4.5. Наслідки стресу

Стрес наносить великі матеріальні збитки. Так, згідно з даними за 1999 рік, стрес обійшовся корпораціям США на суму 68 млрд. доларів за рахунок зниження продук­тивності праці, викликаної відсутністю людей на робо­чих місцях.

Виснаження психіки призводить до психологічних проявів і погіршення стану організму, зокрема виника­ють "хвороби адаптації". Наприклад, тривала та надмірна секреція глюкокортикоїдів наднирниками висна­жує інсулярний апарат підшлункової залози, тому може виникнути цукровий діабет. До інших хвороб адаптації, також пов'язаних із гіперфункцією наднирників, нале­жать виразки у шлунково-кишковому каналі, імуноде­фіцит, неплідність тощо.

Надмірна секреція мінералокортикоїдів наднирника­ми через зміну об'єму крові та зростання рівня натрію в крові сприяє розвитку порушень водно-солевого обміну, ураженню нирок, появі набряків, виснаженню серцево-судинної системи, а довготривала гіперфункція паращи-топодібної залози зумовлює остеопороз, порушення функції хребта.

Порушення психічного стану при стресі може прояв­лятися: швидкою втомою, роздратованістю або ж, навпа­ки, депресією, головним болем, розладом сну, надмірним апетитом (булімія) як способом одержання енергії, сили та впевненості, потребою в штучних стимуляторах нерво­вих процесів (паління, вживання алкоголю та наркотич­них засобів природного або штучного походження).

Психічні стреси завжди мають соматичні наслідки, тому негативні емоції викликають вегетативні реакції. Як писав У. Шекспір, у кожної існуючої печалі є сто відображень.

Особливо небезпечним є постійний вплив факторів стресу, навіть малопомітних, але могутніх своєю чисель­ністю, так званий "стресо-планктон". "Це мікросвіт кри­хітних, але чисельних потвор, чиї слабкі та отруйні уку­си непомітно підточують дерево життя" (А.А. Крон).

Конституція людини обумовлює ступінь змін концен­трації окремих гормонів у крові під час стресового ста­ну, а також визначає розмір ушкоджень, які вони мо­жуть викликати. При цьому вразливість певної ланки позначається на схильності до конкретних емоцій. Так, жінки стають агресивними та роздратованими (зокрема, внаслідок відносного зростання андрогенів у крові), схильними до порушень репродуктивної системи, а лю­дина, яка постійно перебуває у пригніченому настрої (на­приклад, астенік), — до захворювань органів травної системи. Схильність до страху корелює з порушенням функції нирок, а до гніву — печінки.

Інколи людина сама привертає (часто не свідомо) собі певну форму захворювання, звичну для неї, як форму відходу від вирішення проблеми або форму захисту, фор­му концентрації уваги. Наприклад, небажання вагіт­ності може викликати порушення менструації.

У жінок і чоловіків існують відмінності як причин стресів, так і їх проявів. У жінок причини стресів — це необхідність вирішувати одночасно біологічні й соц­іальні функції, втрата привабливості з віком тощо. У чоловіків — це невизнання їх соціальних та особистих достоїнств, а також зниження фізичних сил і сексуаль­них можливостей.

У чоловіків проявляється стрес переважно через по­рушення роботи серцево-судинної системи (переванта­ження серцевого м'яза, перепади тиску крові, а тому зміна перенесення кисню до тканин, розвиток атероск­лерозу, через що виникає інфаркт або інсульт), через алкоголізм і паління (форма втечі від негативних емоцій), появу виразкової хвороби, імпотенцію.

Жінки є більш чутливими та емоційними, у них ви­разніше гальмується парасимпатичний відділ вегетатив­ної нервової системи, тому частіше порушується робота системи травлення, схильність до страху та депресії, з'являються дисфункції репродуктивної сфери.

Різними є і психологічні прояви стресу у чоловіків і жінок. Так, чоловіки більш схильні до нападу та оборо­ни, здатність приймати рішення у них майже не пору­шується. А жінки стають менш уважними, схильними до депресії, їм складно прийняти певне рішення.

4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків

Профілактика та корекція базується на чотирьох принципах валеології.

1. Підвищення стійкості до стресу. Потрібно готува­ти людей до різних ситуацій, вчити управляти своїми емоціями.

2. Позбавлення від психічної напруги, оптимальна реакція на негативні емоції.

3. Психокорекція. При гострих короткочасних стре­сах вона викликає:

а) комплекс рухів, особливо ритмічних і досить важких, за яких катехоламіни використовуються, руйнуються;

б) релаксація;

в) самонавіяння;

г) використання зовнішніх розслаблюючих факторів (музика, запахи, природні фактори).

При хронічних стресах, що є результатом умов жит­тя, людині потрібно позбавитись стрес-продукуючих моментів і стереотипів, змінити образ життя, поведінку, образ думок і почуттів на більш позитивні.

4. Фармакологічна корекція, тобто застосування зас­покійливих засобів, інгібіторів перекисного окислення (для зменшення руйнування клітинних мембран), бета-адреноблокаторів (для профілактики порушень діяльності серця).

Психоемоційний стрес може стати основою психо-комплексів.

Психокомплекс — це утворення у несвідомості, яке обумовлює напрямок і структуру свідомості. Він фор­мується на ранніх етапах життя, в тому числі під час внутрішньоутробного розвитку, і супроводжує людину протягом усього життя, деформуючи її психіку.

Позбавитись від психокомплексу можна шляхом ви­тіснення його з підсвідомості, усвідомлення його прояву.

4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення

На сьогодні велика увага приділяється несвідомій, але визначаючій нашу поведінку частині психіки підсвідомості та надсвідомості. Невідома частина психі­ки, яка вивчається глибинною і трансперсональною пси­хологією, має свою мову — мову образів і символів та свої особливості функціонування. Підсвідомість зберігає па­м'ять про всі об'єкти та події, із якими зустрічалася лю­дина, не має етичних норм.

Уміння працювати з підсвідомістю розкриває великі можливості в психічному оздоровленні людини, тому що всі психологічні травми, психокомплекси зафіксовані саме в цій частині психіки.

Ключем, який відчиняє двері у підсвідомість, є стан трансу. Під трансом розуміють змінений, але фізіологі­чний стан організму, при якому внутрішні образи мають більшу значущість, ніж зовнішні. Описано понад сімде­сят форм трансу, зокрема це гіпнотичний стан, сон, ме­дитація, глибока концентрація на чомусь. Кожна люди­на протягом доби буває в різних трансових станах.

Для оздоровлення використовують, як правило, легкі форми трансу, які називають ериксонівським гіпнозом (за американським психотерапевтом Мільтоном Ериксо-ном). Трансовий стан майже знімає контроль свідомості, що дозволяє проявитись відкритому негативному псих­ічному матеріалу (наслідкам стресів, психологічних травм, психокомплексам) у підсвідомості.

Інтерес до робіт зі зміненим станом свідомості є іншою особливістю сучасного підходу до вивчення психіки та корекції її порушень.

Третя особливість — це дослідження взаємозв'язків психіки й тіла, пошук шляхів відновлення психосома­тичної гармонії. Оздоровчий психічний ефект досягаєть­ся трьома шляхами.

1. Дія безпосередньо на психіку. Це використання діа­нетики, неиролінгвістичного програмування (НЛП), гештальт-терапії, психоаналізу, ітсихосинтезу тощо. У більшості цих методик використовуються легкі трансовістани. Особливо популярним є НЛП, яке започатковане Ериксоном, розроблене Гриндером і Бендлєром. Це уза­гальнення досвіду великих комунікаторів з урахуванням невербальних форм передачі інформації. НЛП є досить ефективною й швидкою формою досягнення результату, невизнання діагнозу психічної хвороби (є лише людина та її проблема), активна позиція пацієнта у процесі оз­ доровлення, конструктивна допомога в перебудові його особистості.

2. Дихальна психотехніка. До дихальних психовправ, які є досить популярними, належать насамперед холотропне дихання за С. Грофом та вільне дихання. Суть ме­тодик зводиться до репродукції трансового стану шляхом зміни глибини, частоти та динаміки дихання. Послаблен­ня контролю свідомості дозволяє проявитись підсвідо­ мості в активній формі. Підсвідомість у неспецифічній формі (мускульна або секреторна, тобто плач) виводить негативний психічний матеріал, який у подальшому пе­рестає хвилювати людину. При цьому в силу психосома­тичних зв'язків у м'язах зникають напружені ділянки. Психіка змінюється, людина оздоровлюється психічно та тілом. Сеанси проводять із використанням музики або активної, такої, що проведе людину крізь ситуацію бо­ ротьби (холотропне дихання), або медіацію, яка допома­гає піднятись над проблемами та зрозуміти їх.

Дихальна психотехніка ефективна при невротичних станах, психоемоційних стресах, психокомплексах, деп­ресіях як шлях самопізнання та активної роботи з псих­ікою.

3. Тілесно орієнтована психотерапія. Вона бере по­чаток із робіт В. Райха і має багато форм. Серед них холістичні палсінги, тобто спеціальний масаж, вібраційні коливання, гойдання, зміна положень тіла, танцюваль­на терапія. При цьому формується легкий транс, а емо­ційна реакція завершується, як говорив Аристотель, "очищенням душі, гармонізацією психічного стану ".

Стан здоров'я залежить від зовнішнього середовища, тому, говорячи про психічне здоров'я, слід пам'ятати про психологію навколишнього простору. Люди, які живуть на спільній території, мають єдине психічне поле, пост­ійно обмінюються між собою емоціями, думками, тому між ними постійно існує взаємне наведення позитивних і негативних психічних станів. Збереження емоційної та інтелектуальної рівноваги вимагає відповідної психоекології середовища. Нетерпимість, гнів, ворожість і агре­сивність сприяють розвитку стресу.

Під психоекологією розуміють стан поведінки, знан­ня законів комунікації, сумісність людей за темперамен-том, інформаційнім обмінож, інтересами тощо.

Розділ 5

РЕПРОДУКТИВНЕ ЗДОРОВ'Я ТА ХВОРОБИ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ