Баштанні культури

До баштанних культур належать кавуни, дині, гарбу­зи, які вирощують як для харчових, так і кормових цілей, їх плоди відзначаються приємним смаком, соковитістю, швидким перетравлюванням, а також наявністю значної кількості цукрів, різних вітамінів, мінеральних речовин. Особливо багаті цукрами (до 16—20 %) дині, у кавунів їх менше — 8—10, у гарбузів — 6—8 %. У плодах дині та столових кавунів є вітаміни В₆ В₃, С, РР та ін.

Кавуни й дині використовують переважно у свіжому ви­гляді, гарбузи варять або запікають. Із плодів дині готу­ють також пюре, компоти, повидло, цукати.

Гарбузи, кормові кавуни, кабачки — цінний корм для тварин, особливо для дійних корів. Вони добре силосую­ться з соломою, сухими стеблами кукурудзи. Мають вели­ке агротехнічне значення — добрі попередники озимої пше­ниці, кукурудзи та інших культур.

Баштанні культури — досить врожайні. У передових господарствах вирощують по 250—400 ц/га кавунів, 200— 300 динь і 500—800 ц/га гарбузів.

Біологічні особливості. Це теплолюбні рослини. Насін­ня кавунів проростає при температурі 15—18 °С, динь — 15—16° і гарбузів— 12—14 °С. Сходи їх гинуть навіть при невеликих приморозках (1 °С), а дорослі рослини найкра­ще ростуть і розвиваються при температурі понад 25 °С. Вимогливі до світла, особливо дині, не витримують навіть малого затінення. Стійкі проти атмосферної посухи і спе­ки, але в той же час добре реагують на зрошення.

Баштанні культури краще ростуть на легких родючих ґрунтах, а гарбузи і дині — на суглинках. Оптимальна ре­акція ґрунтового розчину для баштанних — нейтральна, рН 6,5—7. Проте вони добре витримують і засолені ґрунти (особливо дині).

Технологія вирощування

Баштанні культури розміщують у сівозмінах після ози­мих, зернобобових, обороту пласта багаторічних трав і просапних культур. У сівозміні на попереднє місце їх по­вертають не раніше як через 8—10 років, а при виявленні захворювань — через 10—15 років.

Основний обробіток ґрунту включає одне-два лущення на 6—8, 10—12 см і глибоку зяблеву оранку на 25—27 см.

Зимою проводять снігозатримання, а рано навесні — боронування і шлейфування. Через 4—5 днів після закрит­тя вологи в південних районах площу культивують з боро­нуванням на 8—12 см, а в північних — повторно борону­ють з наступною культивацією і боронуванням на 10— 12 см.

Перед сівбою ґрунт культивують на глибину 6—8 см, а в посушливі роки — коткують. Добрива вносять під основ­ний обробіток ґрунту, в рядки при сівбі та в підживлення (на початку з'явлення стебел). Середні норми органічних добрив становлять від 15—20 т/га — в Степу, до 20— ЗО т/га — в Лісостепу і на Поліссі; мінеральних — по 45— 60 кг/га азоту, фосфору і калію. У рядки вносять 10— 15 кг/га фосфору, а в підживлення — повне мінеральне добриво (ИРК.20-25).

Для сівби використовують насіння із схожістю не ниж­че 90 %. Перед сівбою його обігрівають на сонці, що під­вищує урожай на 10—20 %. У посушливу погоду кращі результати дає сівба замоченим насінням. З цією метою його витримують 30 хв у воді, нагрітій до 28—ЗО °С, і про­тягом доби під брезентом при температурі ЗО—40 °С. Перед

сівбою насіння пророщують і протруюють 80 %-ним ТМТД —4—5 кг/т або 65 %-ним фентіурамом — 4 кг/т.

Сіють баштанні культури при прогріванні ґрунту до 12—14 °С.

Гарбузи висівають за схемою 210X210 см —з двома рослинами в гнізді (4,5 тис./га) або 210ХН0 — з однією в гнізді (3,5 тис./га); кавуни і дині за схемою 140X140 — з двома рослинами в гнізді (10,2 тис./га) або 140X70 см — з однією в гнізді (10,2 тис./га). Для кабачків рекомендо­вані схеми 120X70 з двома рослинами в гнізді (4,5 тис./га) і 140X45 з однією (12 тис./га), але висівають їх і за схе­мою 70X70 см (20,4 тис./га).

Норма висіву крупнонасінних сортів кавунів —4— 5 кг/га, дрібнонасінних — 3 кг/га, динь — 2—3, гарбузів — 3_4( кабачків —4 кг/га. Глибина загортання насіння — відповідно 5—7, 6, 4—6, 7—8, 14—6 см.

Одночасно з баштанними культурами висівають насін­ня кулісних рослин за схемою: 6—8 рядків кавунів або динь, 2—3 рядки кукурудзи чи соняшника (з міжряддями 70 см і відстанню в рядку між рослинами ЗО—35 см).

У посушливі роки проводять післяпосівне коткування. У боротьбі з бур'янами застосовують досходове борону­вання. При з'явленні сходів проводять культивацію ґрунту в міжряддях у двох напрямках. Частіше застосовують З культивації. Густоту насадження формують прориван­ням рослин під час з'явлення першого справжнього лист­ка, повторюючи при утворенні 3—4-го справжнього листка. На початку утворення стебел посіви підживлюють.

Передові баштанники проводять чеканку рослин під час цвітіння чоловічих квіток, яка полягає в прищипуван­ні вершків всіх стебел до останнього нормального розвину­того листка. Це прискорює достигання плодів і підвищує їх урожай.

У районах зрошуваного баштанництва важливим захо­дом по догляду за рослинами є поливи. Як правило, в гос­подарствах застосовують вологозарядковий полив (близь­ко 800 м3/га) та 3—4 вегетаційних поливи (по 300— 400 м3/га).

Столові кавуни, дині, кабачки і патисони збирають ви­бірково в міру достигання, а гарбузи й кормові кавуни — в один прийом, перед настанням осінніх приморозків.

Нормально стиглі, непошкоджені гарбузи і кормові ка­вуни зберігають протягом зими в сухих утеплених примі­щеннях, на горищах або сухих провітрюваних підвалах при температурі 2—5 °С.

Іноді їх зберігають у буртах, де перекладають соло­мою. Проте треба пам'ятати, що кавуни і гарбузи зберігаються погано, тому частину врожаю потрібно викори­стовувати у свіжому вигляді —в першу половину зими, а іншу частину — засилосувати.