Файлова система fat(File Allocation Table)
Цю систему розробив Білл Гейтс та Марк МакДональд у 1977 р.
Ця файлова система використовує такі домовленості відносно назви файлів:
Назву файлу має починати буква або цифра, вона може містити будь-які символи, за винятком пропуску й таких спец. символів: « /квадратні дужки : ; , * ?
Довжина імені файлу не може перевищувати вісім символів
Файлова система не розрізняє великі та малі літери й не зберігає їх відмінність.
Файлова сист. FAT не може контролювати окремо кожен сектор жорсткого диска, тому вона поєднує сусідні сектори в кластери, розміри яких визначається під час початкового розмічання вінчестера.
Кластер є тим мінімальним простором, який може займати файл.
Ще один недолік цієї файлової системи полягає в тому, що її продуктивність суттєво залежить від кількості файлів у одній папці. Якщо папка містить близько тисячі файлів, то операція зчитування списку файлів у каталозі може тривати декілька хвилин. Це пов’язане з тим, що в цій системі каталог має лінійну невпорядковану структуру, а назви файлів у папках розміщені в порядку їх створення.
Оскільки цю систему проектували для використання в операційній системі, розрахованій на роботу лише одного користувача, то вона не передбачає зберігання інформації про власника файлу або повноважень доступу до файлу чи папки.
Файлова система ntfs(New Technology File System )
Цю файлову систему було створено для операційної системи Windows Вона дає змогу використовувати довгі назви файлів, що підпорядковуються таким правилам:
Назва файлу може бути завдовжки до 255 символів.
До імені можна включати кілька символів пропуску та крапок, але текс після останньої крапки є розширенням.
Файлова система не розрізняє великі та малі літери, але зберігає регістр кожної літери.
Для сумісності з файловою системою FAT система NTFS самостійно генорує з цих довгих назв короткі.
Ця файлова система завжди намагається зберігати файли в неперервних блоках, використовуючи для їх пошуку структуру каталогів у формі дерева. Завдяки цьому впорядкуванню пошук файлів у папках відбувається досить швидко.
Поняття файла, папки
Файл- цілісний набір однотипних за структурою, призначенням і способом використання даних, який має унікальну назву та адресу, зберігається на зовнішньому носієві інформації та який під час передавання чи оброблення розглядають як одне ціле.
Файл може містити великі обсяги даних, але під час оброблення його складові завантажуються порціями.
Ім’я файла складається здвох частин—iменi та розширення, якi
роздiленi мiж собою крапкою.
Розширення вказує тип файлу , наприклад ехе або сот – файл програми; sys – ситемний файл; bat – командний; doc або txt – текстовий документ; jpg, bmp або cdr – графічний файл; avi – відео файл; wav або mid – звуковий файл.
Залежно від операційної системи файл може мати такі властивості:
Назву файлу(назва та розширення);
Час(створення, зміни, останнього звернення);
Розмір;
Власника(або групу власників);
Права доступу;
Певні атрибути, що визначають деякі особливості файлу(наприклад, що цей файл призначений лише для зчитування або є системним).
Папка – це об’єкт операційної системи, який використовують для зберігання файлів та інших папок і впорядкування їх на диску та як відображається на екрані за допомогою спеціального значка, що має вигляд канцелярської папки.
Папки поділяються на системні(службові, створені операційною системою) та користувацькі(створені користувачем).
Для швидкого пошуку потрібного файлу використовують команду Знайти. У результаті ми побачимо шлях до файлу . Шлях до файлу завжди починається з назви диска, на якому розташовано файл, а далі вказують список назв папок, які треба послідовно відкрити аж до папки з потрібним файлом.
Ярлик — файл (~0,5 Кбайта), що мiстить адресу об’єкта. У MS Windows Vista це вже не файл.
Створюють ярлик командою — Создать ярлык.
Над файлами та їхніми ярликами визначенi такi дiї: створити, вилучити, вiдновити, копiювати, перемiстити, перейменувати, прикрiпити до електронного листа, створити ярлик та iншi.
Над папками та їхнiми ярликами визначенi такi дiї: вiдкрити, закрити, створити, вилучити, вiдновити, копiювати, перемiстити, перейменувати, вiдправити вмiст папки електронною поштою тощо.
Для створення нової папки треба:
У вікні папки Мій комп’ютер перейти на той диск (чи на ту папку), де потрібно створити нову папку.
Натиснути праву клавішу миші на вільному місці поточного вікна, щоб викликати Контекстне меню
Обрати в меню команду Створити,а в запропонованому списку вказати пункт Папку.
Для копіювання об’єкта файлової системи:
Треба відкрити у вікні папку, з якої ми будемо копіювати об’єкт. Натиснути значок потрібного об’єкта правою клавішею миші. З контекстного меню обрати команду Копіювати.
Після цього перейти у вікно папки, куди ми будемо вставляти скопійований об’єкт. На вільному місці вікна натиснути праву клавішу миші та в контекстному меню обрати команду Вставити.
Для видалення об’єкта потрібно:
Натиснути правою клавішею миші значок папки або файлу, а потім у контекстному меню вказати команду Видалити. Свої наміри підтвердіть у вікні повідомлення із питанням, натиснути кнопку Так.
У вікні папки, до якої вкладено призначені для видалення папку або файл, виділити ці об’єкти. Лівою клавішею миші обрати тематичне меню Файл. Зі списку можливих команд обрати Видалити та підтвердіть свої наміри у вікні повідомлення із питанням.
Виділити об’єкт та натиснути клавішу Delete.
Виділити папку або файл, натиснути обраний об’єкт лівою клавішею миші. Не відпускаючи клавішу, перетягнути папку або файл до Кошика.
Кошик спец. папка, розміщена на Робочому столі, у яку під час видалення системи переміщує обрані об’єкти, що дає змогу за потреби їх відновити.
Копіюючи чи переміщаючи об’єкти, ми часто працюємо з буфером обміну – ділянкою оперативної пам’яті, у якій тимчасово зберігають дані різних форматів для перенесення чи копіювання між різними застосунками або частинами одного застосунка.