2.2. Давні холістичні системи

Цілісний (холістичний) підхід до здоров'я людини складався у світовій філософії та медицині здавна. Його пізнання розширює та поглиблює наукову концепцію про Всесвіт і людину, сприяє її розвитку, доповнює сис­темне уявлення про людину.

Стародавня індійська система Вона вбачає в людині голограму Космосу (людина як мікрокосм щодо макрокосму, тобто навколишнього

світу). Її структура складається із семи тіл, що мають таке ж матеріальне походження, як і макрокосм. Світ побудований з матерії різної щільності, а матеріальні та інформаційно-енергетичні компоненти знаходяться у різних співвідношеннях, чим більша доля речовини, тим щільніша матерія, і навпаки.

Тіла людини за ступенем щільності матерії розгляда­ють у такій послідовності:

1. фізичне — найбільш щільне;

2. ефірне — енергетичне;

3. астральне — емоційне;

1. ментальне, або те, що мислить (поділяють на "ро­зум конкретний" — Кама Манас, або "розум бажань", та вищий, або абстрактний, — просто Манас);

4. тіло мудрості й кохання (Буддхі) — провідне;

5. тіло інтуїції (Аджна);

6. тіло особистого Я (Атем).

За допомогою всіх тіл справжнє "Я" проявляє себе в людині й отримує досвід життя. Нижчі чотири тіла по­значаються квадратом, вони з'єднані з вищими тілами ниткою свідомості. Після смерті ці перші (або нижчі) тіла руйнуються. Манас, Буддхі й Атем є духовною тріадою людини, її вічним початком, їх представлено у вигляді трикутника, вершиною вгору.

Кожне тіло має свій енергетичний центр — чакрам (чакру). П'ятеро нижчих чакр складають сенсоріум, тому що на їх рівні пізнання відбувається за допомогою органів почуття. Шоста чакра є інтегратором, вона відпо­відає за шосте почуття — інтуїцію. Послідовно засвою­ючи енергію чакр, людина тим самим розширює та до­повнює свою свідомість. Останній чакрі (Сахасрара) відповідає цілісний стан свідомості — Нірвана.

З функціонуванням чакр пов'язані інформаційно-енергетичні течії, що забезпечують формування і функ­цію фізичного тіла.

У трактаті про життя Махаріші "Аюрведа" (наука про довголіття) людина та її хвороби розглядаються згідно з теорією п'яти першоелементів: ефір, повітря, вогонь, вода, земля; теорії трьох дош, або трьох принципів, що складають тіло — вата, пітта, капха; та тріадою жит­тя: тіла, розуму, духовного стану.

Вата доша відповідає за рух.

Пітта доша відповідає за обмін.

Капха доиіа відповідає за структуру.

Кожна клітина організму людини повинна мати ці три функції. Щоб вижити, у нашому тілі повинен відбу­ватися рух (Вата), який обумовлює процеси дихання, кровообігу тощо. В ньому повинен відбуватись обмін ре­човин (Пітта), що забезпечує перетравлення, засвоєн­ня поживних речовин, води та кисню для всієї системи, а також мусить бути характерна структура (Капха), яка з'єднує клітини, утворюючи м'язи, кісти, сухожилки тощо. Природі необхідні всі три доші, щоб забезпечити життєдіяльність тіла людини. Доші невидимі, вони ле­жать на межі між свідомістю й тілом.

Вата воша може бути холодною, швидкою, сухою, грубою.

Пітта воша може бути гарячою (посилений обмін, біль у печінці, шлунку тощо), різкою (надмірна кис­лотність організму), вологою (надмірна пітливість), дурнопахнучою (неприємний запах із роту, від тіла).

Капха доиіа може бути важкою (ожиріння, застій у шлунку), солодкою (діабет при надлишку споживання цукру), рівною (процеси в організмі протікають рівном­ірно, сильний, зрівноважений тип нервової системи), м'якою (м'яка шкіра, волосся, характер), повільною (повільні рухи тощо).

П'ять першоелементів є носіями різних станів, їх по­єднання лежить в основі формування дош (принципів), а поєднання останніх визначає фізичну конституцію людини. Психічна конституція визначається трьома ментальними енергіями: раджас (рух), тамас (інерція), саттва (гармонія). Оздоровлення настає при рівновазі фізичних і психічних властивостей.

Таким чином, стародавні індійські уявлення про лю­дину характеризуються холістичним підходом. Ця сис­тема до цього часу не втратила свого значення, вона вик­ликає зацікавленість і використовується медициною.

Стародавня китайська система

Другою гілкою знань стародавніх про людину та її здоров'я, яка використовується і сучасною медициною, є стародавня китайська система. У ній відображено не лише структурно-функціональні аспекти організму, але й багатосторонні зв'язки між елементами, що перетво­рюють людину на єдине ціле. Ці зв'язки нагадують су­часне уявлення про біосистему. Філософською основою цього вчення є уявлення про два лершопочатки — Інь і Ян, п'ять першоелементів (сін — п'ять) і життєву енер­гію — Чі.

Уперше Інь та Ян пояснені у книзі "І цзин" як проти­лежні першопочатки — жіноче та чоловіче, темне та світле, пасивне та активне, в подальшому вони пов'язані із взаємоперетворенням п'яти стихій. Інь і ян — проти­лежні, але взаємопов'язані, взаємообумовлені й здатні трансформуватись один в інший. Усе життя і є відобра­женням цієї трансформації.

П'ять першоелементів — дерево, метал, вогонь, вода, земля — перебувають у постійному русі, мають різні вла­стивості, залежать один від одного й створюють баланс. З ними пов'язаній психічні реакції, зокрема емоції. Так, дереву відповідає гнів, вогню — радість, воді — страх.

Усі системи й органи людини належать до різних пер­шоелементів, а, крім того, вони поділені за принципом інь і ян.

Енергія Чі (прана) є однією з матеріальних основ життєдіяльності організму, всі зміни в системах і орга­нах пов'язані зі зміною енергії Чі. Вона буває природ­женою й набутою. Джерелом набутої Чі є дихання й хар­чування.

Чі піддається змінам в організмі, буває різної якості. х можна нарощувати та гармонізувати, а за рахунок цьо­го керувати своїм здоров'ям.

Енергія Чі циркулює по інь та ян каналам і колатера-лям, що мають на шкірі місця зв'язку із зовнішнім сере­довищем — біоактивні точки (БАТ). Ці точки розміщу­ються біля нервових закінчень або судинних сплетінь і характеризуються рядом фізичних параметрів, зокрема іншим електроопором. За станом цих точок визначають функцію внутрішніх органів (діагностика), через них впливають на відповідні органи (лікування).

Біоактивні точки — це не постійні та незмінні утво­рення, їх кількість та активність може змінюватись, зок­рема знижуватись при дії пошкоджувальних факторів, таких, як іонізуюча радіація тощо.

Слов'янська система

Для слов'янської традиції також характерний холі-стичний підхід до людини. Життя людини (його симво­лом є хрест) являє собою завершений динамічний цикл, за яким буде продовження (точка над хрестом).

Таким чином, принцип холізму є найбільш адекват­ним підходом до розуміння феномена людини й відпові­дає сучасному системному підходу.