекомендується використовувати такі посібники: Саятокум О. Є. Історія Серед­ніх віків. 7 клас: Заліковий зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень, Морозова Н. М. Історія Середніх віків. 7 клас: Тести для тематичного оцінювання.

О. Пометун вважає, що оцінювання стимулюватиме дитину до саморозвитку тільки в тому разі, якщо воно буде відкритим. На уроках історії вчителі, повідомляючи учням завдання, ма­ють заздалегідь їх проінформувати про критерії оцінювання. Технологія оцінювання в контексті компетентного підходу включає такі дії:

1. Визначення мети (очікуваних результатів) уроку.

2. Вибір показників (критеріїв) оцінювання цих результатів.

3. Визначення мети (об'єкта) оцінювання.

4. Вибір конкретної стратегії оцінювання.

5. Вибір шкали оцінювання уроку.

6. Визначення шляху доведення до відома учнів очікувань учи­теля. К. Баханов визначає основним об'єктом оцінювання навчаль­них досягнень учнів уміння як засвоєний ними спосіб виконан­ня дій, що забезпечується сукупністю набутих знань і навичок. Компетентно - оріентований підхід передбачає визначення у процесі оцінювання рівня таких інтелектуальних і спеціаль­них умінь: загально - інтелєктуальних (виділяти головне, аналі­зувати, узагальнювати тощо), повноти, глибини й системності знань, набуття досвіду творчої діяльності; уміння локалізувати історичні події а часі; уміння локалізувати історичні події у просторі; уміння порівнювати історичні явища, події та особи, виявляти зміни, що відбулися; уміння виявляти причинно-на-слідкові зв'язки між історичними подіями, явищами та проце­сами; уміння аналізувати історичні джерела.

Науковці схиляються до того, що оцінювання досягнень уч­нів має носити потрійний характер: перевірка результатів робо­ти учнів відразу після засвоєння матеріалу на уроці, наприкінці теми, семестру і навчального року.

4. Поняття «Історія середніх віків». Хронологічні межі й періо­дизація історії Середніх віків.

Робота з текстам .

Ознайомтеся з наведеним текстом і дайте відповіді на запи­тання.

Від початку IV ст, хвилі «варварських» племен, серед яких пе­реважали германські (готи, вандали, франки, аламани) почали переміщатися на територію Римської імперії, У 410р. вестготи під проводом свого вождя Аларіха захопили та пограбували Рим. Частині населення вдалося втекти, багатьох було убито, а ті, що залишилися, часто не мали засобів до існування. «Столиця світу», «вічне місто», як колись назвали Рим, була спустошена. Його про­сторі площі перетворилися на пасовища для свиней. Через деякий час вестготи відступили, але Рим так і не зміг відновити колишню могутність. Після цього римським військам довелося вести бороть­бу з племенем вандалів, назва яких стала синонімом безглуздого руйнування, а потім — із «бичем божим», кочовями племена­ми гунів, які страшним потоком ринули до Європи з азійських степів. У 476 р. був повалений останній римський імператор — не­повнолітній Ромул Августул, а королем Італії став один з герман­ських вождів, Одоакр. Західна Римська імперія припинила своє існування. Натомість, на території Римської імперії були створені численні «варварські» королівства: вестготів в Іспанії, бургундів та франків в Галли, англів та саксів у Британії, вандалів у Пів­нічній Африці. У 493 р. владу в Італії захопили остготи — одне з германських племен. Вони створили на півночі Апенніпського півострова своє королівство зі столицею в Равенні, на чолі якого став їхній вождь, Теодоріх.

Запитання.

1) Про які події йдеться?

2} Які племена намагалися завоювати Рим?

3. Що таке «вандалізм»?

4. Коли перестала існувати Західна Римська імперія?

Розповідь учителя.

Після розпаду Західної Римської імперії починається наступ­ний період всесвітньої історії — середні віки. Він завершується наприкінці XV ст. (Учитель демонструє цей проміжок на «Лінії часу». До цього часу період Середньовіччя несе відбиток негативного ставлення істориків, літераторів як епоха воєн, розбрату, знецінення людського життя, недбалого ставлення до природи, при­душення науки та мистецтва. Назва «середні віки» була дана їй в епоху Відродження й мала означати не вартий серйозної уваги проміжок часу між двома великими епохами — Античною та Ренесансом. Та попри всі упереджені оцінки, слід визнати, що й у середні віки жили люди зі своїми радощами й бідами, розвива­лися суспільство, цивілізація. У цей час утверджуються світові релігії, формуються держави, які існують й донині, виникають нові міста, із новою силою розвиваються ремесла. Урешті-решт, це був етап світової історії, який підготував наступний — нову Добу.

Фронтальна бесіда.

1. Що називають історичним джерелом?

2. Які є види історичних джерел?

3. Пригадайте, які історичні джерела допомагають вивчати історію стародавнього світу.

Робота з підручником.

Види джерел	Приклади
Речові
Писемні
Народні звичаї та обряди

Ознайомтеся з текстом підручника й заповніть таблицю.